Із 1 січня 2022 року закінчується період відтермінування дії закону про обов'язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій. Це стосується підприємців, які є платниками єдиного податку 2, 3, 4 категорій.
Про переваги та ризики обов'язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій у програмі "Дебати. Тернопіль" розповіли Ігор Ямнюк, головний державний інспектор відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Тернопільській області та Наталія Шоломейчук, голова профспілки підприємців центрального ринку Тернополя.
Обов’язкове використання касових апаратів ухвалили у 2019 році, як спосіб забезпечити прозоре оподаткування. А у грудні минулого року, депутати відтермінували нововведення, після акцій протесту представників бізнесу біля Верховної Ради.
"Саме фіскальний чек є документом, який підтверджує належну якість, кількість товару і його походження. Фіскальний чек захищає споживача від неякісної продукції. Цей документ завжди працює на користувача. Моя порада для всіх користувачів, вимагати фіскальний чек. Необхідне введення реєстраторів розрахункових операцій задля введення обліку товару, щоб слідкувати за готівковими та безготівковими коштами. Реєстратор для хорошого підприємця буде помічником для звітності", – каже Ямнюк.

4 листопада 2021, представники бізнесу – члени асоціації "Save-ФОП", знову зібралися на протест біля Верховної Ради. Адже з початку січня касові апарати повинні будуть застосовувати усі підприємці, крім тих, які не мають найманих працівників і торгують за готівку на ринках.
"Фіскальний чек не завжди буде свідчити про якість товару. Такі чеки переважно в нас можуть видавати великі корпорації, великі мережі, які мають змогу найняти собі юристів і маркетологів, фіскальний чек не свідчить про якість товару. На вимогу покупця може надаватися не фіскальний, а товарний чек, який також містить всі реквізити. На підприємців впаде нове додаткове навантаження як фінансове, так і зі сторони адміністрування. Весь товар потрібно закодувати, потрібно вести, купити програмне забезпечення, купити сам апарат", – каже Шоломейчук.

Тернопільська підприємиця Любов Кос 22 роки торгує на ринку. Касовим апаратом не користується і проти того, щоб використання цього обладнання було обов’язковим.
"Не буде часу вводити все, в нас багато переоцінки, багато псується товару, переоцінку теж треба буде робити, щоб звірити всі накладні, щоб все зійшлося, бо як буде помилка, то податківці зафіксують. Треба буде платити за наш товар, який псується. Ми категорично проти того, ми протестували. Я думаю, треба підтримати малий бізнес, ми і так вже гаснемо", – розповіла Кос.

Любов Кос каже, що цього року у підприємців на ринку заробіток – мізерний. Через це багато з них уже закрили бізнес. А обов’язкове використання касових апаратів призведе до припинення роботи і тих, хто досі працює.
"Потрібно буде людей брати на роботу, щоб все встигнути. А з чого платити людям, коли сама ледь виживаєш. Ми мусимо опалювати, бо все буде замерзати. І минулого року я платила 3 тисячі гривень за світло, цього року напевно буде 5 тисяч. Плюс пенсійний, податки, оренда – виходить 10 тисяч. А візьми ще людину на роботу, щоб вела звітність, касовий апарат, то в мінусі будемо, ми й так в мінус ідемо", – каже Кос.
Підприємці середнього та великого бізнесу уже користуються касовими апаратами. Вони вимагали у народних депутатів не скасовувати і більше не відтермінувати обов’язкове застосування касових апаратів підприємцями 2, 3, 4 категорій. Закликали створити однакові умови праці для усіх представників бізнесу.
"Ми за те, щоб всі сплачували податки, щоб у нашого пацієнта, у нашого українського споживача була гарантія, що він купує не фальсифіковані, а якісні лікарські засоби. Одним із запобіжників цього якраз є фіскальний касовий чек. В Україні 20 тисяч аптек, третина з них – належать підприємцям, які сьогодні домагаються, щоб знову працювати без касових чеків", – каже представник Аптечної професійної асоціації Володимир Руденко.
Цю ж позицію підтримує підприємець В’ячеслав Склонний. Він працює у сфері продажу електронних товарів. Каже, фіскальний касовий чек – це доказ, що товар ввезений до України легально. Чоловік пояснює: якщо товар ввезли за ціною, наприклад, 100 гривень, то зі сплатою усіх мит і податків, його вартість у продажі становитиме 150, а компанія-продавець, заробить 18 гривень. Тоді як товар, ввезений без сплати мита і податків за тією ж ціною – продавець на ринку теж оцінює у 150 гривень, заробляючи на цьому 50 гривень. І якщо такий продавець частково й знизить вартість товару, то конкурувати в цих умовах легальний бізнес не може.
"У фіксальному чеку єінформація про товар, який ми купили, інформація про цей фіскальний чек одразу відправлена до податкової. Дуже сподіваюсь на те, що здоровий глузд переможе і ми підемо у напрямку Європи, де нечувано, щоб покупцю не видали чек у будь-якому закладі", – каже підприємець В’ячеслав Склонний.
Виконувач обов’язків Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков розповів, що буде, якщо з 1 січня підприємці не застосовуватимуть касові апарати:
"Нічого не буде, в нас до кінця дії карантину є мораторій. З 1 січня ми вже будемо звертатися і нагадувати, що за нашими оцінками, у вас має бути РРО, а у вас його нема, то бажано, поки діє мораторій, скористатися цим, встановити його і використовувати, маючи можливість для навчання, а не після скасування мораторію".
Що відомо
- Рада відтермінувала запровадження касових апаратів для ФОПів.
- Президент Володимир Зеленський зареєстрував законопроєкт, яким пропонувалося відкласти запровадження обов’язкового використання касових апаратів для фізосіб-підприємців до 1 січня 2022 року.
- На початку листопада 2020 у парламенті вже зареєстрували законопроєкт, який передбачає відтермінування на один рік застосування касових апаратів для спрощеної системи оподаткування для малого та середнього бізнесу.
- Однак під час розгляду у залі Верховної ради нардепи відправили цей документ на повторне перше читання.
- Пізніше комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики запропонував парламенту ухвалити консолідований варіант законопроєкту щодо відтермінування введення касових апаратів для ФОПів, що не охоплюватиме ризикові групи.
- 17 листопада Верховна рада провалила голосування у першому читанні за законопроєкт, яким застосування касових апаратів для малого та середнього бізнесу відтерміновується до 2022 року.
- Протягом усього розгляду питання у парламенті до стін Верховної ради виходять активісти з акціями Save ФОП, вимагаючи ухвалити законопроєкт про відтермінування запровадження касових апаратів. Аналогічні акції відбувалися в інших містах країни.