Сотні тисяч випускників вишів, а за фахом працюють лише 12%. Щорічно навесні в Одесі українські виші починають проводити дні відкритих дверей для старшокласників. Проте це не завжди допомагає та сприяє вибору професії, кажуть майбутні студенти. Як одеські старшокласники обирають фах, чи допомагають їм у цьому вчителі та викладачі, чи планують проводити у школах профорієнтування — читайте у матеріалі Суспільне Одеса.
Як старшокласники обирають фах в Одесі
Учениця 11 класу Ганна розповіла, що хоч у восьмому класі шкільна психологиня провела профорієнтаційний тест на окремому уроці, дівчина не надала йому належної уваги. Визначитись із майбутньою професією змогла самостійно, оцінивши власні зацікавлення:
“Гадаю, він був занадто очевидним (тест, — ред.), я вже знала що хочу на творчу спеціальність. Тобто де-факто в школі профорієнтація проводилась, але особисто мені вона ніяк не допомогла. У 14 років я подумала, що познайомитися з акторами було б класно. Як я можу це зробити? Точно, я люблю писати, я люблю фільми, я люблю придумувати історії".
Батьки на вибір дівчини не впливали та підтримали ідею навчатися на режисера театру та кіно. За слів Ганни, у школу приходили представники ВНЗ та закликали вступати до них. А от самі вчителі, на її думку, не допомагають школярам визначитись:
"Вчителі більш нав’язують свій предмет напевно, на моєму досвіді так було".
Учень 11 класу дистанційної школи Назарій розповів, що профорієнтацією зацікавився самостійно близько року тому і допомоги вчителів не потребував:
"Я саме навчався в десятому класі і подумав, що вже час пройти профорієнтаційні тести. Насправді я навіть декілька тестів проходив. І тренінг відвідав. Але найбільше прислухаюся до своїх відчуттів".
Однак, попри бажання вивчати режисуру, хлопець ще не вирішив, куди вступатиме. За його словами, учням складно обирати між захопленнями та професією.
"Я часто чув від знайомих, що спочатку хочуть вивчати те, що їм цікаво, а потім розуміють, що їх там, скоріше за все, нічому новому не навчать, бо наші виші дуже повільно адаптуються, тому сьогодні більше можна дізнатися завдяки самоосвіті. І вирішують, скажімо, здобувати диплом і отримувати професію, не повʼязану з їхніми вподобаннями".
Що радить психолог-профорієнтолог
Психологиня Анна Різніченко працює з профорієнтацією шість років та створила низку тестів із профорієнтації для проєктів Міністерства освіти та науки. За її спостереженнями, у багатьох людей в Україні залишається застаріле ставлення до вибору професії.
"Ми досі ще живемо в парадигмі Радянського Союзу, де потрібно отримати спеціальність "нормальну": юриста, медика, викладача. І йти працювати багато років кудись на одну певну специфіку", — пояснила психологиня.
Фахівчиня вважає, починати профорієнтацію в освіті варто з початкових класів. Спочатку сприяти всебічному розвитку дитини, а більш детальні тестування проводити з середньої школи. Вчителі, за словами експертки, можуть виділяти сильні та слабкі сторони учня та спрямовувати його до вибору відповідної спеціальності:
"Має сенс, коли в цьому хоча б базово розбираються вчителі-предметники або класний керівник, тому що тоді вони можуть звернути увагу на якісь речі, які є в учня, на його таланти, підтримувати ці таланти певним чином. Не ставати всім вчителям профорієнтологами, але хоча б базово розуміти, що це таке".
Батькам же жінка радить спостерігати за своїми дітьми та зрозуміти, що їм подобається. Наприклад, поцікавитись, що переглядає дитина в соціальних мережах:
"Запропонуйте своєму підлітку подивитися та проаналізувати, на які теми він дивиться його десять останніх відео у TikTok. Там, зрозуміло, буде гумор. На другому місці буде швидше за все щось, пов'язане зі спортом або з хобі. А інші відео якраз можуть говорити про його інтерес, який би я далі потягнула як професійний, подивилася б, де це можливо реалізувати".
Чи проводять профорієнтацію у школах Одеси
Зараз, поділилась директорка міського департаменту освіти Олена Буйневич, обов’язкову профорієнтацію у школах проводять у дев’ятому класі: тестування для школярів практикує психологічна служба. За словами посадовиці, виші та підприємства самостійно проводять профорієнтацію для школярів.
"Є і запроваджені тестування, і цікаві онлайн-зустрічі з фахівцями — блоки абсолютно безкоштовні. Вони мають доступ у телеграм-каналах і в Ютубі, де з батьками і дітьми спілкуються фахівці саме з профорієнтаційною діяльністю", — пояснила посадовиця.
Проте, зазначила жінка, в Україні лише 12% випускників університетів працюють за фахом, а також поширена друга спеціальність. Хоча, додала посадовиця, учні, які обрали профучилища після дев’ятого класу, змінюють професію рідше:
"Є дуже великий обсяг програмового матеріалу, серйозне навантаження на учнів, а при цьому використовується в житті тільки певна частина. Звичайно, є логіка у тому, щоб саме на цій частині, на цих переважних для людини предметах, сконцентруватися під час навчання в школі".
За даними лютого минулого року, 80% випускників в Україні не працюють за фахом.
Чи здатен підліток обрати собі фах на все життя
Анна Різніченко вважає, що підліток здатен обрати професію, якщо батьки почнуть допомагати з цим заздалегідь. Для початку, порадила психологиня, варто навчити дитину робити самостійний вибір у повсякденних ситуаціях — обрати улюблений напій чи колір одягу:
"Якщо батьки з самого дитинства підтримують інтереси, підтримують таланти підлітка, вчать його робити вибір, вчать його впевненості у собі, хвалять його, тобто дають йому можливість вільного розвитку, вибору того, що йому цікаво, та підтримують його у цьому, то так, він у 15-17 років справді може обрати справу, якою буде займатися все своє життя".
За словами Анни, не варто боятися, якщо спеціальність трансформується з часом. Адже на це впливає як зміна уподобань людини, так і розвиток навколишнього світу.
"Хочу застерегти батьків, щоб вони не переживали про те, що ці напрямки можуть змінюватися. Тому що кожен підліток спочатку мріє про певні напрямки — їх дуже багато. Потім вони звужуються до гіпотетичних напрямків — їх стає менше. А потім вони звужуються до реальних напрямків. Тому тут має сенс давати час і не лякатися, що він або вона дуже багато всього розглядають".
Як залучають випускників одеські виші
В Одеському національному університеті ім. I.I. Мечникова розповіли, що систему профорієнтації розробляли, залучаючи абітурієнтів через онлайн та офлайн заходи. Уже на початку 2000-х проводили Skype-конференції: "Пряма лінія з ректором" та "Запитай свого декана".
Під час карантину через пандемію коронавірусу університет перейшов на трансляції в соцмережах. Серед ініціатив: дні відкритих дверей університету та факультетів, виїзні профорієнтаційні зустрічі, тематичні заходи типу "Мечников день у Ботанічному саду" та "Квест для першокурсників", а також безкоштовні зимові школи для школярів.
"День відкритих дверей у нас традиційно, от уже буде четвертий рік, в квітні і в травні. В травні — ближче до дня народження університету, 13 травня. Також приймальну комісію запрошують, коли проводять зимові школи: психології, з 15 брезня зимова школа політології почне працювати. У зимовий час співпрацюємо з Одеським обласним центром зайнятості", — розповіла Світлана Підгорна, відповідальна секретарка приймальної комісії ОНУ.
У Фаховому коледжі промислової автоматики та інформаційних технологій Одеського національного технологічного університету розповіли: щомісяця абітурієнтів запрошують на дні відкритих дверей. Також фахівці закладу приходять до учнів дев’ятих класів із майстер-класами та презентаціями:
"Це може бути така гра, можуть бути презентації за допомогою конструкторів. У нас є, називається, “Музей заліза”, представник назвав нашої спеціальності. Це деталі комп'ютерів, які діти можуть збирати, така лотерея “вгадай, що це”. Або навпаки “вибери з цього всього, що таке жорсткий диск”, або ще щось, такого плану".
Що пропонує реформа освіти та Нова українська школа
З 2018 року в Україні діє реформа Нової української школи. З 2027 року вона торкнеться і змін у старшій школі. Після дев’ятого класу діти обиратимуть профіль навчання та заклад для закінчення повної загальної середньої освіти:
"Ми звертаємо зараз увагу на матеріальну частину цієї реформи, тобто на забезпечення шкіл певними лабораторіями, певним інструментарієм для того, щоб вони могли якомога якісніше здійснювати профільну освіту. Це і можливість для найкращих вчителів працювати з дітьми, які мають природні нахили, здібності з цих предметів і зацікавлення в їхньому вивченні", — пояснила Олена Буйневич.
Окрім обов’язкових предметів, учні зможуть обирати уроки поза профілем у вигляді індивідуальних курсів. На думку фахівчині, це сприятиме більш раціональному розподілу навантаження на дітей:
"Я думаю, що найголовніша новація, це буде те, що у дитини не буде спрямованого маршруту з першого по дванадцятий клас, а буде потреба після дев'ятого визначитися з тією школою, закладом, де вона хоче далі навчатися".
Авторка: Єлизавета Пастух
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
