21-річний військовослужбовець Андрій Леськів з позивним "Піфагор" лікується в одному з медзакладів Тернополя. У бою під Бахмутом хлопець отримав поранення в ногу, після чого втратив 9 сантиметрів кістки. Свою історію "Піфагор" розповів Суспільному.
Андрій Леськів — споряджаючий артилерійської батареї 67-ї механізованої бригади. З перших днів повномасштабної війни разом з друзями поїхав до Києва, де вступив до лав тероборони.
"Як звільнили Київ, ТРО "Карпатська січ" передислокувалась на Харківщину, там ми теж займалися охороною бази, ми хотіли чогось більшого, бути в лавах ЗСУ, захищати Україну вже на фронті. Першого травня я був мобілізований до лав ЗСУ в лавах ДУК ПС".
Андрій Леськів розповідає, в бою допомогли навички, які отримав у громадській організації "Сокіл". До неї приєднався в 16 років. Боєць каже, там знайшов друзів, із якими пішов на фронт.
"Ближче до 2021 року я почав брати активну участь у навчаннях, у військово-патріотичних вишколах. Більше долучався до організаційної роботи. Доречі, у військово-громадській організації "Сокіл" ми проводили багато вишколів і перед початком війни я купив бронежилет. Цей жилет був куплений не з метою, щоб вступати до армії, а щоб навчатися. Але через тиждень він мені знадобився вже для захисту".
На бахмутському напрямку боєць отримав поранення в гомілку. Зараз його нога коротша на 9 сантиметрів, каже Андрій Леськів.
"Мене поранило 14 травня 2023 року. Це було поранення лівої гомілки. Зламало обидві кістки, потім мені вкороти ногу, зараз вона коротша і я чекаю на її видовження. Коли мене поранили на позиціях, зі мною були мої побратими, які мені допомогли, наклали мені турнікети, оскільки я був у такому стані, що навіть забув, де в мене зберігались турнікети. Побратими наклали їх і виконали евакуацію до медеваку".
Боєць каже, попереду його чекають операції та рік реабілітації, аби відновити ногу.
"У мене стоїть стрижневий АЗФ (апарат зовнішньої фіксації — ред.), через що я не можу одягати звичайний одяг, тому мені волонтери пошили такий, який розщіпається. Повністю перероблена термобілизна, яку переробляла мама. Також спеціальна шкарпетка, яка дозволяє мені одягати, оскільки стопа теж зафіксована".
