Понад півтора року більш ніж половина Запорізької області — в тимчасовій окупації. Про перші кроки після звільнення територій, як відновлюватимуть газо- елетро- та водопостачання та надаватимуть медичну допомогу — розповів Суспільному голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
Який наразі відсоток області перебуває в тимчасовій окупації?
На сьогоднішній день 70 відсотків — це окупована територія. Тридцять — неокупована. Це велика територія і наші Збройні Сили України все роблять, щоб ця деокупація якомога пройшла швидше. Але, розуміючи і знаючи, що ворог наробив, цей процес трошки затяжний.
Після деокупації, які виклики будуть найскладнішими?
Я думаю, що найважчий виклик — це буде вижжена земля. Там не буде нічого. Нам необхідно зробити, щоб люди, які там залишаються, не знали такої біди, яку вони отримали від росіян. Це процес розмінування. Дуже великі території заміновані.
Скільки часу на розмінування потрібно?
Є експертна думка, що один рік війни дорівнює чотирьом рокам розмінування. От і рахуємо. З чотирнадцятого року на Донецькій області, і у нас уже більше року.
Як люди дізнаються, що можна повертатись додому?
Дізнатися, перш за все, це з офіційних видань, а саме з видань нашої обласної військової адміністрації. Це найголовніше. Тільки безпекова ситуація буде прийнятна, щоб люди поверталися, вони можуть повертатися, але зрозуміло, що, можливо, і нікуди буде повертатись. Там будуть просто руїни.
Тобто, якщо населений пункт звільнений, поки ризикувати не варто?
І не варто, і ми цього не будемо допускати разом з військовими, з поліцією. Є блокпости, на яких просто мусимо розвертати людей, щоб вони повертались до тих міст, де вони зараз знаходяться. Самовільний в’їзд буде виключений.
Є люди, які залишаються на деокупованих територіях. Що їм краще робити?
Ми радимо завжди виїжджати. Чому? Тому що ці населені пункти завжди під обстрілами. Завжди. І вони потерпають від постійного вогневого ураження. Постійно. Деякі населені пункти — теж Роботине або П’ятихатки— вони просто зітерті з землі. Просто немає ні однієї домівки, яка б вціліла.
Що ж людям робити, якщо не буде куди повертатися?
По-перше, люди мають звернутися до програми "єВідновлення" та подати на відновлення свого житла. По-друге, люди мають залишатися там, де вони зараз знаходяться. Після деокупації буде прийняте рішення щодо цих населених пунктів. Якщо там 10 хат, наприклад, і будувати дитячі садочки, школи немає сенсу. То будемо розглядати все це на наших комісіях.
Люди повертатимуться на деокуповані території. Куди їм звертатися по допомогу?
До органів місцевого самоврядування, які вже будуть там працювати.
Найперше — ми маємо за тиждень відновити всі, максимально всі наші органи. І, по-друге, запустити всі необхідні механізми щодо полегшення життя наших людей.
Тобто мають завезти генератори, продукти харчування, гуманітарну допомогу, всі необхідні речі, щоб людина могла спокійно жити.
Ви говорите, що за тиждень все має запрацювати. Тиждень — не мало?
Для того, щоб саме запрацювати, розібратися на місцях, я думаю, що тиждень це навіть забагато. Бо люди були більше року в окупації. І ми маємо все зробити, щоб вони відчували підтримку нашої держави.
На території, де знищенні енерговузли, завезуть генератори, та паралельно ж їх і відбудовуватимуть?
Авжеж. Генератори — це перше, що необхідне буде в населеному пункті. Більш того, у кожному пункті буде пункт незламності, де люди можуть прийти, підзарядити телефон, послухати новини, будь-які послуги замовити. Є ще амбітні такі позиції: ми хочемо відновити мобільні ЦНАПИ, які мають запрацювати саме в деокупованих населених пунктах.
Мобільні ЦНАПи курсуватимуть по деокупованих територіях чи буде постійне місце дислокації?
У тому числі будуть курсувати. Ми вже домовились з нашими міжнародними партнерами, вони готові нам надати їх. І зараз, я думаю, що за часом ще трошки пройде, і ми їх отримаємо.
Газо-і водопостачання, що тут робитимуть?
Враховуючи підрив Каховської ГЕС, будемо розуміти: є вода чи немає і що робити. Треба бурити свердловини чи ні. Це великий комплекс, чому говорю за тиждень, бо місцеві органи самоврядування мають усі ці плани розробити і реалізовувати. До речі, ми по програмі Кабінету Міністрів України вже отримали гроші та купили п’ять водовозів на п’ять районів, які мають забезпечити питною водою наше населення.
Кожний і район, і населений пункт уже знає, що йому необхідно буде. Ми розуміємо, що росіяни нічого не залишать нам. Нічого зовсім, тобто ми маємо заходити, як з чистого листа.
Щодо медичної допомоги. Які тут будуть першочергові кроки?
Ми переговорили з лікарями без кордонів, з іншими міжнародними організаціями і попросили в них допомогу, щоб максимально зробити так, аби люди отримували медичну допомогу на місцях.
Один з варіантів — мобільний госпіталь. Це автомобіль, в якому є все необхідне, щоб надати ту чи іншу допомогу хворому. Він буде курсувати по цих територіях.
Буде один на всі деокуповані території?
Ми зараз розраховуємо на п’ять таких мобільних госпіталів. Також ми співпрацюємо з військовими, які також мають мобільний госпіталь і надають цивільному населенню допомогу. Є такі госпіталі, які можуть проводити ургентні операції. А ті планові, які людина має пройти, вона просто буде завчасно виїжджати на неокуповану територію і отримувати таку медичну послугу.
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber