15 травня у Стамбулі можуть відбутися перемовини України та Росії. Дату та місце цієї зустрічі 11 травня запропонував Володимир Путін, врешті він на переговори не приїде, але визначив склад делегації. У квітні 2022-го країни вже зустрічалися в Туреччині й тоді розробили "Стамбульські домовленості". Київ не вважає їх офіційною угодою, натомість Москва неодноразово заявляла, що для початку мирних перемовин Україна має на них погодитись. Суспільне розʼяснює, як тривали попередні переговори з Росією та що саме на них вимагала РФ.
Повне припинення вогню без жодних умов має розпочатись 12 травня — таку заяву лідери Франції, Британії, Польщі та Німеччини оголосили 10 травня у Києві. У відповідь Володимир Путін запропонував Україні 15 травня відновити прямі переговори у Стамбулі.
Володимир Зеленський заявив про умову — зустріч має відбутись між ним та Путіним. Декілька днів Кремль офіційно не реагував на цю пропозицію. Паралельно президент США Дональд Трамп зробив декілька натяків, що якщо керівник Росії приїде в Стамбул, Трамп теж доєднається до зустрічі.
Врешті, 14 травня РФ оголосила склад делегації. В ній немає Путіна, а очолює її його радник — Володимир Мединський. Президент України заявив, що рівень переговорної групи від РФ є "бутафорним". Чи відбудеться зустріч досі невідомо.
Перемовини у лютому-квітні 2022 року
Вперше Україна та Росія домовилися зустрітися на третій день повномасштабного вторгнення — 27 лютого 2022 року. Тоді, за словами джерел "Української правди", ініціатором перемовин стала Росія. Вже наступного дня українська делегація зустрілась із росіянами поблизу білоруського кордону. Після цього радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк повідомив, що сторони домовились продовжити перемовини.
До української делегації тоді входили міністр оборони Олексій Резніков, нардепи Рустем Умєров і Андрій Костін, радник голови ОП Михайло Подоляк, заступник міністра закордонних справ Микола Точицький, банкір Денис Кірєєв та голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Останній очолював переговорну групу. Російську ж сторону очолив помічник Путіна, колишній міністр культури та уродженець української Сміли Володимир Мединський.
Наступний раунд перемовин стартував 3 березня у Білорусі. Головною ціллю, за словами Арахамії були домовленості про гуманітарні коридори, а "далі, по обставинам". Так і сталось, групи домовились лише про гуманітарні коридори для цивільних, хоча й обговорювали три блоки: військовий, гуманітарний та політичне врегулювання війни.
Ці перемовини поступово перейшли в онлайн-формат, та стосувались здебільшого, гуманітарних коридорів. Щоправда, РФ систематично обстрілювала їх.
Паралельно з цим Україна тримала відкритим ще один канал звʼязку з Кремлем. Українська делегація проводила перемовини з наближеним до Путіна російським олігархом Романом Абрамовичем. Навесні 2022 року він навіть приїздив до Києва. За даними британського видання The Times, Абрамович нібито передавав записку, написану Зеленським до Путіна.
Пізніше стало відомо, що Абрамовича та одного з учасників української делегації — Рустема Умєрова — у березні 2022 року намагались отруїти.
Стамбульська угода
28-30 березня відбулись перемовини у Стамбулі. На цей момент українська армія вже почала звільняти окуповані частини Київщини, Чернігівщини та Сумської області. В українській групі знову ж головував Давид Арахамія, а в російський — Володимир Мединський.
За результатами зустрічі Україна запропонувала розробити "Договір про гарантії безпеки". Серед гарантів називалися країни Радбезу ООН, зокрема, США, Велика Британія, Китай, Франція, Туреччина, Німеччина, Канада, Ізраїль, а також Росія.
Також Україна зобовʼязувалась обговорювати питання повернення Криму дипломатичним шляхом.
"Ми наполягаємо, щоб це був міжнародний договір, який будуть підписувати усі гаранти безпеки, [...] ратифікувати, щоб не повторювали помилку, яка була колись в Будапештському меморандумі", — говорив тоді Арахамія.
Вимогами Росії були, зокрема, наступні: Україна не має вступати в НАТО, в ЗСУ не має бути більше ніж 50 тисяч військових, Київ відмовляється від розробки чи розміщення на своїй території ракет з дальністю понад 250 км. Також Україна мала б визнати так звані "ДНР" та "ЛНР" в адміністративних межах Донецької та Луганської областей та взяти на себе фінансування їхнього відновлення. Російська мова мала б отримати статус державної.
Пізніше, на той час міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що вимоги Росії на тій зустрічі "були абсурдними" та жодних домовленостей з нею Україна врешті "не укладала".
Опісля перемовин у Стамбулі у команді Зеленського не було єдності щодо доцільності подальших переговорів з росіянами. Як пише Саймон Шустер — американський журналіст та біограф Зеленського — щонайменше до квітня 2022-го президент України був готовий піти на поступки Росії, але ідея, що з росіянами можна домовитися, у нього зникла у вересні 2022-го. Тоді на тлі оголошення Кремлем анексії чотирьох українських регіонів, президент України підписав указ про неможливість проведення переговорів з Путіним.
Окрім цього, змінилась і ситуація на полі бою. У вересні 2022-го Сили оборони деокупували Харківську область, а у листопаді й правобережну Херсонщину.
Бажання Путіна використати "Стамбульські угоди"
Росія наполягає на прийняті домовленостей, які сторони, нібито, уклали у Стамбулі у 2022-му. Путін заявляв, що саме обговорення цієї "угоди" може бути продовжено в рамках мирних перемовин. Саме тому, мовляв, він хоче їх поновити й призначив головою переговорної групи від РФ того ж Мединського, який очолював російську делегацію і три роки тому.
Окрім нього в Стамбул від Росії прилетіли й інші чиновники, що були у Стамбулі у 2022-му: заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін та заступник міністра оборони РФ Олександр Фомін.
З українського боку делегація буде представлена на "найвищому рівні", заявив президент Зеленський, проте не оголосив її склад. Відомо, що разом з ним до Туреччини прилетіли керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, міністр оборони Рустем Умєров, главу СБУ Василь Малюк, начальника Генштабу Андрій Гнатов і глава МЗС Андрій Сибіга.
