Перейти до основного змісту
Найстарішому рушнику більше 100 років: як на Рівненщині діє етнокімната "Спадок"

Найстарішому рушнику більше 100 років: як на Рівненщині діє етнокімната "Спадок"

Ексклюзивно

Орієнтовно 50 вишиваних сорочок та понад 400 рушників з різних регіонів України представлені в експозиціях етнокімнати "Спадок" у Вараші, що на Рівненщині. Ці та інші речі збирала місцева жителька Світлана Пашко, аби створити у місті перший музей.

Жителька Вараша Тетяна Архіпова веде гурток української автентики та музеєзнавства на базі етнокімнати "Спадок". Це чотири кімнати, кожна з яких облаштована предметами вжитку із різних регіонів України та представляє певний період історії. В одній із кімнат виставляють рушники, їх тут понад чотири сотні.

"Якщо подивитися на ті рушники, які є в нашій експозиції, то в нас є і весільні, і "божники"Божник" — поличка з образами.", і "ручники", і з мереживом, і без мережива. Тобто які використовувалися на різні випадки життя. За українськими традиціями три речі, які побутували і використовувалися практично на щодень і в будь-яких обрядах, — це рушник, українська хустка і хліб. І ті рушники, які у нас тут представлені, вони дуже характерні для використання в таких різних обрядах", — розповіла Тетяна Архіпова.
Найстарішому рушнику більше 100 років: як на Рівненщині діє етнокімната «Спадок»
Тетяна Архіпова. Суспільне Рівне

Окрім рушникової, можна оглянути експозиції автентичної та військової кімнат, а також кімнату часів радянської окупації. Там представлені предмети побуту, книги, картини, одяг, взуття. Зараз це 2000 експонатів.

Засновниця етнокімнати "Спадок", жителька Вараша Світлана Пашко розповіла, що ідея її створення прийшла у травні 2022 року — після того, як вона побачила репортаж про знищення окупантами музею Григорія Сковороди:

"У нашому місті музею не було. Я почала збирати експонати по різних інтернет-сайтах, аукціонах, питати у людей, купляти за власні кошти".
Найстарішому рушнику більше 100 років: як на Рівненщині діє етнокімната «Спадок»
Світлана Пашко. Суспільне Рівне

Зараз там проводять екскурсії та тематичні виставки. Для того, аби познайомити відвідувачів ближче з історією та культурою українського народу, Тетяна Архіпова вивчає роботи етнографів та дослідників культурної спадщини:

"Наприклад, якщо дівчина не хотіла заміж, то вона вишивала, рушником відповідала тому хлопчині. Якщо ви подивитесь на рушничок, будете бачити дві пташечки, яка одненька сидить, а друга летить від неї. І ось таким чином дівчина намагається сказати, що вона не дуже хоче заміж за цього хлопця. Ну, принаймні, таку інформацію я зустріла в записах етнографів".

Жінка каже, що деякі предмети побуту, а також вишивка, яка перебуває на експозиціях етнокімнати "Спадок", мають пошкодження, а тканина від часу руйнується. Тож там планують відмалювати рушники власної колекції, аби зберегти візерунки для наступних поколінь.

"Одного разу були військові в нашій музейній кімнаті, і один з них сказав: «Якщо не буде тут цього, то нема за що боронити країну там». Тобто на сьогоднішній день це є дуже важлива справа — знайомити, відновлювати наші традиції через речі, тому що інакше нам просто не встояти".

Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок