На Тернопільщині попрощалися із науковцем Богданом Строценем. Він був археологом, головою обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, викладачем кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Тернопільського національного педагогічного університету. Богдан Строцень помер 5 жовтня. Йому було 67 років.
Голова Студентського наукового товариства історичного факультету Володимир Сосульський розповів Суспільному, Богдан Строцень був його науковим керівником:
«Він був дуже раціональний, людина спокою. Тобто людина, яка робила свої рішення виважено і закликала діяти так само. Яку б я головну рису виділив у Богдана Степановича? Це те, що він нас вчив не тільки самій археології, а він нас вчив певних побутових речей. Тобто, як жити в цьому світі, як реалізовуватись, як встановлювати певні комунікативні контакти. Можна багато чим йому завдячувати».
Юлія Ліщенко студентка 4 курсу історичного факультету педуніверситету. Розповіла, з Богданом Строценем їздили в археологічні експедиції:
«Нам було з ним комфортно, класно. Він нам запам'ятається не лише як наставник, а й як друг. Завжди вчив приймати якісь рішення виважено, з мудрістю. Найбільший такий спогад, коли ми були в експедиції і нам сказали, що приїжджає Богдан Степанович. Ми підготували хліб, сіль. І це були не тільки ми, тернопільські студенти, до нас приєдналися студенти з Чернівців, з Києва. І взагалі, всіх, хто знав його. Як на мене, це свідчить про те, якою він був людиною, якщо ми його хотіли так зустрічати».
Михайло Ратушний каже, Богдан Строцень був його другом:
«Його дослідження, його статті, а особливо те, що він учень Ігоря Ґерети, тут сьогодні про це згадувалося. Наприклад, Володимир Тиліщак — це його учень. Так що Тернопілля та й Україна втратили великого вченого. Він був патріот і своєго краю, і України. І він цей патріотизм проявляв справами. І він був світлою людиною. У нього завжди була усмішка, а посмішка, ми знаємо, це те, що відкриває ключ, який відкриває людське серце. Тому сьогодні ми прощаємося і з великим вченим, і з великим націоналістом українським».
На похорон Богдана Строценя приїхав заступник директора з наукової роботи заповідника «Тустань» Роман Миська:
«Познайомилися з паном Богданом в 2004 році. Навесні ми проводили археологічні розкопки. Це була об'їзна дорога довколоа Бучача, село Рукомиш. Власне, він був керівником експедиції. Я тоді як аспірант, в мене тема дослідження була «Теребовлянська земля».
Відповідно, мене зацікавила Тернопільщина, я приїхав в експедицію. І там ми познайомилися. І, власне, запам'ятався мені ще з того часу з одного боку, як дуже відповідальний, скрупульозний дослідник, який дуже педантично підходив до роботи, до дослідження, до фіксації. З іншого боку, він був дуже людяний».
Директор Львівського науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Олег Осаульчук розповів, що з Богданом Строценем були знайомі понад 20 років:
«Вперше ми з ним познайомилися на дослідженнях по обходу Бучача, коли будували автомобільну дорогу. То були такі перші навіть не то що знайомства, а вже такі спільні дослідження. Ну, і впродовж всього часу підтримували досить тісні приятельські стосунки, бо він на початку 20-х років 21-го століття очолював подібну структуру Подільської археології, яка займалася дослідженнями в зонах будівництва.
Тобто фактично він був один з таких стовпів пам'яткоохоронної діяльності на Тернопіллі разом з Мариною Олександрівною Ягодинською вони впродовж, напевно, 40 років займалися цим напрямком, розвивали, залучали молодь. Він був вимогливий, був в певних моментах прискіпливий, але він був світлою людиною».
Поховали Богдана Строценя у його рідному селі Чернелів-Руський, що в Байковецькій громаді.
