Шестеро дітей та господарка: історія сім’ї з Тернопільщини, яка допомагає ЗСУ

Шестеро дітей та господарка: історія сім’ї з Тернопільщини, яка допомагає ЗСУ

Шестеро дітей та господарка: історія сім’ї з Тернопільщини, яка допомагає ЗСУ
. Суспільне Тернопіль

Руслан та Наталія Гриців мають шестеро дітей. Десять років тому подружжя переїхало з Тернополя до села Шульганівка Чортківського району. Тепер там тримають господарство — 15 кіз і 15 овець, ослицю та кабанчика. У свою домівку запрошують людей з інвалідністю, так допомагають їм у реабілітації.

За словами чоловіка, доньки — 8-річна Естер і 10-річна Елла завжди допомагають поратися по господарству.

Руслан разом з доньками доглядає за козами
Руслан разом з доньками доглядає за козами. Суспільне Тернопіль

"Я пасу кози, дою їх, годую тварин. Мені подобається це робити", — каже Елла.

Елла допомагає поратися по господарстві
Елла допомагає поратися по господарстві. Суспільне Тернопіль

Випасають худобу двічі на день, розповів Руслан Гриців.

"Кози в нас зааненської породи, молочна, а вівці в нас курдючні. У нас багато діток — шість, і щоб вони росли здоровими, ми вирішили спочатку завести одну кізочку, потім ще дві і так далі. Так само ми вирішили, що треба мати домашнє м’ясо".

Господарство сім'ї Гриців
Господарство сім'ї Гриців. Суспільне Тернопіль

Доїти кіз вміють усі, каже Руслан Гриців.

"Кози дають по дві з половиною літри за раз, ми доїмо два рази на день. Найбільше молока, яке надоюємо за раз — три літри, це майже шість літрів за добу".

Молоко, яке надоїли дівчата
Молоко, яке надоїли дівчата. Суспільне Тернопіль

"Я навчилася доїти кіз, коли мені було 7 років", — каже Естер.

Естер доїть козу
Естер доїть козу. Суспільне Тернопіль

Є й на подвір’ї сім’ї Гриців кабанчик та ослиця.

Кабанчика тримають за огорожею
Кабанчика тримають за огорожею. Суспільне Тернопіль

Ослиця Сью
Ослиця Сью. Суспільне Тернопіль

"До нас час від часу приїжджають дітки з інвалідністю, з ДЦП, їм подобається проводити час, кататися на ослиці. Її звати Сью. Вона — улюблениця наших діток і всіх інших", — розповідає господар.

Сім'я Гриців щодня приділяє чимало часу тваринам на господарстві
Сім'я Гриців щодня приділяє чимало часу тваринам на господарстві. Суспільне Тернопіль

За словами Руслана Гриціва, нещодавно сім’я купила земельну ділянку біля річки. Там хочуть облаштувати відпочинкову зону для поранених бійців та людей з інвалідністю.

Плануємо зробити ставок, щоб до нас приїжджали на риболовлю, відпочивали й купалися. Ми ще не продумували це до кінця. Зараз шукаємо спонсорів, можливо хтось би став співвласником, запустив рибку".

Руслан Гриців з донькою
Руслан Гриців з донькою. Суспільне Тернопіль

Руслан Гриців — ветеран російсько-української війни. Розповідає, в 93-й бригаді був військовим капеланом.

Світлина Руслана Гриціва, зроблена під час його служби в АТО
Світлина Руслана Гриціва, зроблена під час його служби в АТО. Фото: Руслан Гриців

"Коли я повертався з АТО, то в мене були товариші в Жовтих Водах і я брав намет, на 2-3 дні залишався на березі озера і проводив там час. Тоді оця вся війна "виходила". Я рибалив, був на природі і війна ніби затихала всередині в душі. Я знаю, що потрібно нашим хлопцям, бо сам це пережив, цю реабілітацію. Хочу з сім’єю допомагати військовим тим, чим можу, бо ми їм винні ціле наше життя і наші діти винні".

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, каже Руслан, хотів знову піти на війну, але залишити шістьох малолітніх дітей не зміг. Зараз чоловік допомагає ЗСУ, виготовляючи буржуйки.

Буржуйки Руслана Гриціва
Буржуйки Руслана Гриціва. Фото: Руслан Гриців

За минулу зиму чоловік зробив 108 таких металевих грубок.

Також Руслан робить мангали, частину грошей з продажу віддає на благодійність.

"Виготовляю мангали та коптильні. З кожного продажу виділяємо гроші для людей з інвалідністю. Мангал складається з відсіку кухні, де можна готувати картоплю, наприклад. Є регулятор, щоб збільшувати вогонь, також відсік для копчення, шашликів і барбекю. Є відсік для ковбаски, шинки, бочка, риби. Є термометр".

Руслан Гриців показує мангал, який зробив власноруч
Руслан Гриців показує мангал, який зробив власноруч. Суспільне Тернопіль

Наталя та Руслан переїхали до Шульганівки десять років тому. Розповідають, в квартирі з багатьма дітьми стало затісно, тому вирішили купити власний дім.

"Чоловік каже до мене: "Давай попробуємо, якщо не сподобається, ми завжди можемо повернутися до міста". Ми залишилися. Нам добре, іноді важко, ввечері ледве йдемо додому до хати, але все таки воно того варте. Коли ти бачиш, що діти мають це подвір’я, мають цих тварин, контакт з ними, коли мають свіже повітря, свої продукти, заготівля своя. Це все показується в усмішках дітей, їхній вдячності", — каже Наталя Гриців.

Сім’я Гриців
Сім’я Гриців. Суспільне Тернопіль

На подвір’ї будинку змайстрували альтанку. Тут іноді обідають усі разом, також частують людей з інвалідністю, які приїжджають у гості, розповідає господар. "Почали робити альтанку, щоб люди з інвалідністю легко могли заїхати, сховатися від сонця чи дощу. Ми їм готуємо різні домашні страви на вогні, даємо куштувати сири – бринзу та моцарелу, яку готуємо з козячого молока. Думаю, їм подобається. Хочеться, щоб вони також відчували повноту життя".

Руслан Гриців показує, де готують їсти для людей з інвалідністю, які приїжджають відпочити
Руслан Гриців показує, де готують їсти для людей з інвалідністю, які приїжджають відпочити. Суспільне Тернопіль

Усім своїм шести дітям Наталія та Руслан дали біблійні імена — Даниїл, Емануїл, Сусанна, Елла, Суламіта та Естер.

У Наталії та Руслана є четверо доньок і двоє синів
У Наталії та Руслана є четверо доньок і двоє синів. Суспільне Тернопіль

"Не зважаючи на те, що в нашій країні нелегкі часи, війна, ми залишаємось тут, в Україні, не виїжджаючи, ми в себе вдома. Надіємося, що це все закінчиться і далі будемо продовжувати жити в селі. Дякуємо Богу за нашу країну і дай Бог, щоб був мир", — каже жінка.

Наталія Гриців з дітьми
Наталія Гриців з дітьми. Суспільне Тернопіль

На початок