Футболісти полтавського клубу "Ворскла" втратили мотивацію через фінансові проблеми. Аби повернутися до змагань, команда має знайти спонсора.
Про це Суспільному розповів журналіст та коментатор Євген Бриж. На його думку, основна проблема "Ворскли" пов’язана саме із недостачею фінансування. Подібні думки висловив в інтерв’ю і гендиректор клубу Максим Гарус.
Чому ФК "Ворскла" переживає кризу?
Загальна заборгованість футбольного клубу перед гравцями, кредиторами та комунальними службами сягнула до 3,5 мільйонів доларів. Водночас, це не єдина причина, чому "Ворскла" має складний період, сказав Євген Бриж:
"Були і невдалі якісь кадрові рішення, можливо. І борги так само. Іще збіглися й турнірні результати. Команда вилетіла з УПЛУкраїнська Прем'єр-ліга — це найвищий дивізіон чемпіонату України з футболу та організація, яка проводить ці змагання, і в Першій лізіПерша ліга — це другий за рангом професіональний дивізіон у системі футбольних ліг України після Прем'єр-ліги теж грали не найкращим чином, якраз з оцих міркувань, що об'єктивно важко щось вимагати від футболіста, перед яким не виконуються домовленості"
Подібні кризові ситуації були й в інших футбольних клубах. Наприклад, за подібних обставин припинили існувати команди "Дніпро" та "Металіст", сказав коментатор.
Як фінансують футбольні клуби?
Найкраще для будь-якого футбольного клубу— це наявність стабільного спонсора, який надаватиме фінансування, розповів Євген Бриж. При цьому ФК можуть заробляти додаткові гроші, зокрема, від реклами. Банери розміщують на самому стадіоні та у соцмережах.
"Соцмережі футбольного клубу "Ворскла", завдяки медіакоманді, найкращі за охопленнями в усій Першій лізі. Там сотні тисяч аудиторія. І ця аудиторія вже лояльна, яка вже вболіває за "Ворсклу". Таким чином місцеві бізнеси можуть цим користуватися і розміщувати рекламу зокрема там"
Крім того, можна отримати прибутки від продажу контрактів із гравцями. "Ворскла" може успішно це робити, зокрема, завдяки дитячій школі, де навчають футболістів.
"Той же Дмитро Різник, воротар "Шахтаря" нині і збірної України, — це вдалий приклад, коли клуб може на цьому заробляти. І навіть за контрактами, які зараз підписують, — футболіст, який є вихованцем клубу і вже давно тут не грає, але переходить з одного клубу в інший, — все одно "Ворскла" отримує певну частку виплат за те, що вони виховали цього гравця",— сказав Євген Бриж.
Які шляхи для ФК "Ворскла"?
На думку Євгена Брижа, для полтавського клубу є два шляхи — банкрутство і ліквідація або закриття боргів завдяки спонсорам. У другому випадку команда може повернутися до змагань.
"Зараз ще триватимуть, можливо, реформи за кількістю ліг в Україні. Є УПЛ, Перша і Друга, а ще планують третю — напівпрофесійну лігу. Є ймовірність, що "Ворскла" і туди може заявитися. Звісно, в разі оздоровлення ситуації і якоїсь уже стабільності в клубі".
Що сталося з ФК "Ворскла"
Почесним президентом "Ворскли" тривалий час був Костянтин Жеваго. Зокрема його компанії і фінансували діяльність клубу.
Український бізнесмен та політик є фігурантом низки кримінальних проваджень, зокрема щодо розтрати 113 мільйонів доларів фінансової установи. Його заочно заарештували у липні 2024-го, бізнесмен за кордоном. 2025-го Рада національної безпеки та оборони запровадила проти нього санкції. Йшлося, зокрема, про тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами.
ФК "Ворскла" належить ТОВ "Неомінерали", яка нині перебуває в процесі банкрутства. Нині компанія підпорядкована арбітражному керуючому — фахівцеві, який має проводити цю процедуру. Раніше кінцевим власником компанії, за даними Максима Гаруса, був родич Жеваго. Останній назвав зміну керівництва "рейдерством".
Самого Гаруса призначив гендиректором саме арбітражний керуючий.
"Він (Костянтин Жеваго — ред.) жодного стосунку на сьогодні до клубу не має. Я не розумію, чому вони юридичну процедуру, у зв'язку з котрою я тут опинився, називають рейдерством. Не потрібно було накопичувати борги на товаристві з обмеженою відповідальністю "Неомінерали", щоб потім не змінювалось тут керівництво. Даруйте, я «рейдернув» зобов'язання перед футболістами, я «рейдернув» борги? Це смішно".
Що відомо про санкції щодо Костянтина Жеваго
14 лютого 2025 року Офіс Генпрокурора розпочав кримінальне провадження щодо експрезидента та нардепа Петра Порошенка, нардепа Віктора Медведчука та трьох бізнесменів — Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова і Костянтина Жеваго. Щодо них 12 лютого Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції.
Костянтин Жеваго — акціонер металургійної компанії Ferrexpo, до складу якої входить Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. Жеваго є фігурантом низки кримінальних проваджень, зокрема щодо розтрати 113 мільйонів доларів фінансової установи. Його заочно заарештували у липні 2024-го, бізнесмен за кордоном.
Серед санкцій, накладених РНБО, — тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, заборона брати участь у приватизації, оренді державного майна, збільшувати статутний капітал підприємств тощо. Також вони мають припинити угоди, зокрема у сфері безпеки та оборони. За даними СБУ, це необхідно через загрозу держбезпеці.
Жеваго, який контролює зареєстрованого в Лондоні виробника котунів Ferrexpo (FXPO.L), в грудні 2022 року був затриманий на гірськолижному курорті у Франції на запит України, яка розшукує його за зникнення 113 млн доларів із збанкрутілого Finance & Credit Bank.
Жеваго був звільнений під заставу в 1 мільйон євро (1,1 мільйона доларів) після його першого арешту поблизу Шамбері у Франції.
30 березня французький суд постановив, що українського мільярдера Костянтина Жеваго не повинні екстрадувати в Україну за звинуваченнями в розтраті.
На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, а також пов’язаних з ним юридичних осіб. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також, накладено арешт на майно інших юридичних осіб, які пов’язані з колишнім депутатом. Серед іншого, це 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир.
Ще у жовтні 2020 року арештовані активи, вартістю понад 300 млн гривень, були передані до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА).
За даними видання Forbes, п’яте місце у списку найбагатших бізнеменів України станом на грудень 2022 року посідав саме власник металургійної компанії Ferrexpo Костянтин Жеваго із 1,4 мільярдами доларів — до війни його статки оцінювались в 1,4 мільярда.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
