Перейти до основного змісту
"Зашквар", "мармизка" і "самостріл": як інтернет створює новий молодіжний сленг — пояснення житомирської мовознавиці

"Зашквар", "мармизка" і "самостріл": як інтернет створює новий молодіжний сленг — пояснення житомирської мовознавиці

Ексклюзивно
Житомир, сленг, мова, Гримашевич, березень 2026 року
Сленг. Колаж/Суспільне Житомир/Тетяна Харшан

"Лайкати", "постити", "хз" чи "по фану" — слова, які ще кілька років тому були зрозумілі лише активним користувачам соцмереж, сьогодні дедалі частіше звучать у повсякденному спілкуванні. Інтернет став одним із головних джерел нових слів, а молодіжний сленг поступово проникає в медіа, культуру та навіть наукові дослідження. Звідки беруться ці слова, як вони змінюють українську мову та які є українські відповідники популярним інтернет-термінам — Суспільному пояснила завідувачка кафедри української мови та методики навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка Галина Гримашевич.

За її словами, Інтернет сьогодні можна вважати одночасно одним із найбільших джерел сленгізмів та найпоширенішою сферою їх розвитку.

"Основу інтернет-спілкування становлять нелітературні, неформальні елементи, укорінення яких у словниковому запасі кожного з нас набуває пришвидшених обертів. Сленг давно проник у мовлення засобів масової інформації, художню літературу, кіномистецтво, став невід'ємною частиною життя кожного мовця. Найбільш потужним джерелом поповнення сленгізмів на сучасному рівні є саме Інтернет", — розповіла Галина Гримашевич.
"Зашквар", "мармизка" і "самостріл": як інтернет створює новий молодіжний сленг — пояснення житомирської мовознавиці
Галина Гримашевич. Суспільне Житомир

Галина Гримашевич додала, що перша письмова згадка слова "сленг", датована 1756 роком, супроводжується таким поясненням: "Сленг — мова низького або вульгарного типу". Протягом свого розвитку слово "сленг" прирівнювалося до таких понять, як жаргон, арго, злодійська мова та мова циган. В Оксфордському словнику англійської мови онлайн можна знайти таке тлумачення: сленг — це тип мовлення, що складається зі слів і фраз, які вважаються неформальними та використовуються при мовленні в конкретній ситуації з певною групою людей.

За словами мовознавиці, джерелами молодіжного сленгу є:

  • мова реклами: кров'янка — снікерс, погано — емемем, чай в одноразових пакетиках — тампакс;
  • запозичення кримінальних жаргонізмів;
  • спеціальні жаргони, які семантично модифікуються: з мови гомосексуалістів перейшло слово "натуралка" — гетеросексуальна жінка, яке почало вживатися за звуковою подібністю в значенні "натуральне вино"; з мови комп'ютерників перейшло слово "хакати" — зламувати чужі програми; з мови хіпі —"аск" — випрошувати;
  • літературна мова — слова літературної мови набувають іронічного значення: колискова — дуже важкий рок; панщина — робота; протези — кінцівки; тапки — фірмові кросівки;
  • термінологічна лексика — найбільш маніфестованоюМаніфестований — означає виявлений, проявлений, виражений або відкрито оголошений. Він вказує на те, що щось (намір, почуття, симптом, позиція) стало явним, помітним або було офіційно оприлюднено є медична термінологія: клініка — дивна поведінка; реанімація — пивний бар; клізма — пуста пластикова пляшка;
  • іншомовні запозичення, наприклад, з англійської: брейн-сторм, тім-білдінг, тайм-менеджемент, ментор, флешмоб, спіч.

Галина Гримашевич пояснила, що сучасний інтернет-сленг умовно можна класифікувати за лексико-семантичними полями, функціонування сленгізмів у яких є найбільш популярним:

  • лексико-семантичне поле "Людина": гьорла, бейба, фіфа, багінька, шкура, тепешка (дівчина), фітоняшка (дівчина, що займається спортом), тян, няшка (миле створіння), качок (хлопець, який займається спортом), членоносець, мудак (хлопець), батя (батько), мазер (мати), мала (подруга), личинка (вередлива дитина) та інші;
  • лексико-семантичне поле "Дії": селфі (фотознімок себе), ліфтолук (фото в ліфті), юзати (використовувати), постити (залишати запис у соціальній мережі), лайкати (схвалювати), блокати (блогувати), регатись (реєструватися), шопитись (ходити по покупки), накльокатись (напитись), фейкати (обманювати);
  • лексико-семантичне поле "Одяг, взуття, аксесуари": світшот (светр), худі, кєнгуруха (спортивна кофта), шузи, лабутени (взуття), бойфренди (джинси унісекс), оверсайз (одяг на розмір більший), лук (модний образ), чокер (пов'язка на шию), ошейнік (чокер), вейпер (електронна сигарента), підкати (підкачані штани), лодочки, джимічу (туфлі на підборах) та інші;
  • лексико-семантичне поле "Побут": хата (місце проживання), конура (квартира), мурашник (багатоквартирний будинок), холодок (холодильник), комп (комп’ютер), вписка (квартира для вечірок), лакшері (елітний);
  • лексико-семантичне поле "Транспорт": гєлік, кубік (Мерседес Гелендваген), утюг (трамвай), консерва, бляшанка (маршрутка), ровер (велосипед), дирчик (скутер) та інші;
  • лексико-семантичне поле "Їжа, напої": хавчик (їжа), пойло (напої), кєтчунез (суміш кетчупу та майонезу), шавуха, шаверма (шаурма), мафіни (кекси), горюче (алкогольні напої), кенді бар (стіл з солодощами), чіфір (несмачний чай), роли (суші), пепешка (здорова їжа);
  • лексико-семантичне поле "Мода, краса": б'юті (усе, що пов'язано за красою), мейк (макіяж), лук (модний образ), хайлайтер, консилер, праймер, бронзатор, кремстік (новітні косметичні засоби), омбре, балаяж, шатуш (види фарбування волосся), бровбар (місце, де виконують послугу корекції брів) та інші;
  • лексико-семантичне поле "Емоції" (найрізноманітніше): хз (не знаю), опа чірік (реакція на щось неочікуване), зашквар (щось неактуальне), хайповий, хайп (модний), ізікатка (легко, без проблем), по фану (зробити щось для розваги), чєпушило (невдаха), я шарю (я розумію), ауф, амахасла (вигук щодо чогось крутого), жиза (життєво), тріповать (перебувати під дією наркотиків), ору (голосно сміятися з чогось), каліч (щось, що не подобається), лампово (все одно), потрачено (щось, що не можна виправити), азаза (сміх), треш (щось вражаюче).

Український сленг існує

"Для усім відомого сленгізму "аватар", що заполонив віртуальну мережу та став побутовим для сучасних мовців, на сайті "Словотвір" користувачі найбільш влучним українським відповідником шляхом голосування обрали слово "мармизка". Однак варто звернути увагу на ентузіазм та фантазію користувачів, які пропонували свої варіанти перекладів: образок, личина, світлина, личко, лицевид, пискарик, мережлина, парсуна, мармиза, личчя, пичка, уособник, подоба, лич, святляк, самовпізнайка, лик та багато інших", — розповіла Галина Гримашевич.

За її словами, відомо багато цікавих сленгових одиниць українського походження, наприклад: готівниця (банкомат), стравопис (меню), копіярка (ксерокс), гортайчик (планшет), панський кут (віп-зона), зняток (скриншот), гаївка (пікнік), персанок (бюстгальтер), вар'ят (фрик), почин (стартап), мудрофон (смартфон), завабка (тизер) та інші.

Багато сленгізмів створено на основі українських архаїзмів та слів, що відповідають новотворам за функцією чи зовнішніми ознаками: толока (клаудсорсинг), водограй (фонтан), иншина (альтернатива), безхатько (бомж), віче (мітинг), сніп (файл), оздобник (дизайнер), збовтень (коктейль) і подібні.

Часто вживані сленгізми та українськомовні відповідники:

  • ДАКФЕЙС (від англійської "Duck" — качка та "face" — обличчя) — різновид знімків у самостійному стилі.

"Це широко поширений "вірус" серед жіночої половини юзерів соціальних мереж. У процесі створення дакфейса дівчата занадто надувають губки "бантиком", що викликає швидше комічний ефект, ніж бажане вдавання сексуальності та привабливості. Незважаючи на те, що в останій час дакфейс вважається моветоном, такі знімки можна часто побачити на сторінках у багатьох дівчат. Варто зауважити, що тенденція до підбору українських відповідників зачепила і цю лексему. На просторах Інтернету на заміну дакфейсу можна натрапити на такі сленгізми: пикачка, кривулька, качок, мармузяка, писулька, гримзюлька, качкопика, губань", — розповіла філологиня.

  • МЕМ (від англійської "Meme" — мім) — будь-яка інформація або фраза з короткою популярністю в Інтернет середовищі.

"Приміром, меми можуть вважатися не тільки словами і фразами, але і зображеннями. Створити мем може будь-який інтернет-користувач за допомогою безкоштовних програм. Ось тільки популярність мема залежить від уміння його автора слідувати топовим темам. Українськомовні відповідники: мулька, посміхунок, тямка, гримаска, згадомить, помка, згад", — поінформувала Галина Гримашевич.

  • ФЕЙК (від англійської "Fake" — підробка) — фальсифікація. Це можуть бути фотографії, підроблені у фотошопі, відеоролики, змонтовані в редакторі відео або зняті зовсім в інший час і в іншому місці, фальшиві новини, які не завжди можна відрізнити від правди, а також сторінки в соціальних мережах, створені від імені інших (як правило, відомих) людей. Відповідники в українському сленгу: фальшивка, побрехенька, бріх, бряха, бляга, підсув, хибня, плітка, брехунець, побрехеньок.
  • ФОЛОВЕР (від англійської "Follower" — послідовник ) — користувач, який підписався на ваші оновлення в соціальній мережі. Тобто, людина, яка добровільно погодилася спостерігати за тим, що ви сьогодні їли на вечерю або як провели вихідні. Чим більше фолловерів підписані на сторінку, тим вона популярніша і цікавіша. Україномовні варіанти сленгізмів: підписник, послідовник, простежник, читач, слідкувач, апостол, спозирач, слідкувальник, передплатник.
  • ЛІФТОЛУК (ліфт + від англійської "Look" — дивитися), або ДЗЕРКАЛОЛУК — фотознімки самого себе в дзеркалі ліфта, вбиральні, гримерки і подібне.

"Це раніше ми пошепки наспівували пісні в душі та малювали губи в туалетне дзеркало, чи в кабінках ліфта, наодинці з собою. Зараз же "самостріл" в дзеркалі — ціль номер один будь-якого інстаграмера. Відповідники серед українських сленгізмів: повносвітлик, позір, фототіло, подоба", — розповіла мовознавиця.

  • ХЕШТЕГ (від англійської "Hashtag" від "hash" — символ "решітка" + "Teg" — тег, пошукова тема) — це слово або фраза, що передує символу #.
"Приписуючи своїй фотографії тему з "решіткою", ви автоматично виділяєте її в соцмережі серед мільйонів інших. Наприклад, розмістивши фото з вечора з хештегом #party, ви потенційно збільшите кількість своїх підписників з подібними інтересами, а також можете знайти записи інших користувачів з цієї ж теми. Хештеги можна використовувати у всіх без винятку соціальних мережах. Як їх ставити? Усе дуже просто: достатньо в коментарях до фото залишити символ # , а далі написати слово, яке найбільш точно описує ваш знімок: #море, #сонце, #пляж і подібне. Особливо продвинуті користувачі соцмереж чи знаменитості вигадують власний хештег, щоб швидко знаходити фотографії та публікації, пов'язані з ними", — пояснила Галина Гримашевич.

Саме для слова "хештег" у мережі можна знайти найбільшу кількість українських відповідників-сленгізмів: решітка, кришітка, мітка, слововказ, сіткомітка, гратка, карб, драбинка, гратовказ, млинок, граткач, показчик, тин, помітка, граткотавр, решопис, тиномітка, гештег.

  • ЛАЙК (від англійської "Like" — подобатися) — умовна "валюта" у всіх соціальних мережах, інтернет-затвердження матеріалу, користувача, фотографії, що виражається натисканням однієї клавіші. Побачити під розміщеним матеріалом лайк — означає отримати підтвердження свого фото, відео або публікації. Більшість людей постійно поповнюють свої мережі новими публікаціями в погоні за кількістю лайків, прагнучи всіляко креативити і вражати. Український варіант: вподобайка, любчик, файник, любо, добрик, цяця, во!, подобка, тиць, згода, любик, славно, так-так, втішка, цьом, тиця, ладне, схваль, хвалик, файноклац, сподобайка, люб.
  • СЕЛФІ ("selfie" від англійської самоврядування) — автофотопортрет, знятий на фронтальну камеру мобільного телефону.

"У народі такий вид фото називають "самостріл", але досі ні один "селф-мейдер" не постраждав. Фотографії в жанрі селфі можуть сміливо вважатися найпопулярнішими в усіх соціальних мережах. У 2013 році слово selfie було оголошено "словом року" англійською мовою і включено в Оксфордський словник. Варто відмітити креативність українських користувачів соціальних мереж, які давно почали використовувати наступні українські відповідники: самознімка, самосвітлик, самоклад, себешка, самофотка, яшка, самопал, себеклац, себесик, себяка, світка, свійлик, автофото, себик, язнімка, самочпок, самостріл, себейчик, самотка, себина, самуся, ясвітлинка, ясик, сятка, язок, язець, себезняток, себелюб, самоха, себесам, самойка, фотосик, лицезнімка, самотушка, обличник, світлиня", — розповіла мовознавиця.

  • ДИЗЛАЙК — протилежність лайка. В соціальних мережах з самого початку за публікацією стоїть тільки "подобається". Тому ті, хто хоче показати свою негативну оцінку будь-якої публікації або фото, спочатку ставлять лайк, після чого з'являється варіант "не люблю": бека, розподобайка, не вподоба, кака, неподобка, нехіть, несхвалька, відраза, нелюб, нелька, марудь, розлюбка, негожака, гидь, знехідь.
  • ХЕЙТЕР (від англійської "Hate" — ненавидіти) — запеклий противник чого-небудь або кого-небудь. Спочатку вживалося в текстах виконавців реп-музики по відношенню до людей, що висловлюють негативні думки з приводу творчості виконавця, але поступово увійшло у вжиток і в інших сферах спілкування. Відмінною особливістю хейтерів є неконструктивна критика, необгрунтована емоційна неприязнь: ненавидник, ненавидець, зазлісник, невподоб, недруг.
"Фантазія користувачів Інтернету безмежна, саме тому і виникають труднощі при спробах фіксації та підрахунку сленгових одиниць. Отже, український інтернет сленг — це віртуозна гра для людей, яким тісно в межах нормованої літературної мови. Проте, як би не прагнули носії сленгу до самобутньої яскравості мовлення та відмінності його від нормалізованої української мови, все рівно будь-які нововведення відбуваються в середині системи мови і будуються за законами української мови. Бажання виокремитися, реалізуватися та самоствердитися, бути причетним до чогось особливого, оригінального надихають користувачів всесвітньої мережі на створення своєї субкультури зі своїми законами та традиціями, яка, як будь-яка мовна система, впливає на розвиток мови в цілому, змінюючи її, і це відкриває для науковців нові горизонти досліджень", — резюмувала Галина Гримашевич.

Раніше мовознавиця розповідала Суспільному про найпоширеніші неологізми, що з'явилися під час війни, їхнє значення та особливості вживання.

Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок