Іван Котовський та незалежна Україна цьогоріч відзначають 35-річчя. За цей час він встиг навчатися й працювати в Одесі, стати військовим Морської охорони та пройти повномасштабну війну. Про дитячі спогади, службу, зміни в Україні та те, що для нього означає незалежність, Котовський розповів Суспільному.
Перше знайомство з Одесою
Іван Котовський родом із села Павлівка Одеської області. Вперше значення Дня Незалежності України він відчув у 10 років. Тоді його запросили до Одеси як ровесника незалежної України, адже він народився 24 серпня 1991 року.
У 2001 році Іван уперше побував в Одесі. Тоді він катався на катері та вперше відвідав McDonald's.
«Тоді мені так запам'яталося, що поруч є море, багато архітектурних пам'яток. Тоді Одеса була не така забудована. Було менше будівель і гарних місць, ніж зараз», — розповів військовий.
Ще одна пам'ятна для нього дата — 24 серпня 2007 року. У свій 16-й день народження Котовський отримав паспорт громадянина України. Разом із документом йому вручили прапор України, переданий від тодішнього президента Віктора Ющенка.
Від студента до військового Морської охорони
У 2008 році Іван знову приїхав до Одеси — цього разу, щоб навчатися. Каже, саме навчання стало одним із перших викликів у його житті, адже це був перший крок до самостійності.
У 2014 році Котовський підписав контракт із Морською охороною. На вибір професії, за його словами, вплинув і дідусь, який свого часу служив прикордонником. Спочатку Іван близько двох років служив на кораблі, а згодом перевівся до групи малих катерів, яка тимчасово базувалася у Скадовську. Там військові охороняли державний кордон і затримували рибалок, які незаконно виловлювали рибу.
«Це було драйвово, можна сказати, тому що море — це стихія, в якій не завжди тихенька погода і немає хвиль», — згадує він.
На вибір морської служби вплинув і зв'язок військового з Одесою, яку він називає рідним для себе містом.
Навчання під час служби та кар'єрне зростання
У 2016 році Іван вступив до Одеського національного морського університету. Він хотів здобути освіту, щоб у подальшому стати офіцером і продовжити кар'єрне зростання в Морській охороні.
Поєднувати навчання зі службою було складно, розповідає Іван. Для складання сесій йому доводилося використовувати власну відпустку. Якщо за цей час він не встигав скласти всі предмети, домовлявся з командиром і повертався до університету для перескладання. Найскладнішим предметом називає електромеханіку — через брак часу на підготовку.
«Тут я отримав омріяну професію і в подальшому кар'єрне зростання в лавах морської охорони», — зазначив Іван.
2021 рік став для Котовського останнім роком служби у Скадовську. Після початку повномасштабного вторгнення місто опинилося під російською окупацією.
«Повномасштабне вторгнення в мене розпочалося з дзвінка командира»
24 лютого 2022 року Котовський отримав дзвінок від командира, який викликав його на службу. Перші дні повномасштабної війни, згадує військовий, були важкими: майже не було можливості нормально спати, тривали повітряні тривоги та патрулювання акваторії порту.
У березні 2022 року його підрозділ перейшов до Білгорода-Дністровського. Там військові виконували завдання на Дністровському лимані, зокрема готувалися до відбиття можливого десантного нападу та виявлення диверсійних груп.
«Ми йшли туди на три дні, а повернувся я через півтора роки майже», — розповідає військовослужбовець.
За час повномасштабної війни, говорить військовий, змінилася сама Морська охорона. Старі кораблі поступово замінювали на сучасніші малі катери, які є швидшими та економнішими.
Змінилися й люди, які служать у підрозділах, зазначає він, адже після початку повномасштабного вторгнення багато військових переосмислили свої погляди та чіткіше усвідомили, «де ворог, а де є друзі».
Нині військовослужбовці Морської охорони охороняють та обороняють судна в морі, а також українське узбережжя і порти. Котовський каже, що під час виконання завдань намагається робити максимум можливого, навіть коли завдання здається складним.
«Я відчував, що надаю допомогу у захисті країни. Зараз я воюю за майбутнє України», — поділився Іван.
«Ми — самостійна, незалежна країна»
Цьогоріч Івану Котовському та незалежній Україні виповнюється 35 років. Він вважає, що для людини й держави це лише частина шляху, адже попереду ще багато можливостей для розвитку.
«Незалежність України полягає в тому, що в України є своя думка і ми самі повинні вирішувати, що робити у своїй країні. А не сусід, який дивиться з боку і вирішує, що нам робити, а чого не робити. Ми — самостійна, незалежна країна і самі повинні приймати рішення», — каже Котовський.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
