Загиблих воїнів Української повстанської армії 22 березня вшанували у Микитових ровах на Рівненщині. 1944 року там відбувся бій між Здовбицькою сотнею Української повстанської армії та представниками Народного комісаріату внутрішніх справ. Тоді у бою загинули 44 бійці, ще дев'ять розстріляли згодом. На місці бою встановили хрест, біля якого щороку проводять панахиду за загиблими.
Пам'ять загиблих воїнів Української повстанської армії щорічно вшановують у Микитових ровах в селі Здовбиця, що на Рівненщині. На тому місці 22 березня, 81 рік тому відбувся бій між Здовбицькою сотнею УПА та військами НКВС. Цьогоріч тут організували квест для молоді — "Воля або смерть", аби нагадати про події того дня.
"Згідно з уточненими архівними даними, загинуло 44 хлопці, з яких 36 були родом зі Здовбиці, троє – з Орестова, троє – з Богдашева, з Глинська та Гриновщини. До цього списку долучилися ще по одному загиблому з сусідніх сіл", — розповів комендант заходу Юрій Шадий.

Юрій Шадий додав, що 44 військовослужбовці УПА — це лише ті, які загинули на місці бою. Ще дев'ятьох вбили згодом. За його словами, таким чином радянська влада знищувала тих, хто не хотів мобілізуватися до їхньої армії.
"Окрім того, існувала група бійців, що переховувалася в криївці в лісі. Вони мали приєднатися до основної групи, яка вирушила звідси, але в ході бою частину з них було взято в полон. Внаслідок цього, місцезнаходження групи з криївки було викрите. У 1944 році, за рішенням радянсько-московського суду, бійців було заарештовано та розстріляно в жовтні. Проте рідні не знали, коли вони загинули", — зазначив комендант заходу.


На місці бою встановлений пам'ятний хрест, де щороку проводять панахиду за загиблими військовими УПА.
"Це були юнаки, віком трохи більше двадцяти років. Згідно з історичними описами, озброєні вони були слабо: в когось граната, в когось пістолет, а в когось — гвинтівка. Але їхньою головною зброєю була незламна віра, безмежна любов до рідної землі та прагнення жити у вільній країні, даруючи цю можливість іншим", — розповів священик Православної церкви України Валерій Гелета.

Місцева жителька Євгенія Скульська відзначила, що під час бою лише декілька людей змогли вибратися з оточення.
"На цей район наступала армія, яка була знята з фронту, та підрозділи НКВДистів. Останні були добре підготовлені до бою, адже використовували танки та кулемети, що призвело до великих втрат. Незважаючи на опір бійців УПА, противнику вдалося їх "придушити". Декому з наших військових вдалося втікти", — поділилася Євгенія Скульська.

Вшанування пам'яті у Микитових ровах проводять, щоб наступні покоління пам'ятали історію цього бою.
"Сучасна молодь особливо вразлива, тому потребує належного виховання, і ми, як пластуни, беремо на себе цю відповідальність. Ми прагнемо донести до молоді правдиву історію нашого краю, щоб ми не слухали щось російське, або цікавилися їхнім контентом. У нас є власна багата спадщина та герої, яких ми повинні знати", — зауважив пластун Олесь Шадий.


Начальниця відділу освіти, молоді та спорту Здовбицької сільради Вікторія Кацеба пояснила важливість знання історії цієї битви:
"Подібний захід ми проводимо щорічно, саме 22 березня. Це місце включене до туристичного маршруту нашої громади під назвою "Національно-патріотична зупинка". Діти мають усвідомлювати, що саме тут відбулася битва, ціною якої стали життя молодих юнаків, які захищали наше село Здовбицю".

Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok