Понад три роки тривали судові засідання у справі вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк, яку 31 липня 2018-го облили сірчаною кислотою. У 2019 році по цій справі засудили виконавців злочину. Останніми на лаві підсудних опинилися — за версією слідства, замовник злочину — колишній голова Херсонської облради Владислав Мангер, та співорганізатор — його ексрадник Олексій Левін.
Під час судових засідань допитали 24 свідків, сімох експертів і одного спеціаліста. Загалом, сторони заявляли, що хочуть допитати понад 100 свідків, але частина з них на окупованій території, померли, в розшуку як колаборанти.
Дебати у справі завершились 17 травня. Прокурор просив призначити кожному з обвинувачених покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Тоді у Дніпровському райсуді Суспільному пояснили, що очікувати на вирок треба понад місяць, через те, що суд тривав понад три роки і є до 200 томів кримінальної справи.
В день вироку по справі Суспільне публікує спогади рідних та друзів Катерини Гандзюк та коментарі адвокатів обох сторін.
Віктор Гандзюк, тато Катерини
"У нас була проукраїнська сім'я і це вплинуло на її світогляд. В дитинстві, майже все літо Катя проводила в моїх батьків на західній Україні. Її дідусь був справжнім українцем, очевидно він такі зерна посіяв — любові до України. Багато розповідав Каті української історії.
Вона в дитинстві хотіла стати вчителькою, як її мама. Дорослою вступила в педагогічний університет. Мала кілька вищих освіт, багато читала. В мене таке враження, що вона знала все — десь появлявся новий фільм, книжка чи подія, вона вже це знала. Дуже любила подорожувати, займалась лижним спортом. Останні два роки освоювала складні траси, грала у великий теніс, вечорами бігала по стадіону. Знала досконало англійську, німецьку, турецькою мовою володіла, арабську почала вивчати. Вона була активна — і в старших класах школи, і в ліцеї. Завжди долучалась до всіх заходів. Потім вступила в партію "Батьківщина", — говорить батько загиблої активістки.
Катерина Гандзюк була активною учасницею Євромайдану в Херсоні, протестувала проти спроб розпочати у місті "російську весну". Голову херсонської ОДА Владислава Мангера вона називала організатором "Антимайдану" та "ставлеником криміналу". Пізніше звинувачувала його та обласну владу в причетності до вирубки лісів — у травні 2018 року в Олешківському районі Херсонської області загорілось близько 600 гектарів лісу, деревину почали вивозити. Гандзюк вважала, такі пожежі були вигідні керівництву області, яке мало стосунок до контрабанди лісу.
31 липня 2018 року близько 08:00, у дворі її будинку, Катерину облили кислотою. Вона отримала близько 30% опіків шкіри. Була в реанімації 96 днів, пережила 14 операцій і понад 100 наркозів. 4 листопада 2018 року Катерина Гандзюк померла.
"Останньої розмови не було. Перед смертю у суботу вона фактично прокричала весь день від болю, це було жахливо, страшно. Час не зменшує біль втрати, тільки змінює відношення. Коли з Катею сталось горе я думав, це вершина чогось страшного, а потім і ковід, і війна. Потім окупація, я тоді не ходив на могилу. Я всі ці роки в кімнаті Каті нічого не міняв, все стояло, як і в останній день, коли вона вийшла з дому. Але під час окупації, росіяни прийшли до нас. В нас був обшук, багато речей розгромлено, речі Каті забрали", — говорить Віктор Гандзюк.
***
По цій справі у 2019 році правоохоронці встановили підозрюваних в організації та виконанні нападу на Гандзюк — Микиту Грабчука, Володимира Васяновича, В'ячеслава Вишневського, Віктора Горбунова і Сергія Торбіна. Вони у 2019 році визнали провину та пішли на угоду зі слідством, отримавши різні строки. "Оскільки це угода, там строки менші. Ті, у кого вони не закінчились, вийшли по помилуванню коли почалась повномасштабна війна", — розповідає адвокатка сім'ї потерпілих Ольга Веретільник.
Також 12 листопада 2018 року затримали Ігоря Павловського — колишнього помічника депутата від "Блоку Петра Порошенка" Миколи Паламарчука. Спершу його підозрювали як співучасника, потім перекваліфікували статтю на "заздалегідь не обіцяне приховування злочину". Павловський уклав угоду зі слідством, дав показання на Владислава Мангера й Олексія Левіна. Вирок йому оголосили 16 жовтня 2020 — рік умовно. Він вже вийшов з СІЗО.
28 липня 2020 року прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера й експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на Катерину Гандзюк. Їх обвинуватили за статтею "Умисне тяжке тілесне ушкодження".
В березні 2020-го Левіна екстрадували з Болгарії в Україну, куди він, за його словами, виїхав у 2018-му через хворобу дружини. 17 березня 2020-го Печерський райсуд Києва засудив його.
16 червня 2020 року Владислава Мангера — підозрюваного у замовленні вбивства Катерини Гандзюк, затримали у херсонській лікарні й привезли до Києва для обрання запобіжного заходу. За два дні його відправили у СІЗО.
В інтерв'ю журналістам видання "Українська правда" у 2019 році Владислав Мангер сказав, що конфлікту у нього з Катею не було: "Чесно кажучи, покійна Катерина в мене навіть була заблокована в Facebook із 2014 чи 2015 року. Я навіть не читав постів, про які мені зараз кажуть (йдеться про дописи Гандзюк від 6 липня 2018 року, де вона пов'язує Мангера з незаконною вирубкою лісу)".
"Я старався її пояснити, що активна позиція — це небезпечно. Але вона була така рішуча і безстрашна. З Левіним, думаю, вони не були особисто знайомі. Що стосується Мангера, історія життя Каті — це історія їхнього протистояння. Вона починала політичну кар'єру в партії "Батьківщина", була депутаткою міської й обласної ради. Потім у партію прийшов Мангер, херсонський осередок перетворився в придаток до нього і Катя пішла з партії", — каже Віктор Гандзюк.
Роман Сініцин, друг Катерини Гандзюк, один з ініціаторів "Хто замовив Катю Гандзюк"
"Ми познайомились за три роки до її смерті. Знайомі військові їхали через Херсон з купою зброї й боєкомплектів, в них зламався "Урал". Катя відразу допомогла, розселили військових у гуртожитки й за ніч в тролейбусному ДЕПО поремонтували транспорт.
Катя була однією з найяскравіших представників проукраїнського середовища в Херсоні. Вона постійно з кимось або чимось боролась, озвучувала, що є проросійські місцеві правоохоронці. Намагалась цьому протистояти й власне, за це, на жаль, і поплатилась.
Коли на неї вилили кислоту, Катя написала про це в спільний чат. Я не думав, що все настільки серйозно. Коли ми наступного дня приїхали в Херсон і побачили її в палаті інтенсивної терапії, було зрозуміло, що ступінь ураження доволі великий. Потім її перевезли в Київ в опікове відділення, я декілька разів її відвідував. Катя фактично три місяці боролась за життя у важких муках ", — згадує Роман Сініцин.
Після нападу на Катерину Гандзюк її друзі заснували ініціативу "Хто замовив Катю Гандзюк". Українці в різних містах виходили на акції з вимогою знайти замовників. Перша акція відбулась в Києві 1 серпня 2018 року. Під будівлю МВС прийшли люди з банерами та фото Каті.
"Фраза "Хто замовив Катю Гандзюк" народилась ввечері дня нападу. Ми зрозуміли, що треба основне гасло", — говорить Роман.
Через три дні після нападу, тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про першого підозрюваного в справі Гандзюк. 6 серпня Херсонський міський суд обрав запобіжний захід для підозрюваного Миколи Новікова. Він пробув 19 днів у СІЗО, після чого його звільнили, а поліцейські вибачилися. Тоді, орган досудового розслідування дійшов висновку, що у діях Новікова немає складу кримінального правопорушення.
"Місцева поліція намагалась цю справу дуже швидко розслідувати, знайшли якогось стрілочника, мабуть, покази вибивали з нього. Якби не увага — наша і журналістів, можливо б зараз в місцях позбавлення волі сиділа не винна людина. Перший місяць справу вели зовсім в іншому напрямку. Ми комунікували з міжнародними дипломатами, які намагались донести своїй владі, що справу треба розслідувати", — розповідає Роман.
Антон, друг Катерини Гандзюк
Чоловік — військовий, на його вимогу та з міркувань безпеки ми не називаємо його справжнього імені.
"Ми з Катьою знайомі з 2014 року. Разом вигадували різні речі, зробили колоду карт з лицями орків, "Л/ДНРівців". Потім виникла ідея створити борди на кордоні з Кримом і написати там: "Туристи, якщо їдете, записуйте адреса, номери військових частин". Катя допомогла розташувати їх. Вона — неймовірна енергія, великий антипод всього поганого", — згадує Антон.
Окрім акцій з вимогою знайти замовників нападу на Гандзюк, активісти також у містах малювали трафарети з її обличчям та основною вимогою — засудити винних. Зокрема, один з таких трафаретів є на Поштовій площі в Києві. На ньому — фраза Каті Гандзюк "Давайте триматися купи та горнутися один до одного…" На цьому місці збираються рідні та небайдужі у річницю загибелі та день народження активістки.
"Це фраза, яку написала Катя на своїй сторінці у Фейсбук. Це кредо має існувати навіть зараз в період повномасштабної війни. Ми відчули, коли люди об'єднуються, стається магія. Загалом, трафарети, про які я знаю — їх понад 50. Але їх було набагато більше, кожен наносив їх у великих і маленьких містах. Кожен намагався притягнути до відповідальності, як може. Наш знайомий Георгій Сагітов зробив дизайн, а ми вже наносили й почали розвивати цю історію", — розповідає Антон.
Іван Антипенко, друг Катерини Гандзюк
"Катя завжди була готовою кудись їхати, комусь допомагати, двіжувати. Коли я заходив до неї в кабінет, або ми зустрічались за кавою, вона завжди була в гуморі, крім цього в неї була купа справ, дзвінків. Вона завжди була заряджена на якісь ідеї. Почуття гумору, нас поєднувало.
Вона для мене залишається жива. Катя була долучена до різних політичних процесів, була чиновницею, я був журналістом, але ми завжди могли вийти на щось з гумором. Це те, що відрізняє її від багатьох інших", — говорить Іван.
Адвокати родини Гандзюк та Мангера
Прокурор просив призначити Владиславу Мангеру та Олексію Левіну покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Обвинувачення також просить стягнути з Левіна і Мангера компенсацію моральної шкоди у 15 мільйонів гривень родині Катерини Гандзюк.
Впродовж трьох років Мангер та Левін вину заперечували. В останньому слові Олексій Левін заявив, що не знав Катерину Гандзюк. Мангер також заперечив причетність до вбивства Гандзюк: "Я цього не робив. На цьому крапка".
"Затримання Владислава Мангера ми пов'язуємо з президентською компанією у 2019 році. Він був членом опозиційної партії "Батьківщина", ставилась задача президентській вертикалі, голові Херсонської обласної адміністрації щодо дискредитації його партії. Задачі були виконані, Юлії Тимошенко не вистачило 3% щоб пройти в другий тур.
Доказів його причетності до справи ми не бачимо, все на якихось чутках, показах з третіх слів, які здобуті під тортурами. На суд чиниться шалений тиск, це чистої води політичне розслідування. З Катериною в нього не було особистого спілкування. Вона працювала в міській раді, вони не пересікались по робочих питаннях. З Левіним вони пересікались, він був помічником депутата обласної ради. Але це не робить його замовником злочину. Щодо вирубки лісу, Мангер навпаки займався тим, що створював парки, мав намір заборонити навіть санітарну вирубку лісів у Херсонській області", — каже Олександр Шадрін, адвокат Владислава Мангера.
"Ми б хотіли, щоб Левіна знайшли швидше і не дали втекти у серпні 2018 року. Ми переконані, що Мангер знав Катерину і мав до неї негативне ставлення, аж настільки, що призвело до злочину. Свідки, яких привели адвокати Мангера, говорили, що Катерина Гандзюк була відома в Херсоні, її пости в соціальних мережах читали, вона слідкувала за виборчою кампанією Мангера. Вона писала, що він роздає овочі, щоб за нього голосували. Що Мангер її не знав, це просто неможливо. Щодо Левіна — для виконання складу цього злочину не потрібно знати Катерину Гандзюк, він це виконував на замовлення Владислава Мангера", — говорить адвокатка сім'ї потерпілих Ольга Веретільник.
