Валентина Ждиняк з Монастириськ, що на Тернопільщині, має лемківське коріння. Жінка розповіла Суспільному, що в її родині зберігають лемківську культуру та різдвяні традиції. Тепер вона намагається передати їх наступним поколінням. Валентина — керівниця дитячого зразкового лемківського колективу "Ґречні фраїрки". На різдвяні свята діти виконують щедрівку "Щедрий вечір всім нам, щаслива година".
За словами Валентини, це лемківська щедрівка, яка походить із села Команча, нині територія Польщі. Текст почула від своєї бабусі.
"Бабуся співала її мені в дитинстві, а тепер я навчила її свій колектив, щоб наша лемківська культура жила. Вона про народження Ісуса Христа, зичення добра, миру, злагоди, любові, що актуально для нас і зараз. Ця щедрівка була для мене в дитинстві чимось новим, бо я чула багато традиційних українських колядок і щедрівок, а цей текст здавався чимось унікальним. І навіть через роки вона мені нагадує про Різдво, родинне тепло, дідух, свічку, сіно — усі атрибути лемківського Різдва, ту любов, яку нам залишили наші предки лемки.
Моя бабуся зуміла мені передати ту лемківську кров, ті традиції і зараз я продовжую їх з нашим колективом. Наші дітки також мають лемківське походження, їхні прабабусі, прадідусі теж були депортовані, вони теж є носіями цієї культури. Ми вивчаємо традиції різних регіонів Лемківщини, ми їх вносимо у пісні, в танці, аби наша культура жила".
Не тільки в сімейному колі, а й у криївках, на засланні чи в депортації українці колядувалий передавати цю традиціюдалі – в родинах, громадах, від покоління до покоління. Колядки в класичному та народному виконанні, авторські, патріотичні та елетронні, написані діджеєм, який зараз служить у ЗСУ. Люди, які створюють та зберігають колядки для наступних поколінь, розповіли свої історії Суспільному.
