Валерій Воробйов служив у Збройних силах України. Після поранення, яке отримав у Херсоні, заснував школу домедичної допомоги "Жива". У Житомирському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти Валерій працює інструктором з тактичної медицини та надання першої домедичної допомоги. Кореспондентам Суспільного він розповів про свій шлях від офіцера ЗСУ до інструктора домедичної допомоги.
51-річний Валерій Воробйов — засновник та інструктор школи домедичної допомоги "Жива". Протягом 5 років він працює в Інституті післядипломної педагогічної освіти інструктором з надання першої домедичної допомоги і тактичної медицини. Валерій розповів Суспільному, що народився в Сумах. Після закінчення Сумського артилерійського училища служив у 80–ій окремій десантно-штурмовій бригаді у місті Хирів, Львівської області.
"Молодим лейтенантом я туди приїхав, — розповідає Валерій Воробйов. — І я скажу так: не просто молодим лейтенантом, а 100-відсотковим кацапом. У Сумах я вчився у школі. Вона хоч і була українською, але українського там було дуже мало. Бабуся Олександра, коли мене проводжала на потяг, плакала і казала: "Дитино, куди ти їдеш на бандерівщину".
Валерій додав, що у місті Хирів він почав вивчати історію Львівського краю.
"Мені розповідали про загін "Ястребки", як відбувалася боротьба на тих теренах. Перетворення мене з кацапа на українського націоналіста сталося з 1994 по 1998 роки. У 31 рік я був наймолодшим майором військової частини. Працюючи на посаді начальника служби, я вступив до Академії Міністерства оборони України. І провчився там 2 роки", — сказав чоловік.
У 2005 році упродовж дев'яти місяців Валерій Воробйов з миротворчою місією перебував в Іраку.
"Я зрозумів, що були зовсім інші поняття про службу, зовсім інші підходи до служби, інше розуміння національної безпеки. Це був 2006 рік. Я вже тоді усвідомив, що армію розвалюють і розвалюють цілеспрямовано. Розуміючи, що боротися з самою системою в армії неможливо, я прийняв рішення ще в Іраку, що буду звільнятися з лав ЗСУ", — розповів Валерій Воробйов.
У 2017 році Валерій став головою Житомирського осередку громадської організації "Український легіон. Відтоді в Інституті післядипломної педагогічної освіти він проводить заняття з тактичної медицини.
"Хлопці, які проходили навчання, потім були мені вдячні, тому що в підрозділах тільки вони вміли це робити. Звісно, вони стали парамедиками підрозділу", — зауважив Валерій.
Коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення, Валерій повернувся до військової служби та вступив до лав полку спеціального призначення "Сафарі".
"Пройшли Київ, Бучу, Ірпінь. І в березні ми вже були в Сумах. У травні 2022 року я був у Житомирі і формував підрозділ в складі 515 батальону 1 бригади — мінометну батарею. Я був на посаді заступника командира батальйону з артилерії. Працівники Інституту післядипломної педагогічної освіти у Житомирі були моїми волонтерами. Я формував підрозділ і йшов на Херсон. Але я не просто йшов на Херсон. А йшов на Херсон з їхніми дронами, їхав на їхніх автомобілях, з амуніцією, харчуванням і так далі", — сказав Валерій.
При звільненні Херсона Валерій отримав поранення.
"Зробили операцію. Змінивши один кульшовий суглоб, я зрозумів, що далі з мене боєць ніякий. Треба перекваліфіковуватися, тому що носити бронь і каску далі вже змоги не було", — пояснив чоловік.
У 2024 році Валерій заснував школу домедичної допомоги "Жива".
"Мабуть, навчати і дорослих, і дітей мають люди, у яких є бойовий досвід. Валерій Миколайович є уособленням цього бойового досвіду. Важливо не тільки те, що ця людина пройшла пекло. А важливо, що ця людина ще має натхнення, бажання і таланти все це доносити до людей. Я його для себе так і назвав — "універсальний солдат", — розповів директор Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ігор Смагін.
Валерій Воробйов наголосив, що сьогодні важливо розповідати дітям про вибухонебезпечні предмети.
"Шановні колеги, шановні психологи, розмальовуйте все, що завгодно, тільки не вибухонебезпечні предмети, не їхні залишки, не гільзи, не снаряди, не міни. Бо це зближує наших дітей з цим дрантям. І потім пояснювати, що до цих речей торкатися не можна, чіпати їх не можна і від них треба відходити на певну відстань — просто унеможливлює, тому що вони вже це робили і робили в лайфхаківській формі, у формі зближення через малюнки. Не робіть цього, бо це буде дуже великою проблемою", — порадив інструктор.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах: