2 лютого РНБО запровадила санкції проти трьох телеканалів соратника Віктора Медведчука, нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака – NewsOne, Zik та "112 Україна". Підставою стали підозри щодо часткового фінансування цих ЗМІ коштами від продажу вугілля з окупованого Донбасу. Перевіривши офіційні дані, Суспільне з'ясувало, що після майже семи років від початку окупації Криму та війни на Донбасі практично весь дефіцитний антрацит Україна постачає з РФ. Взявши під контроль цей ринок імпорту в кілька мільярдів гривень щороку, Росія створила собі джерело прибутку і отримала ще один важіль впливу на Україну.
Під виглядом російського вугілля частина антрациту постачається з окупованих районів Донбасу шляхом підміни митних документів. Як саме функціонує українсько-російська торгівля вугіллям — у матеріалі Суспільного.
Вихід в лідери
За 11 місяців минулого року імпорт антрациту в Україну склав 1 мільйон 153 тисячі тонн, повідомила Державна служба статистики. Майже всі поставки на суму близько 200 мільйонів доларів надійшли з Росії. Це сталося, оскільки війна забрала в України не тільки частину територій на Сході, а й майже всі важливі антрацитові вугільні шахти, що поставило під загрозу енергетичний сектор країни.
Теплові електростанції (ТЕС) виробляють понад 35% електроенергії. В Україні працює 12 ТЕС, з них 5 використовують антрацит: Луганська, Криворізька, Трипільська, Зміївська і Слов'янська. Понад 50% електроенергії генерують атомні електростанції. Решту електричної енергії виробляють гідроелектростанції та відновлювальні джерела.
З початком “гарячої” фази війни у 2014 році Україна почала активно шукати постачальників вугілля за межами РФ. У 2014 році влада спробувала налагодити постачання великих обсягів вугілля морем з Південно-Африканської республіки, а пізніше — зі США. Проте цей імпорт не став надійним, бо до війни все енергетичне вугілля постачалось на теплові електростанції залізницею зі Сходу.
"Висока вартість й неготовність транспортної інфраструктури стали визначальними факторами”, — пояснив Суспільному причини відмови від великих обсягів імпорту вугілля с ПАР та США аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Денис Саква.
До початку 2017 року український уряд ще постачав вугілля з непідконтрольних територій. Проте транспортна блокада ОРДЛО зробила ці поставки неможливими. Тоді ж Росія стала виходити в лідери з постачання антрациту на українські ТЕС та металургійні підприємства.
“Українські компанії просто не мали іншого вибору, ніж імпортувати антрацит через російських трейдерів залізницею. Особливих перепон з боку як нашої, так і російської влади на цьому шляху не було. Компанії укладали двосторонні договори. Завдяки цьому наша енергосистема відпрацювала без аварій весь цей час ”, — розповів Суспільному співрозмовник у Міністерстві енергетики і вугільної промисловості.
Білоруський імпорт
Коли Україна у 2019 році приєдналась до санкцій Євросоюзу проти Росії, Москва влітку того ж року запровадила заходи у відповідь. Російські компанії мусили щомісячно отримувати дозволи від російського уряду на постачання вугілля в Україну.
“Українські і російські компанії знайшли вихід. Вони почали постачати антрацит через білоруські компанії. Об’єми складали сотні тисяч тонн. В Білорусі покладів вугілля нема, взагалі нема ”, — розповів Суспільному співрозмовник з Міненерго.
За його словами, тоді за кілька місяців ситуація нормалізувалась. Загалом у 2019 році Росія поставила в Україну майже 3 мільйони 940 тисяч тонн антрациту на загальну суму понад 415 мільйонів доларів. До початку війни на Донбасі Україна була потужним гравцем на світовому вугільному ринку. Країна добувала понад 80 мільйонів тонн вугілля, чим забезпечувала не тільки свої потреби, а й здійснювала експорт понад 5 мільйонів тонн копалин.
Основні постачальники
Основна частина антрациту в Україну надходить з Кузбасу та Ростовської області Росії. Трейдерами виступають різні компанії. Але частина надходить ще й з окупованих частин Донбасу під виглядом російського вугілля.
“Це вугілля (з Донбасу – ред.) в основному через Росію, одночасно через Росію і інші країни постачається на українські теплові (електричні) станції під виглядом російського. Відстежити постачання антрациту з колишніх наших шахт Донбасу дуже складно. У нас є версія, що там відбувається зміна митних декларацій”, – розповіло Суспільному джерело в правоохоронних органах.
Справа Козака
“Головним слідчим управлінням СБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо протиправного придбання кам’яного вугілля, видобутого на окупованих територіях Луганської області, яке надалі реалізовується на адреси енергогенерувальних компаній РФ, тобто за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 Кримінального кодексу України (фінансування тероризму)”, – відповіла на запит Суспільного пресслужба СБУ.
Нардеп від ОПЗЖ Тарас Козак, який є фігурантом справи, не був доступний для коментарів щодо можливої причетності до постачання вугілля з ОРДЛО в Україну на момент публікації матеріалу.
Куди продають
Шахтар Олександр з окупованих Ровеньків (Луганська область – ред.) розповів телефоном Суспільному, що він та знайомі йому шахтарі працюють на копальні, де видобувають антрацит, неповний робочий тиждень, тому отримують скорочені зарплати: “Частина наших шахт у нас вже не працює – затоплені вони. Думаю, ми “підіймаємо” половину вугілля від того, що було до війни”.
Він додав, що не знає, куди далі відправляється видобуте на копальні вугілля. Не знає він і про зареєстровану в Ростові компанію “Донские угли”, яка за версією кількох ЗМІ отримала статус провідного експортера вугілля з Донбасу.
Виконувач обов’язків міністра енергетики і вугільної промисловості Юрій Вітренко визнав залежність України від постачання російського антрациту. Він додав, що бачить рішення цієї ситуації у скороченні виробництва електроенергії з вугілля.
“Ми серйозно націлені на те, щоби принаймні поступово, але заміщувати вугільну генерацію “зеленою” генерацією у поєднанні із зеленим воднем, а також додатковими потужностями, більш маневровними, атомної генерації. Якщо не буде вугільної генерації, буде менший попит на вугілля. І, відповідно, ми зможемо покривати всі наші потреби українським вугіллям”, — сказав Вітренко під час зустрічі, організованої Європейською Бізнес Асоціацією.
Натомість, на думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, значно скоротити виробництво електроенергії тепловою генерацією не вийде.
“Протягом року-двох значно скоротити виробництво електроенергії тепловою генерацією не вдасться. Через більший час це можливо але, знову ж таки, треба політичні рішення держави. Це не є великою проблемою”, — заявив Омельченко.
Він додав, що здебільшого питання закупівлі вугілля полягає у політичній площині: "Звичайно, це впливає на енергетичну безпеку країни. На непідконтрольних територіях видобувалося 100% антрациту. На території, яку контролює Україна, нема шахт з антрацитом. Це політичне питання. Якщо держава вирішить не купувати російське вугілля, тоді не будуть купувати. Але на сьогодні такого політичного рішення нема. Це негативна залежність. Але по суті зараз нема іншої альтернативи, ніж поставки з Росії. В попередні роки слід було більше заміщувати антрацит вугіллям газової групи (на ТЕС). Але цього не було зроблено”.
