Перейти до основного змісту
"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні

"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні

У селі Птича на Рівненщині Галина Берлінець досі випікає хліб на черені — за давньою традицією, яку пам’ятає з дитинства. Готує опару з вечора, розпалює 45-річну піч і замішує тісто вручну, як це робили її предки. Тонкощі приготування хліба господиня розкрила у новому випуску проєкту "Кулінарний спадок".

Ще й нині господині Рівненщині випікають хліб на черені. Зокрема, Галина Берлінець, жителька села Птича Тараканівської громади, що у Дубенському районі, славиться в навколишніх селах випіканням домашнього хліба саме на черені.

"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Господиня Галина Берлінець. Суспільне Рівне

"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Тісто для хліба. Суспільне Рівне

Пані Галина каже, що це процес довготривалий. Окрім любові до цієї справи, потрібно терпіння та певна фізична сила.

"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Розрізання тіста. Суспільне Рівне

"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Піч. Суспільне Рівне

Звечора господиня робить опару, використовуючи борошно другого ґатунку, воду, дріжджі та гущу.

"Що таке гуща? Коли вже сформувала хлібини і виклала їх у форми, то завжди залишаю шматочок тіста, — поділилася пані Галина. — Кладу його в баночку. Закриваю кришечкою. Воно там перебродить і матиме свою хлібну кислоту. І вже цю гущу, або ще як кажуть, закваску, буду додавати наступного разу до опари".
"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Тісто в печі. Суспільне Рівне

"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Приготування. Суспільне Рівне

Опару пані Галина залишає на ніч для бродіння і зранку замішує тісто, використовуючи суміш житньо-пшеничного борошна та сіль. Майже годину триває цей процес. Аж поки тісто почне відставати від рук, як кажуть у селі "до чистої руки". Тоді господиня залишає його, щоб підходило. І тим часом розпалює піч, якій 45 років.

"Найкраще для випікання хліба використовувати грабові дрова, — пояснила пані Галина. — достатньо два невеликих оберемки дров. І через півтори години можна буде випікати хліб. Знаєте, як це перевірити? Якщо по розпаленому дну печі провести коцюбою і полетять іскри, то можна "саджати" хліб".

"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Хлібина. Суспільне Рівне

"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Гарячий хліб. Суспільне Рівне

Допоки горять дрова, господиня формує хлібини, викладаючи у форми, застелені полотняними рушниками та присипані борошном, щоб не приставало тісто. А із залишків тіста формує вихватні:

"Вихватні роблять із того ж тіста, що й хліб, з начинкою чи без неї. Адже поки хліб спечеться — це довготривалий процес. А їсти хочеться! То поки тісто сходить у формах, перед полум’ям печуть вихватні".
"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Жар в печі. Суспільне Рівне

"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Хліб на столі. Суспільне Рівне

А звідки така назва — "вихватні", скільки часу їх пекти та з чим подавати до столу, як правильно замісити та спекти хліб на черені, яких традицій дотримується господиня під час випікання — про все дивіться у черговому випуску "Кулінарного спадку".

"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Господиня з хлібинами. Суспільне Рівне

"Кулінарний спадок": як на Рівненщині випікають хліб на черені та вихватні
Хліб зблизька. Суспільне Рівне

Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок