У приміщенні Рівненської обласної державної наукової бібліотеки сьогодні, 10 квітня, організували памʼятну зустріч, присвячену трагедіям польського народу, а саме Смоленській авіакатастрофі та Катинському розстрілу. Організатори наголосили на важливості єдності українського та польського народів у протистоянні російській агресії, яка в минулому була спрямована проти поляків, а зараз – проти українців.
Про це Суспільному розповів голова культурно-просвітницького центру імені Томаша Сосновського Ярослав Ковальчук.
За його словами, сьогодні, 10 квітня, в приміщенні Рівненської обласної державної наукової бібліотеки організували памʼятну зустріч, присвячену двом трагедіям польського народу.
"Сьогодні 15 років тому розбився літак з польською елітою під Смоленськом. Це було вбивство польської еліти росіянами. На цьому літаку також загинула й українка Анна Валентинович – одна із засновниць "Солідарності", яка розвалила комуністичне суспільство в Польщі. Символічно, що у ці ж дні, але 85 років тому, у 1940 році, теж була розстріляна еліта в селі Катинь", — розповів Ярослав Ковальчук.

Щорічно у квітні вони організовують заходи, присвячені цим пам'ятним датам, додав він.
"На зустрічі були присутні багато гостей, серед яких — історики з Острога, Гощі та Дубна. Поділилися спогадами і розповіли молоді про історичні події. Ми завжди шануємо ці скорботні дати та пам'ятаємо про трагічні сторінки польської історії", — зазначив голова культурно-просвітницького центру.

Також Ярослав Ковальчук пояснив, чому вважає, що такі події важливі:
"В умовах російсько-української війни, яка триває на нашій землі вже понад 10 років, коли гинуть українці, поляки, як ніхто інший, знають, хто такий наш східний сусід, адже він нищив і польський народ, а тепер – український. Лише об'єднавшись, ми зможемо перемогти та вистояти".
Що відомо про Смоленську катастрофу
Раніше Суспільне писало, що 10 квітня 2010 року в авіакатастрофі поблизу російського міста Смоленськ розбився літак Ту-154М. Загинули 96 людей, зокрема, тодішній президент Польщі Лех Качинський, дружина президента Марія, віцеспікери обох палат парламенту, депутати, начальник генштабу, військові командувачі, голова Нацбанку, представники духовенства, рідні жертв катинських розстрілів.
Першочерговою причиною трагедії і росіяни, і поляки називали помилку пілота та густий туман біля місця посадки. Проте Ярослав Качинський, брат-близнюк загиблого президента, з іншими представниками заснованої ними партії "Право і справедливість" стверджували, що катастрофу спричинив вибух ще до зіткнення з землею і за цим могла стояти Росія.
15 грудня 2023 року уряд Польщі розпустив комісію, яка повторно розслідувала катастрофу.
Що відомо про Катинський розстріл
Катинський розстріл, як інформував Інститут національної пам'яті, — це узагальнена назва масових розстрілів польських громадян, які потрапили у радянський полон на початку Другої світової війни, коли Червона армія окупувала західні регіони України та Білорусі, які тоді були у складі Польщі. Розстріли відбувались навесні 1940 року в Катинському лісі на Смоленщині, а також в місті Калінін (нині Твер), в П’ятихатках біля Харкова, Києві, Херсоні та Мінську.
За різними даними, жертвами масових розстрілів стали близько 20-22 тисяч польських громадян. Кілька тисяч жертв розстрілів було захоронено у Биківнянському лісі біля Києва.
У 2012 році на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" відкрили Польський військовий цвинтар з похованнями розстріляних польських громадян.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok