Мінцифра спільно з Міністерством культури запустили нове опитування у додатку "Дія". До 6 березня українці мають вирішити, чи залишиться Міжнародний день захисту прав жінок 8 березня вихідним.
Суспільне поспілкувалось з докторкою філософських наук, професоркою кафедри української філософії та культури Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Наталією Кривдою щодо цього свята та в якому форматі воно потрібне Україні.
Зі слів науковиці, важливо навчитися розрізняти поняття “свято” та “вихідний день”. Історія 8 березня почалася у 1909 році, коли Соціалістична партія Америки проголосила, що у жінок є рівні права і за них треба боротися. Тоді ж заклалися твердження про рівну оплату праці, нормований робочий день та заборону дитячої праці. Із 1910 року на Міжнародному конгресі соціалісток у Копенгагені це свято оголошується загальним.
Традиційно вважається, що Клара Цеткін була делегаткою, яка це запропонувала. Поступово, з 1917 року, це свято стає у Радянському Союзі святом боротьби пролетарок, колгоспниць за свої права, за гендерну рівність. Із 1977 року 8 березня стає міжнародним святом, а Організація Об’єднаних Націй називає його Міжнародним днем боротьби за жіночі права і міжнародний мир.
“Зміст цього свята дуже потужний, але в Радянському Союзі поступово від політичної боротьби, від захисту прав жінок, від виборчого права (все починається з можливості жінок голосувати), це свято переходить у розділ свята фемінності. Не фемінізму, не жіночих прав, але фемінності, жіночності – це така собі апропріація, інтерпретація свята. Тому, власне, багато країн тодішнього Радянського Союзу оголосили це свято вільним днем, “свободним” від роботи”, – пояснює Наталія Кривда.
Також вона зазначила, що про декомунізацію свята Український інститут національної пам’яті говорив ще у 2017 році. Тоді ж пропонували започаткувати День матері, святкувати 9 березня як День народження Тараса Шевченка, День родини тощо.
Читайте також: У "Дії" проводять опитування щодо святкування 8 березня
А 14 лютого 2023 року депутати Верховної ради подали на ознайомлення законопроєкт, який передбачає скасування деяких державних свят або заміну на інші дати. Так, 8 березня пропонують замінити на 25 лютого та святкувати День української жінки, який присвячений до Дня народження Лесі Українки. Наталія Кривда вбачає тут проблему у термологічності.
“В Україні живуть, працюють, захищають нашу країну на фронті та тилу не тільки українські жінки, а й жінки, які належать до кримськотатарської національності, до єврейської, польської і так далі. Тому якщо я вже й обговорювала б цей законопроєкт, то говорила про свято жінки України. Це важливе уточнення, ми з вами у процесі формування політичної нації, коли не етнічна приналежність важлива, а наші спільні цінності, спільна візія майбутнього, тому, мені здається, оце етнічне підкреслювання не дуже коректним”, – пояснила вона.
Науковиця вважає, що проблеми у тому, щоб залишити 8 березня вихідним днем — немає, проте важливо, щоб у суспільному контексті цей день залишався святом боротьби. Водночас зазначає, що дискусія про 8 березня ще не закінчена.
“Це (зберігання 8 березня, як вихідного дня, - ред.) залежить від суспільного консенсусу, від того, що думає українське суспільство про права жінок, наскільки вони захищені, наскільки зберігається гендерний баланс. Під час війни боротьба проти порушень прав жінок стає ще більш актуальною, ми бачили, що відбувалось на окупованих територіях, наприклад, Бучі та Ірпеня. Я думаю, що ідея захисту прав жінок, прав дітей, гендерного балансу, гендерної рівності має залишатися в суспільному дискурсі, залишатися на поверхні нашого розуміння світу і розуміння стосунків людей у суспільстві. Чи має це бути окремий день? Ми з вами відкрите суспільство із конкурентною демократією, то давайте обговорювати, давайте запитаємо людей”, – говорить Наталія Кривда.
Також вона послалася на останні, за її словами, соціологічні дослідження, здійснені компанією Рейтинг у 2021 році, які підтвердили, що понад 60% українців та українок не вважає, що цей день треба святкувати. За її словами, більшість цих людей живе у західній частині України, бо саме в тих регіонах завжди відчували “політичне навантаження цього свята, радянську якість”. Наталія Кривда вважає, що такі дослідження говорять про суспільні настрої.
“Думаю, якщо держава дослухається до цього, то 8 березня не буде вихідним днем. Ще раз повторюся, ідея прекрасна, ідея правильна, не все в Україні так добре з гендерним балансом, з повагою до жінок. Щобільше, у нас є певні перекоси з оплатою праці, тому ідея потужна, але чи буде це зафіксовано в якомусь конкретному дні — буде залежати від наших з вами обговорень”, – підсумувала докторка філософських наук Наталія Кривда.
Науковиця вважає, що якщо і залишати 8 березня вихідним днем, то лише за умови, що цей день буде працювати на формування української ідентичності, укріпить розуміння значення, функції та ролі жінок України.
Читайте також
- СБУ затримала російського диверсанта, який хотів підірвати об’єкт транспортної інфраструктури Рівного
- "Хотів хорошого життя": у Рівному судитимуть чоловіка, який не оплатив послуги готелів та ресторанів
- Підприємицю підозрюють в махінаціях на закупівлі обладнання для Рівненської АЕС
- "Котики Перемоги" в театрі ляльок, щоб підтримати ЗСУ: в Рівному діє перша виставка Кота Інжира
Авторка: Єва Коритна
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
