За час повномасштабної війни, яку веде Росія проти України, на Полтавщині армія РФ здійснила понад 10 обстрілів. Попри це, у регіоні приймають людей, які переїхали через війну, а ще від 24 лютого діє низка обмежень для жителів.
24 червня минає 4 місяці від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України. За цей час про обстріли населених пунктів на Полтавщині офіційно повідомляли 11 разів. Уперше – 24 лютого – поцілили по військовому аеродромі у Миргороді. А після цього по об’єктах у ще шести населених пунктах.
Найчастіше під обстрілами був Кременчук, зокрема, нафтопереробний завод та теплоелектроцентраль. Востаннє ці два об’єкти обстрілювали 18 червня. Тоді шість російських ракет поцілили по НПЗ, а ще дві – по ТЕЦ. На відновлення останньої потрібно щонайменше 500 мільйонів гривень, говорив раніше начальник ОВА.

"Ви знаєте, що в Кременчуці були завдані удари по ТЕЦ і треба і туди виділяти кошти. Пан Біленький (голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький – ред.) підтвердив, що від 30 до 50 мільйонів зможе обласна рада надати допомоги саме Кременчуку", – каже начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін.
Через обстріли в інших областях, на Полтавщину почали евакуйовувати людей. Перший "зелений коридор" діяв 8 березня. Автобуси їхали у Полтаву, а згодом охочі могли поїхати потягом в інші області.
"24 лютого – у нас є статистичні дані – у Полтавську область заїхало 1 мільйон 400 тисяч за добу і на добу тут залишились. Потрібна була різна допомога, це і ліжка, і теплий одяг. Зараз уже, звісно, не потрібен теплий одяг. Уже організовані місця для перебування цих осіб. Але все ж таки залишається потреба в засобах гігієни, продуктах харчування і в медичних засобах", – говорить Дмитро Лунін.

За 4 місяці у Полтавській області офіційно зареєстрували понад 188 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Із них приблизно 50 тисяч – у Полтавській громаді. Частина розселилися самотужки і винаймають житло, а близько 3 тисяч мешкають у комунальних закладах громади, розповіла координаторка з розселення Тетяна Татаріна.
"Ми приїхали всією родиною, взяли з собою бабусю, котів, хом’яків. Тому тікали звідти всі. На той етап і на цей момент це було найбільш безпечне місто і є. У цьому ж ліцеї перед нами приїхав чоловіка брат. Полтава місто маленьке, але красиве по-своєму, цікаве, старе. Ми обійшли його вздовж і впоперек. Таке маленьке, затишне", – говорить жителька Харкова Марина Маленко.
"Ми приїхали з Харкова. "Зелений коридор" був і ми сюди приїхали. Нас прийняли дуже добре. Я вважаю, що це моя друга сім’я. У скрутну хвилину, коли щось потрібно, вони (волонтери – ред.) допомагають одягом, їжею. Дитині, коли навчальний рік був, давали канцтовари. Ми приїхали просто з однією сумкою. Коли починаються сирени, дивишся новини і знову повертаєшся у цей жах", – каже жителька Харкова Марина Мукофат.
Від 24 лютого через війну на Полтавщині запровадили низку обмежень. Зокрема, кілька разів змінювали тривалість комендантської години. Нині не можна виходити на вулиці із 22:00 до 5:00. Іще одне обмеження стосується алкоголю – його можна продавати із опівдня і до 18:00. Повна заборона для цивільного населення від 25 березня діє на відвідування лісів та від 1 квітня – на пересування плавзасобами на річках.
Читайте також:
- Полтавщина в умовах повномасштабної війни: інтерв’ю з керівником Полтавської ОВА Дмитром Луніним
- 100 днів повномасштабної війни: що сталося на Полтавщині
- Інтерв’ю з головою Полтавської облради Олександром Біленьким: про бюджет, ВПО та музей окупації
- "Наш ворог – це рак". Інтерв’ю з директором Полтавського обласного онкодиспансеру Орестом Вовком
- "Церква не може бути поза суспільним життям", − архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір