У Рівному запрацював простір психологічної допомоги для дітей та медпрацівників

У Рівному запрацював простір психологічної допомоги для дітей та медпрацівників

Кімната психологічної допомоги для дітей
Кімната психологічної допомоги для дітей. Facebook "Рівненська обласна інфекційна лікарня" РОР

У Рівненській обласній інфекційній лікарні запрацював простір психологічної допомоги для дітей, які лікуються від туберкульозу, їхніх батьків та медпрацівників. Є п'ять кімнат, призначених для емоційного розвантаження та відпочинку. Їх відвідали 30 дітей та приблизно десять батьків.

Про послуги, які надаватимуть працівникам та дітям у кімнатах лікарні розповіла в етері Українське радіо. Рівне психологиня всеукраїнського благодійного фонду "Коаліція ВІЛ-сервісних організацій" Віта Климович та психологиня благодійної організації "TBPeopleUkraine" Анна Міщук.

За словами Віти Климович, кімнати насамперед призначені для стабілізації психоемоційного стану персоналу, підвищення стресостійкості та навчання технік самодопомоги і взаємодопомоги:

"Перший кабінет — це кімната психолога, де проводяться індивідуальні заняття. Другий — для групових занять, де проводяться арттерапевтичні сеанси, навчальні сесії, заняття з психоедукації,Це пояснення і донесення до людей необхідної інформації про психічне здоров'я, психологічні негаразди та їх наслідки для особистості семінари, тренінги. Кімната психоемоційного розвантаження, де можна проводити індивідуальні заняття, які я називаю "15-30 хвилин на самоті". У цій кімнаті знаходиться великий телевізор, де я вмикаю релаксаційну музику з відповідним зображенням. Стоїть масажне крісло, людина приходить, сідає і відпочиває певний час, при цьому вона може бути наодинці з собою".

У Рівному запрацював простір психологічної допомоги для дітей та медпрацівників
Кімната відпочинку для медпрацівників. Facebook "Рівненська обласна інфекційна лікарня" РОР

Психологиня розповіла, що групові заняття здебільшого спрямовані на поповнення ресурсу, підвищення рівня знань або володінь певними навичками. Приватні консультації — проходять за індивідуальним запитом, коли людина не хоче виносити на загал особисті проблеми.

"Одним із проявів психоемоційного вигорання і професійної деформації у медиків є цинізм і відсутність емоцій. Контакт з пацієнтом дуже важливий і коли лікар чи медсестра виснажені, вони не надають належної уваги. Саме з метою профілактики і уникнення, в першу чергу, цинізму, черствості, закритості і апатії спрямовані ці заняття", — зазначила психологиня.

Психологічна кімната для дітей

Зі слів Анни Міщук, перші кімнати для дітей почали функціонувати у 2023 році в Одеській та Кіровоградській областях. Там налічувалось майже по 100 дітей:

"З 25 березня кімнати для дітей розширили ще у трьох регіонах — це Запорізька, Волинська і Рівненська область. Поки робився ремонт, ми приймали дітей у тимчасовому кабінеті, який нам виділила Рівненська обласна інфекційна лікарня. Ми набираємо дітей, які хворіють на туберкульоз або які мають латентний туберкульоз".

Офіційне відкриття цих кімнат відбулось 4 червня. Анна Міщук додала, що психологічну допомогу надають як батькам, так і дітям:

"Є дві кімнати, які виділи для цього проєкту. Одна — це кімната для індивідуальних послуг, де ми можемо спілкуватися наодинці як з дітьми, так і з батьками. Інша — це кабінет психологічно розвантаження для групових консультацій. Для батьків ми робимо групові заняття "рівний-рівному". Ми їх зводимо, показуємо, що не все так страшно і вони між собою діляться своїм досвідом. З дітьми ми так само проводимо заняття "рівний-рівному".

У Рівному запрацював простір психологічної допомоги для дітей та медпрацівників
Кімната психологічної допомоги для дітей. Facebook "Рівненська обласна інфекційна лікарня" РОР

Станом на червень 2024 року, такі послуги отримали 30 дітей та приблизно десять батьків. П'ятеро дітей лікуються від туберкульозу і 25 — від латентного туберкульозну інфекцію. Психологиня пояснила, що проєкт є важливим для дітей, які бояться лікарень та лікарів:

"Була в мене дуже тривожна дитина. Як тільки лікар чи медсестра виходили в халаті — у неї починалась істерика. Я запросила її до себе в кабінет, щоб трішки заспокоїти. Вона не хотіла до мене йти одразу, стояла у дверях і казала: «Що мені тут будуть робити? Це буде боляче?». Я їй показала, що там безпечно і за допомогою терапії, малюнків, вона заспокоїлась і потім мама не могла її забрати до себе. Тобто діти таким чином розслабляються і розуміють, що лікарня — це не тільки щось, де будуть робити боляче".

Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок