Жителька Тернопільщини розмалювала столітню сільську хату

Жителька Тернопільщини розмалювала столітню сільську хату

У селі Босири, що в Чортківському районі, Людмила Гургач розмалювала столітню хату. За освітою вона медикиня, працювала лаборанткою екстреної служби в лікарні Чорткова. Це дім бабусі її чоловіка. На хаті багато квітів та тематичний мурал.Також майстриня прикрасила малюнками господарські приміщення.

"Перші малюнки на хаті, я почала в 2018 році, саме в час ковіду, коли вже більше часу було. І я вирішила втілити мрію, яка в мене все була десь, —намалювати, прикрасити глиняну хату малюночками".

лемки, узвар, село
Людмила Гургач наливає узвар. Суспільне Тернопіль

За словами Людмили Гургач, на сонці малюнки тьмяніють, тому постійно доводиться їх підмальовувати.

"За місяць потьмяніло й вже мало що було помітно тих малюночків. Бо тут ще така специфіка, що це вапно".

мальована хата, хата, село
Жінка розмальовує хату. Суспільне Тернопіль

Найбільше на хаті мальв.

"Мальви — це продовження роду. Тому саме мальвами оздоблювали хати. Були такі завиточки. Завиточки — це так, якби рід росте, продовжується".

сільська хата
Хата в Босирах. Суспільне Тернопіль

На одній зі стін хати — тематичний мурал зі стилізованою картою України й пам’ятними для Людмили та її родини місцями.

"Це замовлення було чоловіка. І сказав, що там обов’язково намалювати завод, на якому він працює кранівником".

мурал
Мурал на стіні хати. Суспільне Тернопіль

завод
На прохання чоловіка Людмила намалювала завод, на якому він працює. Суспільне Тернопіль

Також на стінах хати калина, як символ України й волошки — одна з улюблених квіток нашого народу, розповіла Людмила. Одна з кімнат — світлиця.

"Одна з холодних хат, оскільки в таких хатах була завжди тепла і холодна хата. Тут якраз я саме більше зберігаю документів".

українська хата
Людмила Гургач у світлиці. Суспільне Тернопіль

Серед документів, за словами Людмили, є дозвіл на будівництво 1916 року, за ним і визначили вік хати.

"Якраз є за 1916 рік дозвіл на побудову будинку. Є страхівка на хату, планами. І тут взагалі було, що страхували все майно. Страхували навіть урожай, який мали зібрати".

документ
Дозвіл на будівництво хати 1916 року. Суспільне Тернопіль

У цій кімнаті багато давніх речей, старі фотографії. Серед них світлини бабусі чоловіка, від якої вони успадкували цю хату. Усе це, каже господиня, зберігає для нащадків. Як і свої вироби з бісеру.

"Це силянки, кутовий гердан. На мені стрій лемківський, відповідно, з силянкою великою, оскільки я маю приналежність до лемків. Я є голова "Молодої Лемківщини Чорткова".

бісер
Людмила Гургач займається бісероплетінням. Суспільне Тернопіль

За словами жінки, після того, як вона розмалювала хату, вирішила прикрасити й господарські приміщення.

"Це у нас підвал, з часом на нього збудували літну кухню. Колись не було холодильників, тому підвал працював, як холодильник. А це в нас літня кухня".

погріб
Підвал, на якому збудували літню кухню. Суспільне Тернопіль

мурал
Один з малюнків на стіні літньої кухні. Суспільне Тернопіль

Також на території є дитячий будиночок, який замовила онука та кілька господарських приміщень, які ще не розмальовані, розповіла майстриня. Зараз на господарстві живуть кури, є город з усім необхідним та квітник з трояндами.

"Повітря в селі – це зовсім інакше, ніж міське. Тут ти дійсно разом з природою", ­— каже Людмила Гургач.

село, україна
Людмила Гургач у своєму дворі. Суспільне Тернопіль

На початок