Помер тернопільський археолог Богдан Строцень. Про це повідомили 6 жовтня на фейсбук-сторінці обласного центру охорони пам'яток культурної спадщини. Суспільне зібрало спомини друзів і колег про нього.
Впродовж сорока років знала Богдана Строценя і працювала з ним директорка Тернопільського обласного центру охорони пам'яток культурної спадщини Марина Ягодинська:
«Усі ці роки ми дружили з Богданом Степановичем. І почали своє знайомство, свою дружбу, ще коли він був директором Скоморохівської школи. Після того довший час працювали разом в краєзнавчому музеї і займалися археологією. Також він колишній директор Тернопільської обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури.
Працював Богдан Степанович у нас в центрі над матеріалами зі своєї останньої експедиції в Глядках. Ми разом копали, разом писали, разом готували звіти. Його смерть дуже несподівана. Мої співчуття усім, хто його знав, це велика втрата».
З першого курсу навчання був знайомий з Богданом Строценем ректор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Богдан Буяк:
«У 1992 році ми були разом на моїй першій археологічній практиці, він тоді був нашим наставником. Прекрасно знаю його чудову родину, дітей, дружину, тому для мене ця звістка була дуже приголомшливою. Оскільки, буквально, 19 вересня ми з ним спілкувалися про плани, про експедицію поляків, про геозйомку, про майбутні розкопки, про все, що можна було.
Він був гіперактивний чоловік і дуже багато з початку війни докладався до діяльності нашого волонтерського центру університету через залучення друзів поляків. У нього був чудовий проєкт відкритого археологічного музею в Чернелеві-Руському. У нього була купа планів, в нього було бажання робити щось корисне.
Він завжди дуже гарно вмів знаходити справжній контакт наставника, не напряжний, а досить демократичний контакт із молоддю, причому молоддю багатьох поколінь, які пішли через історичний факультет. Тому дуже шкода, що так швидко ми втратили Богдана Степановича».
За словами Богдана Буяка, покійний був світлою, патріотичною і свідомою людиною свого професійного шляху:
«Він був послідовним, він не кидався туди-сюди. І робив це добре, він був крутим археологом і крутим фахівцем, тому наша академічна спільнота в його особі втратила дуже багато. Ми свого часу відкрили в університеті класичну історію, археологію, підготовку фахівців з історії археології саме завдяки ньому. Тому для нас це велика втрата в професійному плані, в академічному плані, оскільки Богдан степанович вмів працювати в аудиторії, він вмів оформляти свої здобутки практичні в теоретичному плані, він вмів передавати ці знання».
«Спочивайте у Божому мирі, Богдане Степановичу! Дякую Вам за наш Центр, за Ваші знання, мудрість і добрі справи, за те, що виховали з дружиною добрих дітей, з якими ми дружимо. Дякую за Ваше почуття гумору і доброзичливість, за Ваше любляче серце, яке переймалося сімʼєю, Батьківщиною, рідним краєм і наукою. Нам Вас дуже бракуватиме», — написав у фейсбуці колега Богдана Строценя Володимир Салук.
Дружні стосунки пов'язували Богдана Строценя і професора ТНПУ ім. В. Гнатюка, доктора історичних наук Миколу Бармака:
«Ми товаришували і співпрацювали 30 років. Він завжди був близько біля історичного факультету і проводив археологічні розкопки зі студентами. І, власне, завжди в нього були дружні стосунки із студентами, які потім закінчували і ставали його друзями і колегами, і він допомагав їм і підтримував.
І він дуже допомагав у волонтерській діяльності. Він мав друзів в Польщі і вони практично майже щомісяця приїжджали сюди і привозили допомогу. І от нашому Володимиру Брославському, який загинув, допомагав. Він не афішував ці всі речі, але багато робив.
Це взагалі унікальна людина і дуже широких поглядів людина. З ним можна було говорити на будь-яку тему. І ми говорили, і якісь побутові речі, і господарка, і пасіка. Богдан Степанович був ще й бджолярем. Я не пасічник, але мені було цікаво. Він курив люльку і ми багато балакали.
Про його смерть я дізнався посеред ночі і дуже шокований. Тим більше, що ми спілкувалися буквально десь кілька днів тому, від він дзвонив. Робочі питання якісь узгоджували. На практиці взагалі студенти від нього в захваті завжди були, бо він і турбувався про їхній побут, і знахідки на розкопках. Це дуже серйозна втрата, бо багатьох саме він заразив археологією, навіть тих, хто приходили на історичний, не знаючи що це. Його лекції були цікаві і життєві».
«Із паном Богданом нас колись познайомив Ігор Ґерета, який мав дивовижну здатність гуртувати навколо себе цікавих і світлих людей. А вже в 2006 році ми з Богданом Степановичем стали депутатами Тернопільської обласної ради. Після цього досвіду періодично співпрацювали в різних проєктах.
Востаннє ж бачилися декілька днів тому, коли їздили в Саранчуки на вшанування 60-ліття від дня народження Івана Гавдиди. Пан Богдан тоді багато жартував, цікаво розповідав про цей край, де, свого часу він проводив розкопки та досліджував давні поселення. Була гарна, тепла і світла зустріч. І саме такою є наша пам'ять про пана Богдана — світлу, дієву і щиру людину. Вічна йому пам'ять і наша молитва», — розповів Суспільному начальник відділу в депаратемнті культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації Юрій Заруцький.
Учень Богдана Строценя, історик Тарас Якимчук каже, пройшов з ним шлях від стосунків «студент-викладач» до спільної праці:
«Знайомий з ним з 2019 року, коли почав навчатися на історичному факультеті. Ще буквально декілька тижнів тому розмовляв із ним. Ми планували, як маємо працювати в майбутньому. Мали спільну роботу, мали її спільно виконувати. Спогади про нього тільки найкращі.
Насправді, він для мене перш за все запам'ятався не як викладач, а як приклад людини. Дуже вражала його поведінка, його людяне ставлення до всього. Він завжди був відкритий до діалогу, завжди був відвертий зі студентами. До нього можна було зателефонувати у будь-яку пору дня і він або одразу розмовляв, або казав, коли може перетелефонувати. Завжди був відкритий до наукового спілкування, завжди міг щось підказати. Я писав науковій праці в нього, він був моїм науковим керівником. Також ми з ним пройшли немало експедицій. З 2021 року ми брали участь у розкопках, тобто ділили спільний побут».
«Пан Богдан був хорошою людиною. Він більше 10 років працював на історичному факультеті, морочився студентами, організовував археологічні експедиції, археологічні практики. Досліджував дуже давно Черняхівську культуру і в області це був найкращий спеціаліст з цієї галузі. Старався організовувати гарно свої курси, гарно про нього відгукувалися студенти», — розповів викладач ТНПУ ім. В. Гнатюка Володимир Кіцак.
Також Богдан Строцень був автором і співавтором видань про археологію в Україні. Нагадаємо, в ранковому ефірі на Суспільне Тернопіль Богдан Строцень розповідав про історію Тернопільського замку.
Церемонія прощання з Богданом Строценем відбудеться сьогодні, 7 жовтня, в Тернополі о 19:00 в церкві святого архістратига Михаїла за адресою: вулиця 15 квітня, 1. Похорон 8 жовтня о 12:00 у селі Чернелів-Руський.
Читайте нас у Telegram — екстрені новини
Підписуйтеся на Суспільне Тернопіль у Viber
Приєднуйтеся до нас в Instagram
Наш канал в YouTube
Суспільне Тернопіль у WhatsApp
