"Ми стікали кров’ю": Оксана Савюк через війну втратила рідних, а нині мешкає на Полтавщині

"Ми стікали кров’ю": Оксана Савюк через війну втратила рідних, а нині мешкає на Полтавщині

Ексклюзивно
"Ми стікали кров’ю": Оксана Савюк через війну втратила рідних, а нині мешкає на Полтавщині
. Фото: Суспільне Полтава

Через російський обстріл 40-річна Оксана Савюк із Донеччини втратила сина та чоловіка і ледь не загинула сама. Після тримісячного лікування жінка зі ще одним сином та родиною переїхала на Полтавщину. Нині мешкає у школі Диканської громади.

"Я лежала, а він говорить: «Мамо, не закривай очі». Він слідкував за мною, щоб я очі не закривала. І моїй мамі говорив: «Бабусю, я буду жити? Я хочу жити»", – згадує жителька Донеччини Оксана Савюк.

"Ми стікали кров’ю": Оксана Савюк через війну втратила рідних, а нині мешкає на Полтавщині
Оксана Савюк та її старший син. Фото надані О. Савюк

Пів року тому Оксана Савюк через російський обстріл втратила 13-річного сина та чоловіка. Про мирне життя нині їй нагадують світлини. Їх роздрукувала з телефону та зробила альбом після переїзду на Полтавщину.

"Я приїхала із міста Лиман, Донецька область. Після Великодня, 25 квітня, сирен взагалі не було, почалися зранку обстріли. Скло почало вилітати. Ми встали, побігли у підвал. Перший раз ми посиділи у підвалі. Потім притихло, ми вийшли. Почався другий приліт", – каже жителька Донеччини.

"Ми стікали кров’ю": Оксана Савюк через війну втратила рідних, а нині мешкає на Полтавщині
Світлини родини Оксани Савюк. Фото: Суспільне Полтава

Чоловік Оксани загинув на місці, а вона та її рідні отримали поранення.

"Я почула, що чоловік крикнув – і все. А чую, що мама кричить моя. Ігорьок кричить: «Де мама, де мама». А мене відкинуло, я не пам’ятаю, я лежала біля погреба. Я не пам’ятаю. Пам’ятаю, що мене почав хтось тягнути за руки. В мене рука отак виходить, я лежала, ось так рука в мене була. Повністю отак рука", – говорить Оксана Савюк.

Через масові обстріли медики та рятувальники приїхали через дві години.

"Мене тато затягнув у погріб, Ігорька мама моя затягнула. І ото ми лежали в погребі. Маму також зачепило. Уламок у неї ось тут на шию потрапив. Ми стікали кров’ю. Ми дуже багато крові втратили, що дитина, що я", – згадує Оксана Савюк.

"Ми стікали кров’ю": Оксана Савюк через війну втратила рідних, а нині мешкає на Полтавщині
Чоловік та син Оксани Савюк, які загинули під час війни. Фото надані О. Савюк

Син Ігор помер у "швидкій". Оксану Савюк відвезли у тяжкому стані в лікарню у Краматорськ та прооперували.

"Коли я її знайшла, мені сказали, що вона лежить у важкому стані, що можливо вона не виживе, оскільки вона сильно поранена. Її перевозять в Дніпро, вона буде там, бо все що вони змогли в Краматорську, вони зробили. Коли я приїхала в лікарню, мені сказали, що про смерть сина їй не можна говорити. Я три дні не знала як їй сказати, вона в мене питала: «Як там Ігорьок, як Ігорьок?»", – розповідає сестра Оксани Савюк Олена Кітель.

"Ми стікали кров’ю": Оксана Савюк через війну втратила рідних, а нині мешкає на Полтавщині
Оксана Савюк та її сестра Олена. Фото: Суспільне Полтава

Нині 40-річна Оксана із рідними мешкає у школі в Диканській громаді. Її будинок у місті Лиман знищили російські військові.

Читайте також

На початок