Війна внесла корективи у роботу українських аграріїв, зокрема, і на Рівненщині. Складнощі в логістиці, ціни на добрива тощо змусили змінити пріоритети. Зокрема, в області стало менш вигідно вирощувати кормову кукурудзу, відтак площі посівів зменшились. Натомість більше сіють сої та гречки.
В обласному департаменті агропромислового розвитку, де збирають та аналізують статистичну інформацію, пояснили, із якими труднощами стикнулись аграрії, чого чекають від врожаю 2023 та у чому бачать перспективи.
Який був врожай та чого чекати
2022 рік для аграріїв був складним через проблеми із логістикою, паливом, електроенергією. Головна спеціалістка відділу економічного аналізу, прогнозів, соціальної політики, розвитку сільських територій та інвестицій обласного департаменту агропромислового розвитку Олена Гордієвич каже, що у 2023 аграріям складно було, зокрема, із погодою та грошима:
"Несприятливі погодні умови вплинули на початок посівної, вона в цьому році затягнулася. Але основною проблемою є недостатність обігових коштів, бо у 2022 році були низькі ціни реалізації зернових та технічних культур. Це великий розрив між світовими цінами та внутрішньою українською ціною на агропродукцію. Фермери, агровиробники суттєво недоотримали кошти, це значно ускладнило можливість закупівлі ресурсів для посівів. Залишається проблема з логістикою, пов'язана із роботою зернового коридору.
Попри проблеми, в області в усіх категоріях господарств посіяно 413 тисяч гектарів ярих, що складає 95% до прогнозу. Також триває посів сої і вже посіяно 93% від запланованого. Продовжується посів гречки, наразі десь в межах 58% посіяно від прогнозованих площ".
За даними департаменту, зернові культури в області займають 43%, технічні – 30%, кормові – 13%, картопля та овочі – 14%.
Які культури з'явились відносно нещодавно
Кукурудзу на зерно в області почали сіяти в 1983 році, наводить дані начальник відділу рослинництва та механізації департаменту агропромислового розвитку Георгій Мацюк. Тоді австрійські інвестори з фірмою “Піонер” запропонували почати вирощувати цю культуру. У 2021 році кукурудзи на зерно сіяли 105 тисяч гектарів:
"За 40 років ми суттєво перейшли на збільшення посівів кукурудзи на зерно і відповідне зменшення іншого сегменту. Другий приклад – соняшник: 10 років тому соняшник для нас був “диковинка”. Ми бачили його фотографії з півдня, сходу. Сьогодні – це вже традиційна культура, яка щороку збільшує посівні площі. Сьогодні ми маємо понад 50 тисяч гектарів посівів. Третій приклад – це соя. Вона як культура була відома, але ж не була поширена. Соя – це білкова культура і для кормів, і використовується в харчуванні людей. Сьогодні ми очікуємо, що в нас в області буде не менше 70-80 тисяч гектарів сої, хоча 20 років тому її було дуже мало".
Водночас Георгій Мацюк додав, що кукурудза на зерно, аналізуючи 2022 рік, стала затратною культурою, особливо після збирання доробки:
"Мається на увазі, коли комбайн змолотив, її треба досушити, зберігати, утримувати при умові того, що на сьогодні немає оптимальних умов для його реалізації".
Де на Рівненщині врожайність краща
Рівненська область – це практично мініатюра України, каже Георгій Мацюк. Тут є три зони: Полісся, перехідна і лісостепова зона:
"Відповідно це різні ґрунтові умови, різні по родючості, по забезпеченню і вони моделюють урожай. Найкращі умови для максимального урожаю – це південь, оскільки там є чорноземи, темно-сірі ґрунти, тобто родючіші набагато. Їх природна родючість умовно у два рази більша, ніж ґрунтів на Поліссі.
Найвищий врожай в нас вирощується в колишніх Острозькому, Млинівському та Дубенському районах. Це південна сторона, де є сприятливі умови і господарства, які займаються інтенсивним виробництвом".
Як у 2023-му на посівну вплинула погода
Основний весняний посів традиційно проводять у квітні, каже Георгій Мацюк. У 2023-му з цим виникла затримка.
"В цьому році у квітні випало від 150 до 250 місячної норми опадів, і разом з тим – пониження температури, що суттєво змістило основний посів практично на травень. На 20 квітня ми мали 5% загального посіву, що нетипово. Так кліматичні умови впливають на безпосередній посів. Разом з тим потрібно врахувати такий чинник як глобальне потепління".
Глобальне потепління: як це впливає на врожай
Це означає, що посушливі умови підіймаються на північ і вони безпосередньо стосуються умов вирощування в Рівненській області, продовжує Георгій Мацюк:
"Це призводить до зміни технології вирощування, умов вирощування, структури, культури... Це теж чинник, який безпосередньо враховується керівниками, спеціалістами господарств, береться до уваги і відповідно проходить корекцію господарського плану і технології вирощування. Корекція господарського плану – це коли беруться культури, які більш придатні для таких умов вирощування. В технології робиться акцент: якщо посухи, то підбираються сорти, які більше адаптовані та пристосовані для вирощування в таких умовах. І відповідно враховуються удобрення, захист тощо".
Як війна змінює площі посівів
Війна внесла корективи в експортні постачання, зокрема, постачання зернових, олійних культур, соняшника та сої, які йшли через порти.
"Основна маса – це 80-90% експорту. Порти були закриті, відповідно стали заповнені всі склади, нема можливості реалізації, затрати на її зберігання. Також здорожчання логістики, зберігання привело до того, що господарства змушені були коректувати структуру посівних площ. Через це зменшилися площі посівів кукурудзи на зерно, відбулась трошки зменшення посіву озимих культур.
Однак спостерігається збільшення посівних площ культур, які менш затратні, більш придатні технологічно в догляді, збиранні, вирощуванні і в продажі. Це насамперед соя, зростають також площі посівів круп'яних окремих культур, зокрема, останні роки в нас є тенденції з збільшення посівних площ гречки", – каже Георгій Мацюк.
Про ціни
В ринковій економіці кожен виробник сам визначає ціну під впливом багатьох чинників, пояснює Олена Гордієвич:
"Наприклад, попит, пропозиція, ефективність виробництва, місткість ринку, конкуренція. Але саме конкуренція змушує виробника постійно знаходити резерви для зниження витрат, для одержання прибутку.
У наших умовах, коли держава не має достатніх коштів, щоб розв'язувати проблему цін таким чином, як в економічно розвинутих країнах, то потрібно шукати інші форми і методи. Найбільш ефективним методом є науково обґрунтована база розрахунку витрат виробництва, тобто оптимізація витрат. Кожен виробник має сам оптимізувати свої витрати, щоб досягнути максимальних результатів.
Сьогодні ціна для фермерів, наприклад, на мінеральні добрива – висока, на пальне вона знизилася. Якщо торік була десь в межах 50 гривень, то зараз знизилася, а разом з тим і ціна на продукцію. У цьому році 4-5 тисяч гривень за тонну зерна – це ж задарма, тому, я вважаю, що в нас замкнутий цикл виробництва. Зерно виростили – то потрібно, щоб фермери займалися тваринництвом, переробкою і тоді буде ефективність, бо держава сьогодні не може датувати ціни".
Чи стало менше фермерів
"Я працюю з фермерами і збираю в них оперативно інформацію. То немає таких, що покидали землі. Є такі, що віддали в суборенду, але земля засівається. Люди шукають якийсь резерв, якісь “заначки”, як я кажу, що вони не кидають землю, а обробляють", – каже Олена Гордієвич.
Зерновий коридор і складнощі експорту
Розв'язання цієї проблеми існує лише на рівні держави, вважає Георгій Мацюк:
"Бачите, до чого привели наші прямі постачання за кордон? Поляки почали страйкувати, бо наша продукція виходить дешевшою за їхню. Польські фермери втрачають на тому. Ті самі Угорщина, Чехія, весь прикордонний регіон і Європейський почали хвилюватися на рахунок того, що Україна, як потенційний виробник експортної продукції, перешкоджає їхній роботі, в першу чергу, фінансово.
В нас продукції багато, ми можемо дозволити трохи зменшити ціну і відповідно продати на їхньому ж ринку, а це для них не є прийнятно. Через це тут теж є негативи прямих постачань, однак вони дозволяють нашим господарствам завершити процес. Виростив – продав, отримав кошти і знову вирощуй. Це один з варіантів розв'язання зернового питання".
Як держава допомагає фінансово
У 2022 році в Україні надавали гроші за бюджетною програмою “Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції”.
"На один гектар для провадження сільськогосподарської діяльності видавали субвенцію у розмірі 3 100 гривень, але не більше 372 тисяч гривень для одного утримувача. У 2022 році 124 фермерські господарства залучили по цій програмі 16 мільйонів гривень. Там брали участь не тільки фермери, а й інші агровиробники та фізичні особи, які займаються сільським господарством. Усього півтори тисячі заявок подали через аграрний реєстр і отримали 54 мільйони гривень", – зазначила Олена Гордієвич.
У 2023 році дію програми Мінагрополітики планує продовжити, каже вона:
"Крім того, ще діяла та діє державна програма “Доступні кредити 5-7-9%”. Вона включає в себе кредити під 5%, 7% і 9%. За цією програмою від початку цього року вже 58 підприємств області залучили понад 311 мільйонів гривень".
У чому є перспектива
Спеціаліст-агроном Георгій Мацюк вважає, що область має перспективу у вирощуванні органічної продукції – органіки:
"Менталітет людей, світогляд, розуміння здорового способу життя, розуміння здорової їжі збільшують попит. Європа давно йде шляхом споживання органічної продукції. Вона зацікавлена, через що вже і наші окремі господарства працюють у цьому сегменті доволі успішно, тривалий час і займаються вирощуванням органічної продукції. А це своя технологія, яка відкидає окремі синтетичні, мінеральні поживи, відкидає використання синтезованих засобів захисту рослин".
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
Авторка: Вікторія Шилан
