Майже пів року працівники Центру дитячої творчості в Бережанах розмальовують гільзи, тубуси від снарядів і ящики від патронів. Їх благодійники продають на аукціонах, збираючи гроші для ЗСУ. Про це розповіла Суспільному заступниця керівника центру Олена Різник.
За її словами, до справи долучилися 7 жінок – це керівниці гуртків і художниці.
"Місцевий волонтер Андрій Онишків привозив з фронту використані гільзи, тубуси, ящики від набоїв і їх трохи назбиралося. Нам запропонували розмалювати їх для аукціону. Ми спробували і в нас вийшло. Спочатку розмалювали 2 тубуси і 5 маленьких гільз. Вони усім дуже сподобалися і їх продали на аукціоні від благодійного фонду "Покрова", а виручені гроші передали для полку "Азов". Відтоді вдосконалюємося та працюємо над цим постійно – розмальовуємо тубуси різної величини, від різної зброї, а потім передаємо Андрію Онишківу і він вже вирішує, на яких аукціонах їх продавати".
Найпопулярнішими, каже Олена Різник, є тубуси та гільзи з символікою "Азову", адже саме для бійців цього полку йдуть виручені гроші.
"Азов" – це символ незламності, тому тубуси з символікою полку замовляють найчастіше. Особисто для нас – це є близьким, адже у полку "Азов" воює бережанець Арсен Дмитрик, якого у вересні минулого року звільнили з російського полону. Тому декілька майбутніх робіт будуть присвячені саме азовцям".
Серед тих, хто розмальовує гільзи – художниця, керівниця гуртків центру Ірина Панашій. Одну з гільз авторства Ірини продали на аукціоні за 40 тисяч гривень, розповіла директорка благодійного фонду "Покрова" Любов Вовк.
За її словами, збирали гроші для 4 вантажівок для полку "Азов". На тубусі зображена дівчина, яка тримає за шию обскубаного двоголового орла. Ірина Панашій каже, вона символізує Україну, яка перемогла Росію.
"Кожен робить те, що може і робить це на своїй ниві. Я, як художниця, нічим іншим допомогти не можу, тому долучаюся до перемоги мистецтвом – своєю творчістю та своєю працею. Мій чоловік теж служить, його нещодавно призвали, тому хочеться, щоб ми якнайшвидше перемогли".
На тубусах Ірина Панашій малює також квіти, джмелів, птахів, українські орнаменти. На одній зі скриньок від патронів намалювала гранати.
"Мабуть, у кожної людини війна, перш за все, викликає агресію, тому що прийшли забирати наше – нашу землю. Дуже хотілося з початком повномасштабної війни виплеснути цю агресію на папір. Але потім одна знайома мені сказала: "Має бути посил любові". Не зовсім згідна з тим, але потроху намагаюся це робити. Малюю те, що відчуваю – щось наше, патріотичне, українське. Малюю щось протилежне до зброї. От наприклад, на ящику з-під набоїв намалювала гранати. Але не бойові, а їстівні (усміхається – авт.). Є якась алегорія в цьому. На тубусах мені дуже імпонує малювати джмелів. Тобто, все залежить від настрою, це як миттєвий порив".
Художниця каже, малювати на зброї набагато важче, аніж на папері чи полотні.
"Складність у тому, що це або метал, або пластик і це гладка поверхня, трошки погане зчеплення фарби з основою. Але є такий матеріал як акрил, – він візьметься до будь-чого. Спочатку ґрунтую у якийсь один колір, а тоді вже малюю малюнок, бо якщо одразу малювати – воно з’їжджає, а особливо якщо поспішити, не почекати, поки висохне перший шар, то вся робота може стекти вниз і тоді доведеться починати все спочатку. І трошки складно тому, що воно сферичне. Іноді важко розмістити, бо на плоскій площині ви бачите усе зображення одним шматком, а тут потрібно крутитися, або ходити довкола тубуса, щоб побачити усе зображення повністю".
Розмальовує військові речі й Віта Білоус.
"Під час написання гільз, складності не виникало, якщо уявити що це полотно. Кожна робота робилась на одному подиху. Ще в 2015 році розписувала маленькі гільзи в інституті, як була студенткою. Але великі гільзи і тубуси тримала в руках вперше. І це зовсім інші емоції виникають, оскільки ти розумієш, що вона могла забрати життя не одного ворога", – каже жінка. За її словами, коли сідає працювати, ідеї з'являються поступово.
"Зображувала на гільзах Москву, яка горить, пшеничне поле, бойову машину, а за нею вибухи, які переростають у квіти. Мирне місто, над яким пролітають ракети. Кожна з робіт символізує незламність українського народу, жагу до життя. Ця війна не може залишити осторонь нікого. Кожен повинен допомагати, чим може. Тому я розписую гільзи. Вважаю, що навіть маленька дитина може пришвидшити перемогу. Глянеш, як те дитятко співає Гімн України, то навіть старшому навіює думки, що точно буде перемога і потрібно ще хоч чимось допомогти військовим, якщо не можеш воювати. Ми незламний народ, тому що єднаємось задля перемоги".
Заступниця директора Центру дитячої творчості Олена Різник розповіла, що планують долучити до розмальовування боєприпасів і учнів центру.
Читайте також
- На Тернопільщині відкрили виставку картин загиблого бійця
