Україна розглядає незаконну зміну пам'ятної таблиці на братській могилі воїнів УПА у польській Монастирці, як акт вандалізму та свідому провокацію, яка грає на руку лише російському агресору.
Про це сказав речник Міністерства закордонних справ України Григорій Тихий на брифінгу 25 квітня.
"Це акт вандалізму та свідома провокація, яка грає на руку лише російському агресору. Думаю, що ті люди, які це робили, вони з такою метою це і робили. Ми негайно відреагували на всіх рівнях", — сказав посадовець.
Він розповів, що як тільки отримали таку інформацію, у відомстві розпочали політико-дипломатичні дії. Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко провів телефонну розмову зі своїм польським колегою Мариком Правдою, одразу, як тільки ця інформація з'явилася з медіа. І наші дипломати зустрілися з представниками відповідних органів влади Польщі для з'ясування всіх обставин.
Тихий сказав, що наразі групу осіб, котрі замінили табличку, ще не ідентифікували. Справа перебуває на контролі окружної прокуратури міста Березів (Польща), і також на прохання українських дипломатів польська сторона працює усуненням незаконно встановленої таблички та зберегти цілісність оригінальної таблички, яка там є.
"Ми абсолютно переконані, що загалом цей інцидент був спровокований з однією метою — перешкодити українсько-польському діалогу у сфері національної пам'яті", — сказав речник МЗС.
За його словами, Польща зацікавлена у розвʼязанні "проблемного питання" минулого, яке існує між Україною та Польщею.
Що відомо про заміну таблички на братській могилі воїнів УПА
Меморіальну табличку встановили на горі Монастир в 1990-х роках за польські державні кошти, за ініціативою українців. Вояки загинули на горі Монастир у ніч із 2 на 3 березня 1945 року від рук НКВС.
Вже у 2015 році її зруйнували, розмалювали в кольори польського прапора. У 2020 році пам'ятник знову зазнав вандалізму, його розламали на друзки й кинули в яму. Натомість з'явилась нова табличка з написом: "Спільна могила українців, які загинули в боротьбі з радянським НКВС у монастирських лісах у ніч із 2 на 3 березня 1945 року", без зазначення імен похованих в братській могилі упівців. "Що фактично стирало суттєву частину пам'яті, пов'язану з цим місцем", — підкреслили в УІНП.
На рівні президентів України й Польщі неодноразово обговорювали відновлення таблички в її початковому форматі, однак питання залишається нерозв'язаним, а імена вояків УПА так і не повернуті на меморіальну таблицю.
МЗС наголосило, що Україна всіляко йшла на зустріч, зокрема надаючи дозволи для проведення ексгумації польських жертв на території України, хоча поляки своєї частини домовленостей не виконували.
Українські фахівці закликали припинити видання дозволів, поки поляки не виконають взяті на себе зобов'язання щодо збереження українських поховань у Польщі.
Що відомо про Волинську трагедію
Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.
