Луіс Лім із Гонконгу Особливий адміністративний район Китаю.волонтерить в Ужгороді та інших містах України із серпня 2026 року. Чоловік плете маскувальні сітки, вчить дітей іноземних мов та допомагає пораненим військовим.
Чому вирішив приїхати до України та що розповідає про свою роботу —дізнавалися журналісти Суспільного.
У Гонконгу Луіс працював біржовим брокером та інвестором. У 2016 році чоловік приїхав до України як волонтер, а зараз є членом української волонтерської організації «Одеські бойові котики».
«Наша організація допомагає транспортувати та доставляти гуманітарну допомогу з європейських країн до України. За останні чотири роки ми здійснили понад 80 таких місій з доставки гуманітарної допомоги», — розповів іноземець.
У 2014 році, коли на сході України розпочалася війна, Луіс поїхав на навчання до США, де його одногрупником став українець, який невдовзі повернувся додому та долучився до армії, згадує волонтер:
«Через десять років після закінчення університету я сказав: «Я дуже сумую за цим другом». Я спробував дізнатися, де зараз Алекс і як з ним зв'язатися, і з'ясував, що, ймовірно, вже на першому тижні служби він вирушив на передову і з того часу просто зник».
Саме після цього Луіс вирішив стати волонтером. Його рішення поїхати до України батьки та друзі не підтримували.
«Для них це війна між Україною та Росією. Мабуть, тому що я китаєць, це не має бути моєю війною. Вони не розуміють, чому я тут і це мене дивує», — поділився чоловік.
Утім, сам Луіс переконаний у своєму бажанні допомагати людям, адже вважає, що військову агресію треба зупинити.
«Це війна для всіх людей. Бо сьогодні, коли одна країна намагається вторгнутися в інші країни, а агресор не несе жодного покарання чи санкцій, я не вважаю це справедливим і хочу допомогти людям тут. Не лише українцям, а всім людям. Я теж людина. Я хочу зупинити цю війну», — додає іноземець.
Окрім Ужгорода, Луіс волонтерить у Львові, Києві та Ніжині. Він плете маскувальні сітки, викладає англійську і китайську мови для дітей, відвідує поранених військових у лікарнях, а також опікується тваринами у притулках.
За словами Луіса Ліма, в Україні до нього ставляться добре:
«Незалежно від того, якою волонтерською роботою я тут займаюся, я відчуваю доброту місцевих жителів. Усі вони ставляться до мене дуже добре. У мене тут, в Ужгороді, також є багато українських друзів».
Разом з Луісом та іншими волонтерами маскувальні сітки плете й ужгородка Ольга Ящищак. Вони з Луісом познайомилися, коли він лише приїхав до України.
«Мовчазний, тихенький прийшов, попросив, щоб йому допомогли, навчили його плести наші сітки. Трошки в нього не виходило спочатку, але він дуже добрий учень, старався. Говорили ми з ним так майже на пальцях, але є в нас дівчата, які добре володіють англійською. Але він і так контактний дуже», — розповіла жінка.
Сьогодні іноземець хоче отримати посвідку на тимчасове проживання, аби залишитися в Україні щонайменше на рік. За місяць життя на Закарпаттіу нього з'явилися власні вподобання: улюбленою стравою став бограч, а вітається Луіс найчастіше фразою «Добрий день».
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp
