Відсторонення — це "додаткове стягнення": про що йдеться у повному тексті постанови щодо мера Рівного

Відсторонення від посади міського голови Рівного Олександра Третяка є "додатковим стягненням" у справі про корупційне порушення. Про це йдеться у повному тексті постанови апеляційного суду, опублікованій у Єдиному держреєстрі судових рішень. Статті, за якими НАЗК складало протоколи, передбачають лише штраф.

Водночас відсторонення призвело до того, що набула чинності норма закону про місцеве самоврядування, яка передбачає, що міського голову взагалі звільняють з посади, якщо його визнали винним у так званому корупційному порушенні. У мерії цю норму виконали, в.о. став секретар міськради Віктор Шакирзян. Тепер поновити Третяка на посаді може лише Європейський суд з прав людини, але там, як розповіли Суспільному кілька адвокатів, розгляд справ відбувається нешвидко, та й загалом існує ймовірність у відмові в розгляді.

Суспільне проаналізувало постанову Рівненського апеляційного суду та публікує основні тези, на які зважали судді, присуджуючи покарання.

В апеляційній скарзі міський голова наполягав, що його вина у вчиненні адміністративних правопорушень не доведена матеріалами справи, склад порушень відсутній, а тому "немає підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності". Також захист апелював, що суд порушив норми матеріального та процесуального права і його постанова є незаконною.

Водночас суд навів такі фактори, на яких базувалось рішення спершу міського, а згодом і апеляційного суду:

• згідно з протоколом НАЗК, міський голова, всупереч вимогам закону про запобігання корупції, від квітня 2021 року по травень 2022-го, 15 разів не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів та прийняв рішення "щодо надання максимально можливого розміру допомоги на оздоровлення, встановлення розміру премії та надбавки за високі досягнення у праці особі, яка здійснила добровільні внескиМарія Корнійчук внесла до фонду Олександра Третяка в період місцевих виборів 45 тисяч гривень. Пізніше вона отримала низку посад у мерії. Олександр Третяк неодноразово заперечував, що існує реальний конфлікт інтересів. до виборчого фонду під час виборів у 2020 році;

Скрин з реєстру судових рішень

• міський суд дійшов висновку, що коли мер приймав розпорядження щодо надання максимально можливого розміру допомоги на оздоровлення, встановлення розміру премії та надбавки за високі досягнення керуючій справами виконкому, існували "суперечності між його приватним інтересом та його службовими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність та неупередженість". Апеляційний суд цю думку підтримав.
• після визнання обраним міським головою Третяк 14 грудня 2020 призначив жертводавицю на посаду радника, через пів місяця перевів на посаду головного спеціаліста одного з відділів, а наприкінці квітня 2021-го міська рада затвердила її на посаді керуючого справами виконавчого комітету.
• апеляція вважає, що міський суд правильно трактував, що у ситуації, коли особа безвідплатно отримала гроші від іншої, а надалі приймала рішення щодо неї, то має місце наявний приватний інтерес. "Такий інтерес зумовлений бажанням віддячити за отримані кошти", — вважають у суді.
• згідно із законом, беручи людину на роботу, мер мав би повідомити НАЗК про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, а Нацагентство з питань запобігання корупції мало би йому роз'яснити, як можна ситуацію врегулювати. Суд встанови, що міський голова цього не зробив.
• суд вважає, що аргументи апеляційної скарги про те, що добровільний внесок зробили задовго до складання присяги мера, не заслуговує на увагу. Там пояснили, що норми закону не містять положень про те, що майновий чи немайновий інтерес має виникнути після набуття статусу суб`єкта декларування.
• щодо того, що міський суд 10 липня ухвалив постанову за відсутності міського головиУ той час Олександр Третяк повідомив, що перебуває у Німеччині з візитом та домовляється про підтримку міста, то апеляційна інстанція вважає це законним. Там пояснили, що відповідач до цього був у суді та надав пояснення. Потому про дати наступних засідань його повідомляли, але суд вважає, що не з'являвся він на них з причин, які визнані "неповажними". Загалом поведінку розцінили "як намір ухилитися від адміністративної відповідальності, шляхом затягування строків розгляду справи".
• до цього місцевий суд через "закінчення строків накладення адмінстягнення" закрив два провадження у справі про адмінпорушення за аналогічними статтями, вони стосувались трьох епізодів діяльності міського голови у квітні та травні 2021 року.
• зваживши сукупність доказів, суд визнав міського голову винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення — не повідомив про реальний конфлікт інтересів та приймав рішення в таких умовах. Водночас санкції цих статей передбачають лише штрафи.

Додаткове стягнення

У цій справі, крім штрафу у розмірі 6 800 гривень, суддя міського суду Петро Денисюк застосував "додаткове адміністративне стягнення". Від осені 2014 року така норма передбачена у статті 30 Кодексу України про адміністративне правопорушення: позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Суддя міського суду застосував частину шосту цієї статті, яка передбачає, що "позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті)". Її суддя має право застосувати, якщо "суд визнає за неможливе збереження права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю".

Апеляційний суд під час розгляду скарги визначив, що, враховуючи характер вчиненого правопорушення, міський суд правильно застосував цю статтю, посилаючись на всі встановлені обставини та наявні докази. "Обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції. Апеляційний суд розцінює доводи особи про його невинуватість як спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення".

Скрин з сайду судових рішень

В Асоціації міст України зазначили, що вважають справу щодо Третяка та рішення суду тиском на самоврядування.

Після рішення апеляційного суду НАЗК внесло Олександра Третяка до єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. У переліку людей, які вчинили саме адмінпорушення, там вказано майже 30 тисяч осіб.

Скрин з сайту НАЗК

Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook