У Тернопільському міськрайонному суді 30 квітня відбулося засідання в справі за позовом художника Івана Марчука. Він просить визнати недійсним ліцензійний договір, який, за словами його адвокатки Наталії Калініченко, позбавляє його прав на власні твори. Договір підписаний із сином екснардепа Михайла Апостола Ігорем Апостолом. Він на засідання не прийшов.
На сьогоднішньому засіданні була присутня представниця Івана Марчука адвокатка Наталія Калініченко. У режимі відеоконференції до слухання долучилася Тамара Стрипко, яка є помічницею художника й відповідачкою в цій справі, її представниця Олена Курганська, а також відповідач Сергій Павленко. Ігор Апостол, який є підписантом договору та відповідачем, а також його представник на засідання не з’явилися.
Сьогодні до справи долучили деякі документи, зокрема оригінал ліцензійного договору, підписаного 21 травня 2020 року. Також мали б провести почеркознавчу експертизу і встановити, чи справжнім є підпис Ігоря Апостола у цьому договорі. Він намагався оскаржити клопотання про експертизу, однак апеляційну скаргу не задовольнили. За словами судді Тараса Якімця, Ігоря Апостола зобов’язали з’явитися на засідання, щоб суд у процесуальному порядку відібрав у нього вільні зразки почерку та підпису.
"Апостол на судове засідання не з’явився і від його представника надійшло клопотання адвокатки про перенесення розгляду справи", — розповів суддя.
Адвокатка Марчука Наталія Калініченко сказала, що це друге засідання, на яке не приходять відповідач і його представник, тому вважає, що справу можна розглядати без них:
"Представник не повідомив причину неявки клієнта. Вважаємо, що очікувати та призначати ще засідання, відкладати немає потреби. Повинна бути реалізована ухвала суду з метою не затягувати справу і щоб питання було вирішено. Я вважаю, що на сьогодні в суду є достатньо підстав щодо направлення конкретних матеріалів на експертизу і продовжити розгляд справи, поки буде проведена така експертиза".
Помічниця художника і відповідачка в цій справі Тамара Стрипко також просила в суду якнайшвидше провести експертизу.
"Ми просимо врахувати, що цей рік ювілейний, за декілька тижнів буде 90 років маестрові, судовий процес тягнеться майже рік, резонанс у справі та щодо ювілею дуже великий, тому просимо без зволікань направити на експертизу", — сказала помічниця художника.
Суддя Тарас Якімець оголосив перерву в засіданні і призначив розгляд справи на 6 травня. Також сказав, що якщо Ігор Апостол втретє не з’явиться до суду, це вважатимуть зловживанням процесуальними правами.
Судовий процес щодо визнання недійсним ліцензійного договору триває у Тернопільському міськрайонному суді з липня 2025 року. Як розповіла Калініченко, вирішити в досудовому порядку справу не вдалося.
"Марчук Іван Степанович захищає свої порушені права, яких його позбавили, і вимушений звертатися до суду з позовом визнати недійсним договір, за яким передбачено, що в нього відібрали права. Такі права перейшли відповідачам у справі за низькою оплатою — 10 тисяч гривень на 100 років. Фактично ліцензія, але яка позбавляє його можливості на весь строк охорони прав використовувати належні йому права", — пояснила адвокатка.
За словами Калініченко, підписаний художником документ – це ліцензійний договір про права інтелектуальної власності Марчука на зображення його картин, не на оригінали:
"Але в договові йдеться, що Марчук зобов’язаний надавати їм доступ до оригіналів. Він навіть сам не до всіх має, а їм зобов’язаний. Чому він повинен виконувати умови того договору, який він взагалі не мав наміру підписувати? І плюс забрали права за цим договором, вони перейшли до набувачів на всі твори, створені ним, станом на дату укладення того договору. Фактично, щоб провести виставку, потрібно використати зображення його картин — для реклами, інформаційної брошури. А він не може цього зробити.
Навіть монета Нацбанку — це потрібно було запитувати дозволу у ліцензіатів. Вони вказані як ліцензіати, але по суті, якщо договір укладений на 100 років, то строк охорони авторського права всього 70 років після смерті автора. То за 100 років тільки вони мають право використовувати, надавати дозвіл на використання, то це стороною позивача трактується як те, що вони перейняли ці всі права, набули їх. Формально уклали договір не передачі прав, що вони відчужили, а [отримали] ліцензію — тільки вони можуть використовувати [твори]".
За словами Наталії Калініченко, сам Марчук із Ігорем Апостолом навіть не знайомий і ніколи його не бачив.
"Але він фігурує стороною, там є його підпис у графі. Після подачі позову ставили питання призначення судово-психіатричної експертизи Івану Марчуку. І таке питання ставив у своєму клопотанні Ігор Апостол, який прислав це клопотання зі своїм живим підписом. Бо ми його підпису в принципі не могли ніде побачити, оскільки відзивів не подавалося, документів інших теж", — зауважила Калініченко.
Як розповіла адвокатка Марчука, вони клопочуть про експертизу почерку не просто так:
"Прийшло клопотання. І ми бачимо, що в ньому підпис Ігоря Апостола абсолютно не відповідає підпису в договорі, який ми оскаржуємо. Відповідно почала я збір доказів, інформації, в тому числі в мережі інтернет. І ми зібрали скани документів, теж з підписами Ігоря Апостола, які також вказували, що це підпис подібний на той, який у клопотанні, але зовсім не такий, як у договорі. Відповідно ми використовуємо всі способи захисту прав Івана Марчука. І якщо там не підпис Ігоря Апостола, це може свідчити, що договір є нікчемний, тобто недотримана письмова форма договору".
Під судом зібралися тернополяни, які прийшли підтримати художника Івана Марчука, однак через те, що зал суду не вмістив усіх, чекали під дверима. Серед них історик і громадський діяч Володимир Лемішка.
"Прийшли, бо це непересічна особа і непересічний суд. Зараз вирішується питання збереження культурної спадщини не тільки митця, а й загалом України. Тому що його візуалізація — це погляд на сучасне українське мистецтво. Чому всі прийшли? Підтримати та не дати зам’яти цю справу, а надати більшого розголосу та залучити підтримку суспільства.
Знаю, що це шахрайський договір, підписаний введенням Марчука в оману. Потрібно домогтися в суду визнати цей договір недійсним, і це допоможе уникнути автору втратити свої права на творчість і зберегти це мистецтво для України. Якщо суд не підтримає вимогу Івана Марчука та суспільства, ми втратимо величезний творчий доробок".
Прийшла до міськрайонного суду й художниця Оксана Польник.
"Іван Марчук — це не лише художник, а наша велика культурна спадщина. І ця людина дуже багато зробила для України на світовому мистецькому просторі і представляє Україну на високому рівні. Про Україну на мистецькому рівні знають завдяки Івану Марчуку.
Для мене важливо, щоб ця справа вирішилася якомога прозоріше, швидко, і комфортно для самого пана Івана, тому що людина в такому поважному віці зараз має бути в спокої, а не в хвилюванні за те, що його душу хочуть відібрати. Сьогодні це стосується одного імені, а завтра кожного з нас. І насправді, думаючи про те, що в мене могли б забрати права на мої роботи, мені стає не по собі і сумно", — поділилася думками художниця.
Тернополянка Настя Решітник розповіла, що є фанаткою творів Марчука. ще з дитинства.
"Відчуваю глибоку несправедливість від того, що людині в поважному віці доводиться виборювати права на свої роботи. Людина входить в сотню найвеличніших живописців світу, це людина зі світовим ім’ям. Поборовши стільки несправедливості за життя і виборовши визнання в світі, він мусить боротися зараз з тими, хто хоче відібрати права на картини. Я вважаю, що це несправедливо. Цій справі потрібно більше розголосу, тут має стояти більше людей, більше журналістів. Тут має стояти не десять, а десятки, сотні людей.
Нагадаємо, в грудні 2025 року Іван Марчук опублікував на своїй фейсбук-сторінці відео, в якому публічно заявив, що громадський діяч і колишній народний депутат Михайло Апостол нібито привласнив авторські права на його картини. За кільки тижнів на підтримку митця виступив Український інститут національної пам'яті. Згодом стало відомо, що слідчі Шевченківського управління поліції Головного управління Нацполіції столиці проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні за заявою українського художника Івана Марчука.
