В Ужгороді 17 травня вшанували пам'ять жертв політичних репресій.
Про це повідомили на сторінці Закарпатської обласної ради у Facebook.
Квіти до пам’ятника жертвам політичних репресій поклали представники місцевої влади, обласної організації "Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих", духовенство та містяни.
Відбулася поминальна молитва, також присутні запалили лампадки біля пам'ятника у сквері Героїв Майдану.
"Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Тисячі людей було розстріляно, закатовано у в’язницях, засланнях і таборах. Від сталінського терору постраждали мільйони людей, у тому числі цілеспрямовано знищувалася національна еліта — діячі культури, науки, політики. Ми повинні пам’ятати про темні сторінки нашої історії, щоб такі трагедії ніколи не повторилися", — йдеться у повідомленні.
День пам'яті жертв політичних репресій: що треба знати про пам'ятний день
День пам’яті жертв політичних репресій заснував президент Віктор Ющенко (указом від 21 травня 2007 року) — до 70-х роковин Великого терору. З того часу день пам'яті відзначають у третю неділю травня. У цей день вшановують людей, які загинули або зазнали тортур і ув'язнення в таборах через політичні переконання, які не мали можливості справедливого суду і були знищені радянською репресивною машиною. На офіційних установах приспускають прапори.
У час великого терору утисків зазнали й українські митці, які ввійшли в історію як представники Розстріляного відродження. Низку письменників, драматургів, художників розстріляли в 1937–1938 роках в урочищі Сандармох та в Биківнянському лісі під Києвом.
Офіційним початком Великого терору вважають 5 серпня 1937 року — тоді набула чинності постанова політбюро ЦК ВКП (б) "Про антирадянські елементи". Теоретичне обґрунтування, хто ж такі вороги радянського народу, написав тодішній очільник НКВД Ніколай Єжов і вдосконалив Сталін.
Під час терору ввели плани покарань людей, а також ввели дві категорії вироків. За першою категорією людей засуджували до розстрілу. За другою — до ув'язнення в таборах системи ГУЛАГ.
УІНП навів дані архівів, за якими ліміт вироків першої категорії становив 26 150 людей. Проте в січні 1938 року цей план збільшили до 83 122 людей. Прохання збільшувати ліміти відправляли наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.
За інформацією УІНП, у цей час засудили 198 918 людей, з яких дві треті розстріляли, а решту відправили до таборів і в'язниць. Від покарань звільнили тільки 0,3 % ув'язнених.
