Смерть 14 військових з Рівненщини, історія добровольця Олександра, вирощування кавунів у Володимирці. Суспільне Рівне підсумовує 2024 рік десяткою найбільш популярних, за даними Google Analyticts, матеріалів.
Смерть 14 військових з Рівненщини — 73 821 перегляд
Найбільше — понад 70 тисяч переглядів має матеріал Суспільного про смерть чотирнадцяти військових з Рівненщини.
Суспільне систематично публікує інформацію про загиблих військових у Рівненській області. Такі публікації читають десятки тисяч людей.
Порятунок військового Павла Шкоди — 48 814 переглядів
На другому місці — матеріал про порятунок військового Павла Шкоди на псевдо "Адвокат", якого побратим знайшов у бліндажі серед загиблих без свідомості. За його словами, боєць пролежав там майже вісім годин до прибуття швидкої:
"Він побачив, що мене довго немає. Якщо подивитись по моїх медичних документах, то мене поранили приблизно о 8:00, а швидка на Куп'янську забирала о 16:20. Весь цей час я був фактично без свідомості та без медичної допомоги".
Як розповів чоловік, після початку повномасштабного вторгнення він доєднався до роти охорони Зарічненської громади на Рівненщині. Після цього служив стрільцем 14-тої окремої механізованої бригади ім. Князя Романа, згодом став командиром батальйону.
Павло Шкода поділився, що не вперше лікується у Рівненському обласному госпіталі. Тогоріч восени 2023 року він вже сюди потрапляв. Чоловік повідомив, що після реабілітації хоче повернутися на фронт.
Бізнес на малині — 37 365 переглядів
Третє місце за кількістю переглядів посідає матеріал Суспільного про садівника Івана Савчика, який вирощує малину для продажу.
Зі слів чоловіка, він займається цим чотири роки. Перші кущі малини висадив на 20 сотках. Тепер Іван Савчик збільшив площу землі втричі. Увесь врожай він готує до продажу. Як зізнався садівник, цей бізнес популярний серед односельців:
"Ось таку ягоду забираємо. Це дуже гарна ягода. Збираємо малину через день, бо через два вона дуже спіла й ми її не беремо, а просто викидаємо".
Іван Савчик пояснив, що догляд за малиною здійснює самостійно, періодично залучаючи односельців для допомоги. Процес вирощування цієї ягоди вимагає стабільних фінансових інвестицій, оскільки саме від них залежить якість та обсяг майбутнього врожаю.
Цього року садівник прогнозує високий урожай і значний прибуток. На його думку, оптимальна вартість реалізації малини становить 60 гривень за кілограм.
Повторна ВЛК для обмежено придатних — 28 196 переглядів
В Україні скасували статус "обмежено придатний до військової служби". Відповідно до Закону про забезпечення прав військовослужбовців на соціальний захист, з 4 червня військовозобов’язані з таким статусом мають пройти повторну військово-лікарську комісію (ВЛК). Ця процедура, яку слід завершити до 4 лютого 2025 року, визначить новий статус кожної особи відповідно до оновлених критеріїв.
Суспільне звернулось до керівника юридичної компанії Марка Коломойця за роз’ясненнями щодо змін у визначенні придатності до служби. За його словами, тепер придатність поділяється на категорії: повністю придатний, придатний для служби в територіальних центрах комплектування (ТЦК), у медичних підрозділах чи військових вишах. Введено також статус "тимчасово непридатний", який передбачає лікування з подальшою перекомісією, і статус "непридатний", що знімає особу з військового обліку.
Юрист зазначив, що нововведення спрямовані на спрощення та покращення системи. Раніше статус "обмежено придатний" залишав багато невизначеностей щодо можливостей служби. Новий підхід дозволяє чітко визначати, до яких обов’язків можуть залучати військовозобов’язаних, залежно від їхнього стану здоров’я.
Марко Коломоєць також нагадав, що у разі невиконання вимог щодо проходження повторної ВЛК особі загрожує адміністративна відповідальність із штрафами від 17 до 25 тисяч гривень. Він порадив військовозобов’язаним не зволікати з оновленням даних та проходженням медкомісії, щоб виконати вимоги закону вчасно.
Статистика переходу релігійних громад до ПЦУ на Рівненщині — 25 414 переглядів
На Рівненщині з початку повномасштабного вторгнення станом на початок травня 47 релігійних громад змінили підлеглість, перейшовши з Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) до Православної церкви України (ПЦУ). Загалом із 2019 до травня 2024 року підлеглість змінили 104 громади області.
За даними обласного управління культури, упродовж 2023 року перехід до ПЦУ здійснили 14 громад, дві з яких — у Рівному та Сарнах — приєдналися разом із настоятелями. Парафія преподобного Сергія Радонезького у Рівному стала першою, яка провела збори й одноголосно вирішила змінити юрисдикцію. У Сарнах ініціатором переходу став настоятель парафії Почаївської Ікони Божої Матері.
Як повідомляла платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот", станом на 3 травня 2024 року на Рівненщині діяло 403 церкви УПЦ МП, що ставило область на восьме місце за їхньою кількістю серед регіонів України. Загалом в Україні налічувалося 8 097 таких храмів.
Начальника одного з центрів ТЦК Рівненщини переводять у військо — 20 641 перегляд
Начальник одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Рівненщини подав рапорт про переведення у бойову частину після оприлюднення відео за його участю. Як повідомили 1 квітня у пресслужбі обласного ТЦК та СП, відповідний наказ про переведення вже підписаний.
Командування зазначило у дописі Facebook, що офіцер виконував службові обов’язки без зауважень:
"Проте відзначаємо, що особисті питання військовослужбовці не повинні вирішувати на робочому місці. Беручи до уваги суспільний резонанс від публікації матеріалів, зазначений офіцер з власної ініціативи написав рапорт про переведення його для подальшого виконання службових обовʼязків до однієї з бойових частин. Наказ про його призначення до нового місця служби підписаний відповідним керівництвом".
Ймовірно, мова йде про відео, яке 29 березня поширили у соцмережах. На записі видно, як начальник ТЦК у своєму кабінеті цілується з жінками у військовій формі.
Головний лікар ЦМЛ Рівного відізвав заяву про звільнення — 16 268 переглядів
Головний лікар Центральної міської лікарні Рівного Євген Кучерук, який очолює заклад з 1992 року, відкликав свою заяву про звільнення. Про це повідомила Суспільному в.о. начальника міського управління охорони здоров’я Лариса Обуховська.
26 лютого трудовий колектив лікарні провів збори, під час яких прийняли звернення з проханням, щоб Євген Кучерук залишився на посаді до свого 75-річчя. Звернення направили до в.о. міського голови Віктора Шакирзяна та нардепа Олександра Ковальчука.
Євген Кучерук працював головним лікарем у Центральній міській лікарні понад 30 років. Він має звання "Заслужений лікар України" та "Почесний громадянин Рівного", є кандидатом медичних наук.
Суспільне спробувало телефоном отримати коментар від нього, але за відомими нам його номерами відповіді не було.
Згодом під час зустрічі з колективом лікарні з керівниками міста та області, вирішили обрати новим очільноком міської лікарні Юрія Ординського, який до цього працював медичним директором з хірургії у Рівненській обласній клінічній лікарні імені Юрія Семенюка. Натомість Євген Кучерук обійняв посаду заступника керівника медзакладу.
Історія добровольця Олександра з Рівненщини — 15 541 перегляд
До початку повномасштабного вторгнення Олександр працював слюсарем-ремонтником, на другий день війни чоловік пішов до Рівненського ТЦК і СП, щоб добровільно долучитися до лав ЗСУ. Вранці 25 лютого 2022 року він, попри величезну чергу, наполегливо повернувся ще раз, і вже ввечері його мобілізували.
Про історію добровольця розповіли у Facebook Рівненського обласного ТЦК і СП у День українського добровольця.
Через молодий вік Олександра спочатку направили служити в ТЦК, де він допомагав формувати підрозділи, займаючись укомплектуванням особового складу. Водночас він неодноразово виїжджав на передову, доставляючи спорядження підрозділам, що виконували бойові завдання. Саме тоді з’явилося бажання служити безпосередньо у бойовій частині.
За два роки війни Олександр не лише отримав бойовий досвід, а й став батьком вдруге.
Чоловік 7 років вирощує кавуни — 14 773 перегляди
Олег Босик з Володимирця, що на Рівненщині, він вже сім років вирощує кавуни на власному городі. За словами чоловіка, його найбільша ягода сягала 15 кілограмів, а цього року чоловік планував зібрати близько 40 плодів трьох різних сортів – "Талісман", "Роял Меджестік" та "Чарльстон Грей".
Як розповів Олег Босик Суспільному, ідея вирощувати кавуни на Рівненщині спершу викликала скепсис у родини. Проте після першого успішного врожаю, коли вдалося зібрати вісім ягід, Олег довів, що справа того варта.
"Казали мені, займаєшся дурницями, краще посій там капусту чи моркву. Коли ці кавуни виросли досить великі, я приніс їх родині. Тесть сказав: «Молодець! Кавун смачний, сподобався, можна вирощувати»", — пригадав фермер.
За словами чоловіка, досвід вирощування кавунів здобував самостійно, переважно з інтернету.
Як надаватимуть відпустки у 2024 році — 14 542 перегляди
Нові правила оформлення відпусток набули чинності в Україні, змінюючи тривалість та умови використання різних видів відпочинку. Зокрема, нововведення стосуються відпусток без збереження заробітної плати, щорічних оплачуваних відпусток та особливостей їх надання військовослужбовцям. Про це в етері Українського радіо Рівне повідомив Роман Карпюк, перший заступник начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.
Згідно його інформації, тривалість відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами збільшено до 30 календарних днів на рік, тоді як раніше вона становила лише 15 днів. В умовах воєнного стану роботодавці також можуть надавати відпустку за згодою сторін без обмеження строків. Проте, у разі річного перебування у такій відпустці, працівники втрачають право на щорічний оплачуваний відпочинок.
Роман Карпюк пояснив, що під час воєнного стану тривалість основної відпустки може бути скорочена роботодавцем до 24 календарних днів. Водночас для працівників, залучених до критичної інфраструктури чи оборонного виробництва, відпустки можуть бути скасовані, за винятком декретної відпустки або догляду за дитиною.
Також посадовець зазначив, для мобілізованих або демобілізованих працівників передбачено до 60 календарних днів відпочинку після повернення на роботу. Крім того, вони можуть отримати компенсацію за невикористані відпустки, якщо відповідну заяву подано до кінця місяця, в якому відбулася мобілізація.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
