Україна за допомогою берегових ракетних комплексів і морських безпілотників суттєво обмежила можливості російського флоту в Чорному морі. Однак для Одеси та портів області зберігаються інші загрози — ракетні удари, атаки повітряних дронів, а для судноплавства — морські міни.
Про те, як змінилася війна на морі та який український досвід можуть використовувати європейські країни, говорили учасники міжнародного форуму «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції» у Бухаресті 22 жовтня.
Як змінилися загрози для Одеси та портів
Україна змогла суттєво обмежити можливості російського Чорноморського флоту навіть без великого традиційного військового флоту, розповів капітан першого рангу у відставці, експерт із морської безпеки Андрій Риженко. Важливу роль у цьому, за його оцінкою, відіграли берегові ракетні комплексиБерегові ракетні комплекси — ракетні системи наземного базування, призначені, зокрема, для ураження кораблів та інших морських цілей. та морські безпілотникиМорські безпілотники — безекіпажні апарати, які працюють на поверхні або під водою. Їх використовують для розвідки, спостереження, пошуку об'єктів, перевезення вантажів та виконання бойових завдань..
За словами Риженка, Росія перемістила найбільш боєздатні кораблі з окупованого Севастополя до Новоросійська, а загроза українських атак змусила російські кораблі рідше виходити в море. Водночас це не усунуло небезпеку для українських портів.
«Ви можете бути більш-менш успішними на морі, але отримаєте удар із повітря», — зазначив Риженко.
Одним із головних викликів для портової інфраструктури та прибережних міст, за його оцінкою, залишаються ракетні удари та атаки повітряних безпілотників. Риженко також говорив про можливість перехоплювати ударні дрони ще над морем, зокрема за допомогою морських безпілотних платформ. Це може зменшити ризики для населених пунктів як від самих дронів, так і від уламків після їхнього збиття.
Серед напрямів посилення морської оборони Риженко назвав невеликі бойові кораблі, безпілотні системи, протиповітряний захист і радіоелектронну боротьбуРадіоелектронна боротьба (РЕБ) — застосування технічних засобів для виявлення, придушення або порушення роботи радіоелектронних систем, зокрема зв'язку, навігації та керування безпілотниками.. На його думку, ці компоненти потрібно розвивати разом, враховуючи досвід їхнього застосування під час війни.
Міни та безпілотники: як захищати судноплавство
Ще однією загрозою в Чорному морі залишаються морські міни. Президент із глобальних операцій американської компанії Ocean Aero Оскар Рохас звернув увагу на міни, які відриваються від місць встановлення та дрейфують. Вони становлять небезпеку для торговельних суден і роботи портів.
Небезпеку дрейфуючих мінДрейфуючі міни — морські міни, які переміщуються у воді під дією течій, хвиль або вітру. Зокрема, дрейфувати можуть міни, які зірвалися з місця встановлення. у Чорному морі також описує Центр морських досліджень і експериментів НАТО. У публікації від 31 січня 2025 року центр пояснює, що такі боєприпаси переміщуються течіями, тому їх складно відстежувати та знешкоджувати. Загроза стосується як військових, так і торговельних суден.
За даними Міністерства оборони Румунії, від 17 жовтня 2026 року, від початку повномасштабної війни у Чорному морі нейтралізували 161 морську міну. З них 133 — у водах України, 11 — Туреччини, дев'ять — Румунії, шість — Болгарії та по одній — Грузії й Росії. Ця статистика стосується вже нейтралізованих боєприпасів і не визначає, скільки мін залишається в морі.
Під час розмінування, наголосив Рохас, потрібно враховувати й ризики для підводної інфраструктури — кабелів зв'язку та енергетичних об'єктів. Спосіб знешкодження вибухонебезпечних предметів, за його словами, потрібно обирати з огляду на можливе пошкодження цих комунікацій.
Одним із напрямів роботи Рохас назвав застосування автономних підводних апаратівАвтономні підводні апарати — безекіпажні апарати, які можуть виконувати завдання під водою без постійного керування оператором. Їх, зокрема, використовують для обстеження морського дна та пошуку небезпечних об'єктів.. Такі системи можуть обстежувати акваторію, виявляти небезпечні предмети та зменшувати ризики для фахівців, які проводять розмінування.
Рохас також повідомив, що Ocean Aero протягом останніх двох років використовує безпілотні системи в Чорному морі. Розвиток цих технологій він пов'язав із потребою захищати морські транспортні маршрути та інфраструктуру.
Яким досвідом Україна може ділитися з Європою
Україна готова ділитися з європейськими партнерами досвідом виробництва та бойового застосування безпілотників, заявив член правління UARM Hub Мустафа Найєм. За його словами, українські розробники мають практичні знання, здобуті під час війни, які можуть допомогти модернізувати оборону інших країн.
Про масштаби українського виробництва раніше говорив президент Володимир Зеленський. У виступі 15 липня 2026 року він заявив, що Україна виробляє 10 мільйонів дронів на рік.
Найєм також навів оцінку, за якою на безпілотні системи припадає близько 85% уражень на фронті. Подібний показник раніше озвучували в Міністерстві оборони: 10 лютого 2026 року заступник міністра Сергій Боєв заявив, що українські безпілотні системи забезпечують понад 85% уражень на полі бою.
Водночас Найєм розкритикував підхід частини європейських країн до впровадження українських оборонних технологій. За його словами, виробникам доводиться проходити сертифікацію та додатково демонструвати ефективність своїх розробок на полігонах, хоча ці системи вже застосовують у реальних бойових умовах.
«Ми можемо продати багато дронів, але це не допоможе вам створити безпілотні системи, безпілотні сили, тому що для цього потрібна значно більш інтегрована екосистема», — зазначив Найєм.
Ефективне застосування безпілотників, пояснив він, потребує підготовлених людей, технічного обслуговування, управління та взаємодії з іншими військовими підрозділами. Саме досвідом створення такої системи, за словами Найєма, Україна може ділитися з європейськими партнерами.
«Навчатися в України абсолютно необхідно»
На необхідності поєднувати нові технології з підготовкою військових наголосив колишній прем'єр-міністр Румунії Ніколає Чуке. За його словами, автономні системи мають доповнювати традиційне озброєння, а їхнє впровадження потребує змін у плануванні та управлінні військовими операціями.
Безпілотники, сенсори та засоби зв'язку, за словами Чуке, потрібно інтегрувати в єдину систему управління. Водночас армії поки не можуть повністю відмовитися від традиційної техніки та військових структур.
Чуке також застеріг від ситуації, коли інвестиції в нове обладнання відсувають на другий план підготовку людей, які ним користуватимуться. Ефективність технологій, за його словами, потрібно оцінювати з урахуванням реального бойового застосування: навіть сучасне обладнання може не виправдати очікувань на фронті.
На думку колишнього очільника румунського уряду, європейським країнам потрібно вивчати український досвід і пристосовувати його до власних умов.
«Навчатися в України абсолютно необхідно», — підсумував Чуке.
Довідково. Міжнародний форум «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції» проходить у Бухаресті 22–23 жовтня 2026 року. Його організовує румунський аналітичний центр New Strategy Center у партнерстві з Торгово-промисловою палатою Румунії. Академічний партнер форуму — Бухарестський університет агрономічних наук і ветеринарної медицини (USAMV).
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.
