16-й сезон польових досліджень у Більському городищі завершили знахідками у комплексах поселень післямонгольської доби. У комплексі виявили кістяки жінок та дітей і жодного чоловічого. Також цього сезону археологи вперше на цій території знайшли 118 мідних монет XIV століття періоду Золотої Орди.
Про це Суспільному розповів керівник експедиції та археолог Юрій Пуголовок.
Археологи завершують польовий сезон і обробляють знахідки
У Більському городищі понад 15 років тривають археологічні експедиції. Цьогоріч сезон завершили, однак вивчати знахідки продовжать у лабораторіях та на етапі реставрації.
«Ми зайняті опрацюванням уже камеральною обробкою того, що знайшли. Ми його миємо, сортуємо, шифруємо і, власне, робимо з оцієї купи всього знайденого, цієї кераміки, ми перетворюємо його на історичне джерело, з яким можна буде далі працювати».
Під час розкопок знайшли скарб
Цього року археологи дослідили близько 80 квадратних метрів території та кілька господарських об'єктів, датованих добою Київської Русі XII — початку XIII століття.
«Найцікавішим контекстом таким ось стало виявлення комплексів післямонгольської доби. Серед них, безумовно, найцікавішим є от виявлення цього скарбу».
Серед знахідок — 118 мідних розмінних монет, які були поширені у ХІІІ – ХVI століттях у часи Золотої Орди
«Рослинний орнамент на них нанесений, який нагадує, квітку. Пелюстки і вони, так би мовити, формують квітку. На деяких монетах ми бачимо зображення якихось тварин. Хижаки з родини кошачих, котячих, які якісь там леви, тигри, чи хто був популярний серед такої геральдики тогочасної і правителі це також зображали».
Де саме знайшли скарб
Виявили скарб на ділянці поселення, розташованого в урочищі Леваднюкова гора у Глинському археологічному комплексі. Він входить до складу пам'ятки археології національного значення.
«На жаль, десь у 1980-х, 1970-х роках вона постраждала від того, що проклали крізь неї асфальтну дорогу нову. А до цього ще її частина була знищена кар'єром з видобутку піску. Тому, власне, ми працюємо на невеликій ділянці, десь навіть менше третини цієї збереженої ділянки цього поселення».
Площа комплексу – близько 14 гектарів. Тут розташовані городища, кургани та селища, що, за словами археолога Юрія Пуголовка, є складним ландшафтом для проведення розкопок. Монети виявили у невеликій ямці, де інших археологічних об'єктів не було. Ділянку кілька разів перевіряли металошукачем, однак на знахідки натрапили під час роботи з лопатою.
«Фіналом історії цього Глинська стала битва на Ворсклі 1399 року коли, власне, поселення припиняє своє існування, принаймні ця ділянка поселення, яку ми досліджували. У нас знайдені кістяки жінок і дітей, які загинули. Деякі з них в житлах, в спорудах, інші поруч в культурному шарі лежать, і жодного кістяка чоловічого нема. Тобто можемо припускати, що чоловіче населення було задіяно в обороні десь в якійсь військовій кампанії».
Після погрому на місці поселення облаштували цвинтар
Археологи припускають, що мотивами приховування скарбу могло бути хитке соціально-політичне становище тих часів, та розгортання на цих землях боїв.
«Ця територія, вона вийшла із зони поселення. Люди там після оцих от, вони, напевно, знали про те, що тут відбулося. На місці оцього погрому, Вони не селилися там і влаштували там цвинтар. Бо ми знайшли поховання. Дійсно поховання за християнським обрядом здійснені в ямах там, з певними речами особистого благочестя».
Для встановлення точного походження монет їх планують передати фахівцям із золотоординської нумізматики й реставраторам.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
