Перейти до основного змісту
Імміграційні протести у США: де спалахнули нові демонстрації та відбулися арешти

Імміграційні протести у США: де спалахнули нові демонстрації та відбулися арешти

Протести в США
Протести проти імміграційної політики та затримання мігрантів Імміграційними службами, Чикаго, штат Іллінойс, США, 10 червня 2025 року. Getty Images/Adam Gray

Нові міста почали доєднуватися до імміграційних протестів, які почалися 6 червня у Лос-Анджелесі. Нині вони тривають у щонайменше 25 містах. За даними медіа, правоохоронці затримали понад 470 людей.

Про це повідомляє NBC News, Associated Press та Reuters.

В Сполучених Штатах пʼятий день тривають протести проти імміграційної політики президента Дональда Трампа. Вони почалися після того, як у Лос-Анджелесі за тиждень затримали щонайменше 118 мігрантів через порушення міграційного законодавства.

На мапі зображено 26 міст, де почалися протести. У деяких з них на вулиці із плакатами вийшли десятки людей, а у деяких — сотні й тисячі. У Лос-Анджелесі за указом Трампа розгорнуті війська Національної гвардії та морських піхотинців. До їх залучення готуються й у штаті Техас.

Протести у США: де спалахнули нові демонстрації та відбулися арешти
Мапа міст Сполучених Штатів, де відбулися протести проти імміграційної політики Трампа станом на ранок 11 червня 2025 року. Суспільне Новини/Олена Харченко

Від Сіетла та Остіна до Чикаго та Вашингтона (округ Колумбія), учасники маршів скандували гасла, несли плакати проти Імміграційної та митної служби та перекривали рух транспорту на проспектах у центрі міста та біля федеральних установ. Хоча багато з них були мирними, проте деякі призвели до зіткнень з правоохоронцями, а згодом і до арештів.

Активісти планують провести ще масштабніші демонстрації найближчими днями, зокрема, 14 червня по всій країні відбудуться заходи "Без королів", які збігатимуться із запланованим військовим парадом Трампа у Вашингтоні.

Лос-Анджелес (штат Каліфорнія)

У Лос-Анджелесі з 10 червня запроваджено комендантську годину через масові протести проти імміграційної політики адміністрації Трампа. Поліція повідомила про щонайменше 197 затриманих 10 червня, зазначивши, що це більш ніж удвічі перевищує попередню кількість арештів. У кількох районах міста залишалися протестувальники попри заборону, що призвело до "масових арештів", за словами правоохоронців.

Тим часом лідери Демократичної партії висловлюють занепокоєння через масштабну національну кризу, яка вибухнула на тлі посилених депортацій та репресивних дій щодо демонстрантів. Вони критикують використання сили проти протестів як спробу придушити опозицію до дій уряду.

Протести у США: де спалахнули нові демонстрації та відбулися арешти
Люди зібралися на протест проти розгортання Національної гвардії в Лос-Анджелесі та затримання лідера профспілки Девіда Уерти біля Індепенденс-Холу у Філадельфії, штат Пенсильванія, США, 9 червня 2025 року. AP/Matt Rourke

Філадельфія (штат Пенсільванія)

У Філадельфії близько 150 людей вийшли на марш від федерального слідчого ізолятора до офісу імміграційної служби ICE, протестуючи проти дій правоохоронців. Частина протестувальників блокувала дороги велосипедами, ігноруючи вимоги поліції розійтися, що призвело до сутичок і арештів.

Загалом затримали 15 людей, одну — за напад на поліцію, інших — за порушення громадського порядку. Двоє офіцерів і двоє протестувальниць отримали легкі травми. Поведінку правоохоронців під час затримань перевірятимуть. Увечері біля центру утримання залишалося близько 20 мирних учасників акції.

Сан-Франциско (штат Каліфорнія)

У Сан-Франциско тривають імміграційні протести: 10 червня біля Імміграційного суду зібралося близько 200 людей після повідомлень про арешти. Акція стала продовженням масових протестів 8 та 9 червня, у яких взяли участь тисячі демонстрантів.

Унаслідок зіткнень заарештовано понад 150 порушників. За інформацією поліції міста, зафіксовані випадки вандалізму, пошкоджені авто, автобуси й поліцейські машини. Двоє правоохоронців отримали поранення. У поліції заявили, що мирні протести дозволені, але насильство — неприпустиме.

Санта-Анна (штат Каліфорнія)

10 червня зранку у Санта-Анна, що неподалік Лос-Анджелеса, бронетехніка перекрила під’їзд до Громадського центру, де розташовані офіси федеральної імміграційної служби та низки муніципальних і окружних установ. Після бурхливих протестів, які сталися напередодні, комунальні працівники прибирали уламки пляшок різнокольорового скла, а також зафарбовували антивладні графіті проти ICE та президента Трампа.

Увечері 10 червня на протест зібралося щонайменше 500 людей, пише The Los Angeles Times. Присутні були вдягнені у футболки з символікою місцевих чікано-спільнот та культурних ініціатив. Вони закликали через мегафони до спокою та єдності. Однак ситуація залишалась напруженою — протестувальники помітили, що біля федеральної будівлі знову зібралися агенти. Тим часом Національна гвардія зі зброєю контролювала доступ до урядової території, впускаючи лише працівників установ.

Нью-Йорк (штат Нью-Йорк)

10 червня увечері в центрі Нью-Йорка відбувся масовий протест проти імміграційної політики США та діяльності ICE. Тисячі людей зібралися поблизу площі Фолі, в районі мерії та Федерал-Плаза. Акція переросла у напружене протистояння з поліцією: демонстранти заполонили вулиці, скандували гасла, тримали плакати й кидали предмети в офіцерів.

За даними джерел New York Post, поліція затримала понад 80 людей, більшості з них висунули звинувачення у порушенні громадського порядку. Поліція очікує збільшення кількості арештів після остаточного підрахунку.

Чикаго (штат Іллінойс)

Більше тисячі людей вийшли на вулиці Чикаго, зокрема до Федеральної площі та імміграційного суду, висловлюючи протест проти депортацій та політики президента Трампа. Як повідомляє CBS News, протести розпочалися мирно, однак ситуація загострилася після того, як автомобіль на швидкості в’їхав у натовп демонстрантів на вулиці Монро, травмувавши одну з учасниць акції. Поліція Чикаго затримала кількох людей у різних точках міста.

Організатори протестів, серед яких були соціальні групи та політичні організації, заявили, що акції стали виразом солідарності з Лос-Анджелесом, де ситуація ще більш напружена. CBS News Chicago запитала поліцію, скільки людей арештували під час протестів у вівторок увечері. Там відповіли, що ситуація була настільки нестабільною, що вони не мають точної кількості.

Сан-Антоніо (штат Техас)

Губернатор Техасу Грег Еббот направив до міста членів Національної гвардії штату напередодні протестів, які очікуються цього тижня, повідомив помічник начальника Джессі Саламе для АР.

Речник губернатора Ендрю Махалеріс розповів, що солдати були в стані готовності в районах, де заплановані масові демонстрації, на випадок, якщо вони знадобляться.

Остін (штат Техас)

Ввечері 9 червня в Остіні під час протестів проти діяльності ICE четверо поліцейських отримали поранення — правоохоронці застосували хімічні засоби для розгону натовпу з кількох сотень людей. За словами начальниці поліції Остіна Лізи Девіс, демонстранти почали розмальовувати федеральну будівлю, після чого кидали каміння та пляшки в сторону поліцейських.

Поліція Остіна заарештувала вісьмох учасників протесту, ще п’ятьох — поліція штату. Один офіцер постраждав під час арешту, а ще троє — від ударів "дуже великим" камінням. Девіс наголосила, що право на мирний протест залишається чинним, але будь-яке насильство, спрямоване на поліцейських або федеральне майно, буде "жорстко придушуватись". Поліція вже готується до нового протесту, запланованого на 14 червня.

За даними поліції, ввечері 9 червня демонстранти пройшли маршем від Капітолію Техасу до федеральної будівлі, де четверо офіцерів зазнали поранень від каміння. У поліції розповіли, що тоді в Остіні затримали пʼятеро людей, яким інкримінують заворушення, хуліганство та переслідування посадовця. У Далласі (штат Техас) також заарештували щонайменше одну людину під час протестів.

Що каже влада про протести

У понеділок Міністерство внутрішньої безпеки заявило, що його відділ імміграційного та митного контролю (ICE) нещодавно заарештовував 2 000 порушників імміграційного законодавства на день, що значно перевищує середній показник у 311 людей на день у 2024 фінансовому році за часів колишнього президента Джо Байдена, пише Reuters.

У Білому домі заявили, що продовжить програму рейдів та депортацій, попри протести.

"ICEІмміграційна та митна служба США продовжуватиме забезпечувати дотримання закону", – написала 11 червня у соціальних мережах міністерка внутрішньої безпеки Крісті Ноем.

Востаннє військові використовувалися для прямих поліцейських дій згідно із Законом про повстання у 1992 році. Тоді губернатор Каліфорнії звернувся до президента Джорджа Буша-старшого з проханням допомогти відреагувати на заворушення в Лос-Анджелесі через виправдання поліцейських, які побили темношкірого автомобіліста Родні Кінга.

Що відомо про міграційні протести у США

Перші протести почалися ввечері 6 червня у Лос-Анджелесі після того, як співробітники імміграційної та митної служб за тиждень перевірок у місті заарештували щонайменше 118 іноземців за ймовірні порушення імміграційного законодавства.

Міністерство внутрішньої безпеки заявило, що тоді на протестах було близько "1000 учасників заворушень". За інформацією відомства, демонстранти оточили будівлю федеральних правоохоронних органів та напали на співробітників ICE (Імміграційної та прикордонної служби США).

7 червня у Парамаунті (штат Каліфорнія) біля магазину Home Depot спалахнули нові зіткнення неподалік офісу Міністерства внутрішньої безпеки. Полісмени застосували сльозогінний газ, світлошумові вибухівки та перцеві балончики, а протестувальники кидали каміння та цемент у машини прикордонної служби.

За інформацією АР, під час протесту заарештували профспілкового лідера. Його звинуватили у перешкоджанні роботі правоохоронним органам.

За даними перепису населення, у штаті Каліфорнія значна частина населення складається з латиноамериканців та людей іноземного походження.

Адміністрація президента США Дональда Трампа заявила, що задіє 2 тисячі службовців Нацгвардії у зв'язку зі сутичками, що сталися в Лос-Анджелесі під час протестів проти рейдів на нелегальних мігрантів. Вони мають "тимчасово захищати співробітників ICE та інших органів уряду США, які виконують федеральні завдання". Їх буде розгорнуто на 60 днів, а остаточне рішення залишається за міністром оборони США.

Топ дня
Вибір редакції
На початок