Відомий в Одесі історик і гід Олександр Бабіч пішов добровольцем на війну. До повномасштабного вторгнення він був керівником туристичної організації, гідом, працював над кандидатською дисертацією з історії, писав книгу, реалізовувався як бізнесмен. Після 24 лютого 2024 року Олександр Бабіч почав займатися волонтерством. Тепер же долучився до лав ЗСУ. Своєю історією він поділився з кореспондентами Суспільного.
Чим Олександр Бабіч займався до війни
Історик був у складі групи, яка шукала Хаджибейський замок на Приморському бульварі. Також він вивчав історію Одеського підпілля, навіть написав про це три книжки, а напередодні повномасштабної війни видав книгу про історію окупації Одеси в період Другої світової війни.
"Чим ми ще займалися? Багато чим. Я був і залишаюся членом історико-топонімічної комісії Одеси. Ми займалися великою каталогізацією одеських некрополів. Я створив великий такий ресурс. До останнього ми продовжували цю роботу. Були ще якісь проєкти — ми їх реалізовували... Важко навіть перерахувати все, що ми робили", — повідомив Бабіч.
Як історик зустрів початок повномасштабного вторгнення
За словами Бабіча, він знав, що війна має початися, та заздалегідь до цього підготувався: спланував, що вивезе дружину та дітей за кордон, де вже сім років живе його син.
"Коли зранку прилетіло, за 20 хвилин ми залишили наш двір, тобто в нас було вже все складено, настільки я був впевнений, що війна почнеться. Навіть бутерброди я оновлював щовечора, щоб дітям було що їсти, поки ми будемо рухатися до кордону, стояти в черзі на кордоні, але ми настільки швидко приїхали, що на Молдовському кордоні наша машина була третьою. Там потім були черги в декілька діб і декілька десятків кілометрів", — поділився спогадами науковець.
Доставивши родину в безпечне місце, історик того ж дня повернувся до України, де почав брати участь у підготовці міста до оборони та волонтерити, зокрема приймати вантажі з Польщі. Улітку 2022 року, коли українським військовослужбовцям катастрофічно не вистачало форми, він разом з іншими волонтерами завіз бійцям 13 тисяч комплектів мультикама.
"Ми забезпечили близько п'яти тисяч аптечок... Ми завезли, передали 59 чи 60 автівок (пікапи, джипи, які пішли на фронт), більше 120 човнів із мотором. Це вже, коли відбулися події на Херсонщині, вже 2023 рік", — сказав Бабіч.
Чому Олександр Бабіч вирішив долучитися до лав ЗСУ
Бабіч зазначив, що йому було соромно через те, що він не у війську тоді, коли чоловіки мають бути там. Саме тому він закрив декілька великих проєктів і почав усе з чистого листа: пішов добровольцем до ТЦК, пройшов медичну комісію й базову медичну підготовку. У молоді роки історик був строковиком у спеціальних частинах внутрішніх військ МВС РСР, має звання підполковника міліції. Навички спілкування з особовим складом у науковця були, тому одразу після мобілізації його призначили заступником командира взводу.
Також Бабіч додав, що всіх військовослужбовців учать стріляти, орієнтуватися на місцевості, розміновувати території, копати окопи, штурмувати, захищати, працювати в урбані тощо. Він наголосив, що, коли був істориком, сприймав війну з Росією як глобальний історичний конфлікт, що триває століттями, вважав, що "імперія ніколи не даватиме нам спокійного життя, тому в нас не залишається жодного вибору, крім як боротися", зараз же розуміє, що сам є лише маленькою частиною боротьби.
"Навіть, коли був волонтером, я відчував, що допомагаю потужно, ми багато чого привозимо хлопцям, і це допомагає. А зараз ні. Тоді був погляд зовні на війну: ми боремося, ми маємо встояти. Зараз просто без варіантів: відпрацьовуй свою функцію у війську, роби те, що тоді говорять... Нам конче необхідно знов повернути віру в Перемогу", — підсумував історик.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
