Від початку року футбольний клуб "Ворскла" виплатив у бюджет Полтавської громади майже 300 тисяч гривень. Це гроші за оренду стадіону.
Про це Суспільному повідомили у відповіді за інформаційний запит від управління майном міської ради із підписом начальниці Наталії Курнакової.
Борги з оплати оренди стадіону
Станом на липень у товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб "Ворскла"» відсутня заборгованість з оплати послуг оренди стадіону. Про це повідомили в документі.
Також від початку року ФК сплатив у бюджет громади 296,6 тисячі гривень. У відповіді на запит вказали:
"Розмір щомісячної плати за оренду стадіону «Ворскла» становить 50 859,72 гривні з ПДВПДВ (податок на додану вартість) — це непрямий податок, який входить до ціни товарів або послуг і сплачується покупцем (кінцевим споживачем). Проте зазначаємо, що розмір орендної плати підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції".
Позов щодо розірвання договору оренди
Наприкінці червня управління майном комунальної власності Полтавської міської ради подало позов проти футбольного клубу. У ньому йшлося про стягнення понад 200 тисяч гривень заборгованості з оренди та розірвання договору. Про це стало відомо з ухвал Єдиного державного реєстру судових рішень.
Від міської ради сплатили 6 656 гривень судового збору, але, згідно з однією з ухвал, загальний розмір цього збору у справах такого характеру має бути більшим. Для Полтавської міської ради його обрахували у сумі понад 488,5 тисячі гривень. Із бюджету громади мали доплатити гроші, яких бракувало. На це дали 3 дні.
Згідно з іншою ухвалою, яку оприлюднили в реєстрі 6 липня, на початку цього місяця управління надіслало в суд повідомлення про відкликання позовної заяви. Про причини такого рішення не вказали.
Позиція ФК "Ворскла"
Як повідомляв в інтерв’ю Суспільному гендиректор ФК «Ворскла» Максим Гарус, перед міською радою за оренду стадіону дійсно була заборгованість, але її мали погасити.
За його даними, на утримання стадіону щомісяця необхідно близько 10 тисяч доларів. Ці гроші, зокрема, на оплату комунальних послуг. Для того, аби покрити частину витрат, арену планували здавати в оренду.
Що сталося з ФК "Ворскла"
Почесним президентом "Ворскли" тривалий час був Костянтин Жеваго. Зокрема, його компанії і фінансували діяльність клубу.
Український бізнесмен та політик є фігурантом низки кримінальних проваджень, зокрема щодо розтрати 113 мільйонів доларів фінансової установи. Його заочно заарештували у липні 2024-го, бізнесмен за кордоном. 2025-го Рада національної безпеки та оборони запровадила проти нього санкції. Ішлося, зокрема, про тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами.
ФК "Ворскла" належить ТОВ "Неомінерали", яке нині перебуває в процесі банкрутства. Наразі компанія підпорядкована арбітражному керуючому — фахівцеві, який має проводити цю процедуру. Самого Гаруса призначив гендиректором саме арбітражний керуючий. Раніше кінцевим власником компанії, за даними Максима Гаруса, був родич Жеваго. Останній назвав зміну керівництва "рейдерством".
Через трансферні бани ФК "Ворскла" не може залучати нових гравців, а через відсутність атестату — долучатися до матчів на найближчий рік. Загальна заборгованість футбольного клубу перед гравцями, кредиторами та комунальними службами сягнула по 3,5 мільйона доларів. Фінансування — це основна проблема клубу, на думку гендиректора.
Що відомо про санкції щодо Костянтина Жеваго
14 лютого 2025 року Офіс Генпрокурора розпочав кримінальне провадження щодо експрезидента та нардепа Петра Порошенка, нардепа Віктора Медведчука та трьох бізнесменів — Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова і Костянтина Жеваго. Щодо них 12 лютого Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції.
Костянтин Жеваго — акціонер металургійної компанії Ferrexpo, до складу якої входить Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. Жеваго є фігурантом низки кримінальних проваджень, зокрема щодо розтрати 113 мільйонів доларів фінансової установи. Його заочно заарештували у липні 2024-го, бізнесмен за кордоном.
Серед санкцій, накладених РНБО, — тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, заборона брати участь у приватизації, оренді державного майна, збільшувати статутний капітал підприємств тощо. Також вони мають припинити угоди, зокрема у сфері безпеки та оборони. За даними СБУ, це необхідно через загрозу держбезпеці.
Жеваго, який контролює зареєстрованого в Лондоні виробника котунів Ferrexpo (FXPO.L), у грудні 2022 року був затриманий на гірськолижному курорті у Франції на запит України, яка розшукує його за зникнення 113 млн доларів із збанкрутілого Finance & Credit Bank.
Жеваго був звільнений під заставу в 1 мільйон євро (1,1 мільйона доларів) після його першого арешту поблизу Шамбері у Франції.
30 березня французький суд постановив, що українського мільярдера Костянтина Жеваго не повинні екстрадувати в Україну за звинуваченнями в розтраті.
На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, а також пов’язаних із ним юридичних осіб. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також, накладено арешт на майно інших юридичних осіб, які пов’язані з колишнім депутатом. Серед іншого, це 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир.
Ще у жовтні 2020 року арештовані активи, вартістю понад 300 млн гривень, були передані до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА).
За даними видання Forbes, п’яте місце у списку найбагатших бізнеменів України станом на грудень 2022 року посідав саме власник металургійної компанії Ferrexpo Костянтин Жеваго із 1,4 мільярдами доларів — до війни його статки оцінювалися в 1,4 мільярда.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
