У Лос-Анджелесі під час імміграційних рейдів місцевих людей найбільше дивує, що серед затриманих є й ті, хто намагається легалізувати своє перебування в країні.
Про це розповіла Суспільному українка Христина Загребельна, яка мешкає у Лос-Анджелесі.
"Деякі люди прийшли в федеральні установи, аби оновити свої статуси. І ось це найбільше здивувало, що якщо ви хочете, щоб люди були тут легально, ось люди роблять кроки, щось роблять зі своїми документами, або просто оновлюють статус", — каже вона.
Христина наголошує, що формально процес легалізації в США дуже складний, довгий і дорогий — іноді триває по 10–15 років.
"Дійсно шкода тих людей, яких депортують ні за що. Тому що ми розуміємо, що є люди, які робили якісь правопорушення... Але з того, що витікає в новини, часто це просто сім'ї, які за 20 років якимось чином не змогли легалізуватись", — розповідає українка.
Особливе обурення викликають історії депортацій, де йдеться про розділення родин.
"Коли мова йде про те, що, наприклад, забирають маму, і вона кричить, що в мене дитина в школі, 8 років, хто забере мою дитину?", — розповідає Христина.
За словами Христини, містян обурила історія про депортацію матері з 4-річною дитиною, хворою на рак, що викликала хвилю критики на адресу міністерки безпеки Крісті Ноем.
"Її питають, а як ви могли допустити, що 4-річну дитину, яка є громадянином, мама не громадянин, його з 4-тою стадією раку депортують разом з мамою? ... Вона там щось говорить, намагається якось перебувати. Тобто, що говорить, на жаль, про некомпетентність цієї людини", — ділиться Христина.
Президент США Дональд Трамп направив до Лос-Анджелеса морську піхоту й підрозділи Нацгвардії для підтримки порядку під час протестів проти рейдів. Христина підтверджує їхню присутність, але зазначає, що їх не так багато, як заявлялось:
"Навіть 700 морських піхотинців не виглядає. Мені здається, трошки менше. Навіть Ньюсом, губернатор Каліфорнії, говорив, що там менше, ніж дві тисячі", — каже Христина.
Вона також додає: у спальних районах міста — цілком спокійно, тоді як у центрі у вихідні були підпали авто, застосування сльозогінного газу й мародерство.
Наразі, за її словами, ситуація залишається напруженою, але відносно контрольованою. Протести тривають і в інших містах США.
Що відомо про міграційні протести у США
Перші протести почалися ввечері 6 червня у Лос-Анджелесі після того, як співробітники імміграційної та митної служб за тиждень перевірок у місті заарештували щонайменше 118 іноземців за ймовірні порушення імміграційного законодавства.
Міністерство внутрішньої безпеки заявило, що тоді на протестах було близько "1000 учасників заворушень". За інформацією відомства, демонстранти оточили будівлю федеральних правоохоронних органів та напали на співробітників ICE (Імміграційної та прикордонної служби США).
7 червня у Парамаунті (штат Каліфорнія) біля магазину Home Depot спалахнули нові зіткнення неподалік офісу Міністерства внутрішньої безпеки. Полісмени застосували сльозогінний газ, світлошумові вибухівки та перцеві балончики, а протестувальники кидали каміння та цемент у машини прикордонної служби.
За інформацією АР, під час протесту заарештували профспілкового лідера. Його звинуватили у перешкоджанні роботі правоохоронним органам.
За даними перепису населення, у штаті Каліфорнія значна частина населення складається з латиноамериканців та людей іноземного походження.
Адміністрація президента США Дональда Трампа заявила, що задіє 2 тисячі службовців Нацгвардії у зв'язку зі сутичками, що сталися в Лос-Анджелесі під час протестів проти рейдів на нелегальних мігрантів. Вони мають "тимчасово захищати співробітників ICE та інших органів уряду США, які виконують федеральні завдання". Їх буде розгорнуто на 60 днів, а остаточне рішення залишається за міністром оборони США.
