3D-моделі 26 храмів трьох громад Рівненщини з панорамами інтер'єрів у форматі 360°, аудіоісторії та історичні описи презентували 23 жовтня в краєзнавчому музеї на Рівненщині. Їх підготували в межах проєкту «Культова архітектура Здолбунівщини у цифровому вимірі».
Як обирали храми для оцифрування, в етері Українського радіо. Рівне розповіла молодша наукова співробітниця Здолбунівського музею Софія Свирида:
«Ми обирали найстаріші храми. Найновіший із них — храм в Уїздцях, збудований 1942 року. Переважно це були давні дерев'яні споруди, але є й муровані церкви, зведені від початку XVIII до середини XX століття».
Вона пояснила, що найдавніші церкви, зведені на початку XVIII століття, мають округлі форми. Їх називають волинськими: вони нижчі, з округлими куполами, а дзвіниці стоять окремо.
«Пізніші храми мають видовжену форму й вищі за давніші. Їхні дзвіниці є частиною будівлі. Маємо окремо муровані храми. Кожен у своєму стилі», — додала Софія Свирида.
Вона зазначила, що під час оцифрування їм важливо було не лише показати зовнішній і внутрішній вигляд храмів, а й розповісти про їхню історію.
Чому важливо зберегти храми у цифровому форматі
Раніше директор Здолбунівського краєзнавчого музею імені Олега Тищенка Олександр Чижевський Суспільному розповідав, що оцифрування має допомогти зберегти вигляд історичних споруд, які можуть бути втрачені або змінені.
З його слів, загрозою для сакральної архітектури є не лише війна. Історичні храми можуть втрачати автентичний вигляд через непрофесійні ремонти. Як приклад він навів дерев'яні церкви, які обшивають пластиком або металом.
«Є мета максимально зберегти храми в такому форматі, в якому вони є наразі. Втрачається через непрофесійність. Буквально рік чи два тому була новина про те, що на Поліссі люди просто порізали храм історичний XVIII століття на дрова, бо захотіли будувати новий. В селі на Острожчині декілька років тому була точно така ж сама ситуація. І я думаю, що не секрет, і точно слухачі бачили храми, які зашиті в пластик чи в метал. Можу багато пояснювати, що стається, коли дерево зашите в пластик, воно не дихає», — поділився він.
До проєкту включили історичні споруди, зокрема дерев'яні храми, а сучасні церкви XXI століття не залучали. Він фактично охоплює всі дерев'яні храми Здолбунівщини та декілька мурованих у Дермані, Здовбиці та Здолбунові.
Що саме оцифровують
Для кожного храму створюють повну 3D-модель зовнішнього вигляду споруди. Для цього використовують, зокрема, зйомку з дрона та подальше опрацювання цифрових даних.
Окремо команда створює панорамні тури всередині храмів. Вони дозволять переглядати споруди онлайн незалежно від того, де перебуває користувач.
«Ми не можемо поки що оцифрувати все, що є в храмі всередині, тому що це масштабна робота, щоб працювати з розписами, з іконами, з книгами. Це, насправді, роки праці. Тому перший крок, щоб хоча б розуміти, який храм є зараз, — це якраз ці панорамні тури», — розповів директор музею.
Він зазначив, що до цифрового профілю кожного храму також додадуть аудіоісторію тривалістю до п'яти хвилин, історичні тексти, довідки та інші зібрані матеріали. Для об'єктів фіксуватимуть точні розміри, дати, часові межі та інформацію про священнослужителів.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
