Станом на середину травня на всій території України бракує донорів крові, особливо — резус-мінус, а у дев'ятьох містах України — велика нестача усіх груп крові. Про це в етері Суспільне. Спротив повідомила виконавча директорка платформи "ДонорUA" Ірина Славінська. Вона розповіла, скільки постійних донорів є в державі та як центрам крові правильно організовувати свою роботу.
Де бракує донорів
"Станом на 16 травня практично на всій території України бракує донорів крові і в основному — з резусом мінус. У Рівному, Житомирі, Кропивницькому, Запоріжжі, Вінниці, Дніпрі, Харкові, Херсоні і Миколаєві — велика нестача усіх груп крові. Тому ще раз запрошую людей, які сумнівалися або не знали, чи долучатися до донорства, чи ні.
На сайті ДонорUA є вся інформація, де можна здати кров, як підготуватися та хто може бути донором. На сайті нададуть інформацію, де саме ваша група крові потрібна за місцем проживання.
Системність і регулярність донорства має велике значення. До прикладу, щомісяця ми в Києві в суботу в готелі Radisson закликаємо людей здавати кров. Люди звикають і бачимо, що аудиторія, яка долучається, практично одна й та сама. Це люди, які вже звикли долучатися до здавання крові", — сказала Ірина Славінська.
Як працюють центри крові та що варто покращити
"Деякі центри крові починають відкривати свої локації щосуботи, оскільки не всі люди можуть долучитися до донорства у робочі години.
Закликаю центри крові також організовувати виїзні бригади до організацій, бізнес-центрів та місць, де можна зібрати більшу кількість людей, аніж виключно в самому центрі крові. Таким чином ми стаємо ближчими до донорів, а це означає, що ми турбуємось про те, щоб донору було зручно і таким чином можна вчасно поповнити свої запаси.
Під час війни всі центри крові зобов'язані забезпечувати і військових. Ми не знаємо, в який момент військові можуть приїхати і взяти відповідний об'єм крові. Це не можна спланувати. Більшість центрів крові так і роблять. Вони справляються і з цивільними потребами, і з військовими. А деяким варто правильно організувати свою роботу", — зазначила директорка платформи "ДонорUA".
Як люди реагують на заклики здавати кров
"Кількість тих, хто здає вперше, переважає, оскільки постійних донорів не так і багато в Україні. Ми зараз проводимо опитування, як змінилась мотивація людей здавати кров, як вони можуть долучатися до донорства і чому вони це все роблять або не роблять. Вже зараз ми бачимо, що 50% донорів хоча б раз здавали кров і постійно долучаються до донорського руху. І 50% нових людей, які долучаються вперше, щоб врятувати рідних, друзів, колег, які мають захворювання, лікування яких без переливання крові неможливе чи просто почули про акцію і долучаються компанією.
Донором крові можна стати від 18 років, але ми зустрічаємо і молодших людей, які дуже хочуть здати кров і батьки їм дозволяють, але за законодавством їм це робити не можна", — розповіла Ірина Славінська.
Про дефіцит крові
"Не варто думати, що питання з дефіцитом крові закрите. На жаль, його не можна закрити ні під час воєнного стану, ні в мирний час. Пацієнтів значно більше, ніж охочих здати кров.
За нашими підрахунками, близько 300 тисяч пацієнтів, не враховуючи військових, потребують допомоги в переливанні крові. Ще статистика 2019 року показувала нам, що є 350 тисяч донорів в Україні, які здають кров. Ми їм надзвичайно вдячні, оскільки вони є основою можливості на порятунок життя тих, хто потребує переливання крові. На жаль, цього може бути недостатньо, оскільки одному пацієнту можуть робити не одне, а декілька переливань, а тривалість онкогематологічного переливання може бути три-п'ять років", — сказала зазначила директорка платформи "ДонорUA".
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах: