Додатковий навчальний рік: що про це думають батьки та освітяни

Додатковий навчальний рік: що про це думають батьки та освітяни

Ексклюзивно
Додатковий навчальний рік: що про це думають батьки та освітяни
. Фото: архів Суспільне. Спротив

Переважна кількість освітян і батьків не схвалюють ідею проведення додаткового навчального року для надолуження незасвоєного матеріалу шкільної програми. Про це йдеться у результатах дослідження аналітичного центру Cedos на замовлення благодійного фонду savED. За такий варіант компенсації прогалин у навчанні висловилися менш як 10% опитаних батьків. Натомість майже 60% респондентів вважають за доцільніше проведення групових додаткових занять у школі із педагогами.

Як проводили опитування

"Ми проводили опитування лише серед батьків, але під час інтерв'ю і вчителі, і батьки казали про те, що вони не дуже схвалюють ідею реабілітаційного року, оскільки вони вважають, що пропущені матеріали можливо надолужити без повторення навчального року", — розповіла в етері Суспільне. Спротив старша аналітикиня центру CEDUS, координаторка напрямку освітньої політики Юлія Назаренко.

Ще один варіант, каже – це продовження навчального року:

"Насправді є досвіди інших країн, які намагалися компенсувати за допомогою додаткових занять. Улітку, наприклад, у Великій Британії компенсували освітні втрати, які виникли внаслідок пандемії. І це допустимий варіант, але цей варіант також набрав не дуже велику кількість відповідей".

Додатковий навчальний рік: що про нього думають батьки та освітяни
Фото: Суспільне. Спротив

Варіанти компенсаторних заходів можуть бути різними. Якими вони будуть, можна визначити за результатами національних тестувань, знань і навичок і компетентностей учнів на різних рівнях середньої освіти.

"Освітні втрати, якщо їх не виміряти і не надолужити, мають наслідки для компетенції і навичок, Тому що якщо ми говоримо про початкову школу, то дітям, які не засвоїли потрібних навичок, буде просто далі важко навчатися в школі. Старшокласники, які не засвоїли потрібних навичок і компетенцій, у майбутньому отримуватимуть гіршу вищу освіту і, відповідно, будуть менш кваліфікованими на ринку праці", — розповіла Юлія Назаренко.

Позиція освітян

"У нас інколи деякі думають, що є дуже прості рішення: раз додатковий навчальний рік, все буде дуже добре. Ні, це не є панацея і я не думаю, що це взагалі правильна ідея", — каже начальник головного управління загальної середній шкільної освіти Міністерства освіти і науки Юрій Кононенко.

Додатковий навчальний рік: що про нього думають батьки та освітяни
Фото: Суспільне. Спротив

"Насправді в такі дуже складні періоди підвищується роль і статус вчителя, від якого залежить, як він буде працювати з конкретною дитиною, враховувати освітні прогалини і втрати, і яким чином він буде застосовувати педагогічні та психологічні методи для того, щоб дитині допомогти. Тобто це — професійний обов'язок вчителя", — додає Юрій Кононенко

Навіть якщо немає війни і коронавірусу, у кожної дитини можуть бути прогалини, бо дитина може хворіти, відволікатися, просто не хотіти вчитися.

"І коли ми готуємо педагогів, ми звертаємо увагу на те, що підвищення мотивації, врахування того, що відбувається з конкретною дитиною — це надзвичайно важливо. У нас також є законодавство, яке визначає, яким чином організовується освітній процес. На повторне навчання, або як раніше говорили, залишити на другий рік можливо тільки за бажанням батьків. Щодо продовження навчального року, то у нас по закону першого вересня починався навчальний рік і закінчувався не пізніше першого липня. Зараз Кабінет міністрів прийняв таку постанову, що під час військової агресії навчальний рік закінчується 30 червня для всіх шкіл країни", — зазначає представник Міносвіти.

Позиція батьків

"Ідея погана. Весь курс прослухати ще один рік, розуміючи, що є втрати, наприклад, лише в математиці, або в українській мові, або в фізиці, хімії — це абсолютно неефективно. За два роки ковіду ми мали 32 тижні закритих шкіл. А за рік війни ми мали 920 годин повітряних тривог, коли діти провели ці години у школах. Тобто ми розуміємо, що до нормальної робочого моменту ми підійшли з втратами", — розповіла співзасновниця громадської організації Батьки SOS Альона Парфьонова.

Психоемоційний стан дитини, яка не хоче вчитися — це одна проблема, додає жінка. Інша проблема в тому, що діти бачать відсутність фактичних уроків.

"Ми ж розуміємо, що їх неможливо проводити, наприклад, в місцях інтенсивних бойових дій, відсутності доступу до інтернету, гаджетів. Це теж впливає на те, що дитина могла б мати самостійне опрацювання матеріалу, але навіть за відсутністю всього того, що необхідно, дитина не може займатися самоосвітою", — каже співзасновниця ГО.

Вона вважає, що спочатку треба зрозуміти, де і на якому рівні є освітні втрати.

"Найрозвиненіша країна в освітній системі — Нідерланди — мали всього вісім тижнів закритих шкіл при ковіді. І зараз вони з письма мають менше одного відсотку втрат і понад два відсотки з математики. І вони розуміють, що це вже є освітні втрати. Ми ще навіть не знаємо цей рівень, але ми інтуїтивно відчуваємо, що маємо величезні проблеми. Я б рекомендувала перегляд наших освітніх програм. І це не питання в ущільненні програми, а в тому, з яким багажем виходять наші діти з закладу освіти", — додає Альона Парфьонова.

Держава могла б організувати так звані літні табори для того, щоб у закладах освіти дитина могла б добровільно відвідувати їх, щоб, наприклад, підтягнути математику або англійську, або українську, каже активістка:

"Діти, які зараз за кордоном, втрачають теж дуже багато. І держава має зробити певні кроки для безплатних організацій очного навчання там, де це можливо, для дітей в літній період. І це має бути не стільки оцінювання, скільки дійсно надолуження певних знань".

Читайте також

  • Як в Україні змінилось ставлення до вакцинації. Розповідає експерт з питань імунопрофілактики
  • "Комп'ютерні ігри — це не завжди зло": психологиня з Рівного розповіла, як підлітки борються зі стресом у війну
  • Нещасні випадки на підприємствах Рівненщини: що робити, якщо це сталось та як отримати виплати
  • Туберкульоз на Рівненщині: як його виявляють, хто в зоні ризику та чим допомагають хворим

Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок