Ярослав Прудніков виїхав з родиною з Донецька до Житомира у 2015 році. У 2022 став до лав Збройних сил України, а саме — до 1-шої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Воював понад півтора року, згодом демобілізувався за станом здоров'я. Навесні 2024 року відкрив фастфуд і став підприємцем. Нині поєднує цю діяльність із гуманітарним розмінуванням Херсонщини.
Ярослав Прудніков — ветеран Збройних сил України. Чоловік родом із Донецька. До Житомира переїхав у 2015 році, коли почалася російсько-українська війна. До повномасштабного вторгнення працював менеджером з продажу автомобілів. 28 лютого 2022 року мобілізувався до лав 1-шої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна.
"Спочатку був оператором ПТРК "Стугна". Там навчання було кілька днів лише, тому що всі дуже поспішали. Потім нас відправили на Херсонщину, саме тоді був наступ в районі Кривого Рогу. Там я став водієм. Потім я потрапив до штурмової групи. Затим знову був водієм. І так постійно. Але побував в багатьох підрозділах. Спочатку нас відправили на Херсонський напрямок, коли відбувався наступ на Кривий Ріг. Але до Кривого Рогу ми не дійшли. І ми пішли вже на напрямок Високопілля і так далі. За пів року дійшли до Дніпра, коли звільнення цих територій було. І потім частину бригади перевели на Харківський напрямок, це був Харківський кордон і Донбас. Це Червона Гора, це був фланг Соледару", — розповів Ярослав Прудніков.
Ярослав був у війську понад півтора року. За станом здоров'я демобілізувався, втім після того декілька разів намагався повернутися до лав Збройних сил України. Коли це йому не вдалося, чоловік звільнився з попередньої роботи і вирішив стати підприємцем.
"Повернувся в Житомир, взяв на основній роботі паузу, тому що був ще там офіційно оформлений. Взяв паузу, щоб подумати, що робити далі, тому що мене вже трохи не влаштовувала цивільна робота в тому варіанті, в якому вона була до війни. Потім звільнився, перші три місяці просто відпочивав, приходив до тями. Знову намагався прийняти реальність цивільного життя. Намагався повернутися на службу потім декілька разів, але з моїм висновком ВЛК мене ніхто не брав. Завжди якась думка була, що треба щось відкрити, щось зробити своє. І от думка про фастфуд у мене декілька років в голові була", — сказав підприємець.
Чоловік вклав у цю справу свої заощадження, а також отримав 250 тисяч гривень за державним грантом єРобота. З травня 2024 року його заклад запрацював у мікрорайоні Польова у Житомирі.
"90% — це обладнання. Обладнання і закупівля сировини", — зауважив підприємець.
Нині чоловік подав заявку на отримання гранту за програмою "Власна справа" для ветеранів. Гроші, які отримає, хоче витратити на нове обладнання для свого закладу. Паралельно із бізнесом Ярослав займається гуманітарним розмінуванням Херсонщини.
"І так доля звела, що працюю саме на тому напрямку, де перші вісім місяців службу я вів. Саме по тих посадках, по тих полях, по тих містах, селах. Це допомагає тим, що я знаю, що в тій посадці стояла така-то бригада", — розповів Ярослав.
Ярослав каже, що повернутися до цивільного життя йому допомогла його родина. А ще — відкриття власної справи, тому радить усім шукати щось своє.
"Не закривайтеся. Шукайте щось нове, бо це реально допомагає", — резюмував ветеран Збройних сил України.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
