33 року тому на головній вулиці Одеси — Дерибасівській — зібрався один з перших мітингів в підтримку проголошення акту незалежності України. Суспільне вирішило знайти свідків тих подій і показати, як українську незалежність 24 серпня 1991 році зустрічали в Одесі, та як трансформувались погляди одеситів за ці три десятки років.
Як Одеса зустрічала незалежність України у 1991 році
Письменник Борис Херсонський у 1991 році працював в газеті "Одеський вісник". 24 серпня він висвітлював мітинг та реакцію влади Одеси на проголошення незалежності України.
"Тоді був мером Симоненко, він ввечері напився, зірвав портрет Леніна зі стіни і його топтав. Декілька членів компартії подали заяву, що з неї виходять. То були такі, дійсно романтичні дні. Для мене це звільнення від радянського союзу, коли все сталося. Сьогодні це незалежність від путінської Росії і це не менше важливо ніж було тоді 24 серпня", — розповів Борис Херсонський.
24 серпня 1991 року художник і громадський діяч Сергій Савченко був на мітингу у центрі Одеси.
"Наскільки я візуально пам’ятаю, було кілька сотень учасників. Ми чекали, чекали, чекали. Зв’язок був постійний з Верховною Радою, вони мали проголосувати акт про незалежність України. Факт демонстрації був підкріплений жестом: Цимбалюк спалив червоно-блакитний прапор — це старий державний прапор української республіки. Це була демонстрація, що вже немає тієї України, а є нова Україна", — згадує заслужений художник України Сергій Савченко.
Мовознавець і поет Олекса Різників за проукраїнські погляди був двічі ув’язнений. Його звинуватили в антирадянській агітації та відправили до таборів.
"Мене судили і дали мені понад п’ять років за те, що я українець. Я написав такий вірш:
Ім’ям республіки моєї
мене засуджено тепер,
лиш за любов мою до неї,
до Української СР.
Яка іронія глибинна,
що навіть дна не дістаєш,
невже любов до України
антирадянщиною є.
Ну це неможливо забути. Україна стає незалежною — це те про що я мріяв з 60 року. 30 років я мріяв і нарешті вона стає незалежною. Для мене незалежність Україні є і українська Одеса", — розповів Олекса Різників.
Сучасна трансформація поглядів одеситів
Новим символом української Одеси стала Європейська площа. У 2022 році замість знесеного пам’ятника російській імператриці Катерині ІІ тут замайорів прапор України. Алея навколо усіяна прапорцями з іменами героїв, які відали своє життя за українську незалежність. Це місце – символ деколонізації та трансформації поглядів одеситів щодо свого минулого та майбутнього.
"Під час повномасштабного вторгнення Одеса наче отримала щеплення патріотизмом, як і інші міста Україна. Після цього був великий підйом патріотизму. Це було розуміння і якої пустки, бо ти не розумів ким був до цього. Це було питання самоідентифікації одеситів. Цю пустку треба наповнити, треба допомогти одеситам, аби це не було щось тимчасове, і тимчасовий підйом патріотичних настроїв, а щоб це був зацементований ґрунт патріотичності одеситів", — зазначила волонтерка та голова оргкомітету Вишиванкового фестивалю Наталя Мажарова.
До повномасштабного вторгнення Наталя з волонтерами щороку проводили в Одесі до Дня Незалежності Вишиванковий фестиваль — масштабне свято української культури. Пам’ятник Дюку одягали у вишиванку, тисячі людей приходили, щоб утворити вишиванковий ланцюг та підняти над Потьомкінськими сходами український прапор.
"Для мене українська незалежність зараз – це кордони 1991 року, це всі права, які закріпленні в Конституції України. Це вся система, яка служить українському народу і це активне громадянське суспільство. Це все не магія. Це все результат роботи 10-ліття як одесити змінювали себе, впізнавали себе і розуміли себе і розуміли свою роль в цьому суспільстві", — додала волонтерка.
Одеський історик Олександр Бабіч активно волонтерив з початку повномасштабної війни. Його волонтерська організація передала військовим понад 40 авто, 101 човен та 15 тис. комплектів форми. У 2024 році Олександр Бабіч долучився до лав ЗСУ.
"Українська незалежність для мене значить "жити" або "не жити". Зараз все дуже просто і чорно-білими кольорами пофарбовано. Якщо ми будемо незалежними, то буде існувати країна і є якась гарантія існування кожного з нас. А якщо в нас не буде незалежності, то більшість з нас буде або мертвими, або вимушеними втекти з країни. Тому це все про "жити" або "не жити". Від нас буде залежить, чи будуть наші діти та онуки жити в Україні, бо якщо ми зараз програємо цю війну, то вони будуть жити в будь-якому територіальному утворенні, але точно воно не буде мати назву української демократичної країни, чи просто Україна", — зазначив Олександр Бабіч.
Після початку повномасштабної війни з питань безпеки в Одесі відзначають день Незалежності без масштабних концертів та парадів. Містяни в цей день виходять на вулиці в вишиванках та з прапорами, аби показати свою позицію і віддати шану воїнам, що захищають Україну.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
