Життя присвятив радіо: в Тернополі помер журналіст Богдан Бекесевич

Життя присвятив радіо: в Тернополі помер журналіст Богдан Бекесевич

Богдан Бекесевич, радіожурналіст
Богдан Бекесевич, журналіст. Фото: Фейсбук

У Тернополі помер радіожурналіст Богдан Бекесевич.

Про це Суспільному повідомив його син Юрій Бекесевич.

Понад сорок років Богдан Бекесевич працював у Тернопільській обласній державній телерадіокомпанії, розповів Заслужений журналіст України Євген Баров.

За його словами, він присвятив роботі на радіо все життя.

"Я працював на радіо 46 років. Богдан прийшов на цю роботу на два роки пізніше. Ми починали з посади звукорежисера. Згодом заочно закінчили факультет журналістики Львівського державного університету. Після цього почалася робота у відділі новин".

Богдан Бекесевич, журналіст
Богдан Бекесевич, радіожурналіст. Фото: Фейсбук

Богдан Бекесевич в останні роки був директором творчого об'єднання радіопрограм.

"Робота з творчими людьми нелегка, бо вони всі особистості. Але Богдану вдавалося організувати роботу в колективі. Він був дуже терпеливим, добросовісним, старанним, відповідальним. А ще — небагатослівним, привітним, безвідмовним. Пригадую, коли переселявся на іншу квартиру, він прийшов сам, щоб допомогти повантажити й перевезти меблі. Моя дружина Марія досі це згадує", — говорить Євген Баров.

Заслужений журналіст України Михайло Зубик каже, що Богдан Бекесевич був першим, з ким він познайомився на радіо.

"Ми дружили все життя. Я часто бував у нього вдома. Він був дуже товариським. Любив природу, дачу, все вирощував своїми руками. У нас в молодості були спільні музичні смаки. Богдан також любив грати на гітарі, сам писав тексти, музику, виконував пісні. Вони звучали і в ефірі".

Богдан Бекесевич був корінним жителем Тернополя, розповіла Суспільному Заслужена журналістка України Людмила Островська.

"Я знала Богдана понад пів століття. Він дуже любив Тернопіль. Міг годинами розповідати про історію вулиць і будівель. Богдан — один із зачинателів розбудови радіо в першому, спеціально побудованому після війни Радіобудинку на вулиці Бугайченка,17 (тепер там Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини). Така тоді була адреса нашого робочого місця відразу після журфаку Львівського університету. Коли я примкнула до цього колективу в далекому 1977 році, там уже були Богдан Бекесевич, Євген Баров, Ярослав Бенза, Михайло Зубик".

Богдан Бекесевич завжди був спокійним, врівноваженим, багато читав, в тому числі книжки з саморозвитку.

"Він міг бути психологом, музикантом, мав прекрасний голос, слух, грав на гітарі, міг бути письменником. Але журналістика була його вибором, любов'ю, життям. Він міг безвідмовно підмінити тебе на випуску, якщо тобі щось не склалося. Знав, що я люблю відрядження, тому першій казав мені про плани виїзду журналістів. Це була наша таємниця, про яку, напевне, всі знали. Ми з ним зустрічалися, телефонували один одному. Він ніколи ні на що не скаржився. Його впевнений поставлений голос завжди звучав, як з приймача радіо. З ним було затишно", — сказала Людмила Островська.

Похорон Богдана Бекесевича відбудеться завтра, 23 лютого.

На початок