Медики Дніпропетровської окремої бригади Сил територіальної оборони рятують захисників на передовій, зокрема працюють на Запорізькому напрямку.
Про свою роботу медики розповіли кореспондентам Суспільного.
Фельдшерка швидкої допомоги Дніпропетровської ТРО на позивний Лемурчік до великої війни 14 років працювала у травмпункті:
"Коли почалося повномасштабне вторгнення, я приймала на роботі. Масово поступали поранені солдати. Тоді я вирішила, що йду на війну, бо я там потрібна. Я добу відчергувала та пішла до військкомату. 18 березня пришла".
Спочатку працювала бойовим лікарем, нині ж чергує в стабілізаційному пункті, який менш ніж в кілометрі від лінії зіткнення:
"Ми чергуємо по три доби. В нас три машини. Надійшло повідомлення, що є “трьохсотий”, вони нам його привозять, ми його стабілізуємо та відвозимо у шпиталь".
Разом із Лемурчиком допомагає рятувати життя військовий на позивний Лайф. Чоловік працює водієм-санітаром. Доєднався до батальйону медиків торік 5-го травня:
"Є одне з основних завдань — це довезти пораненого хворого якнайшвидше до місця призначення. Це, мабуть, одне з найголовніших, а друге завдання, якщо інші лікарі, які зі мною, зайняті, — маю надати першу медичну допомогу хворому", — розповів чоловік.
Лайф працює на автівці, яку надали волонтери з Франції. Каже, що це найкраща "швидка" з автопарку:
"Це повноцінна швидка допомога, обладнана майже по останньому слову техніки. У нашій швидкій є майже все. Вона найкомфортніша. Я скажу, не кривлячи душею, що це зараз найнадійніший автомобіль, що в нас є. Ми дуже багато вклали в нашу бригаду, щоб ця автівка виконувала свої обов’язки".
На передовій "швидкі" долають бездоріжжя та нерідко потрапляють під російський обстріл, розповідає Лайф:
"Є завдання, яке треба виконувати. Обстріл, не обстріл, а треба довезти людину. Без обстрілу трішки тихіше, спокійніше, але все робиться. Ви знаєте, мабуть, у тому стані ти цього не розумієш. Є людина, якій треба врятувати життя, а все iнше вже переходить на другий план".
Військовий лікар Іван Кондратенко зазначає, що з колегами постійно відпрацьовують навички.
"Певні такі курси підвищення кваліфікації, щоб якісь нові знання засвоїти. Наприклад, робота з полоненими має свої нюанси.Тобто цей процес йде постійно. Як у будь-якій сфері — і в медицині, і в тактичній медицині, якщо ти не розвиваєшся, то ти деградуєш. А в нашій справі помилка, неякісна робота, ціна дуже проста — це життя людини", — говорить Іван Кондратенко.
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
