Економічне бронювання – це посилення тилу чи легальний "відкуп" від армії? У цьому матеріали ми вирішили розібратися у концепції економічного бронювання, що незабаром можуть втілити в життя в Україні.
У Верховній раді 11 червня зареєстрували законопроєкт, який, серед іншого, передбачає концепцію "економічного бронювання" від мобілізації. Авторами документа стала група нардепів на чолі з головою комітету Верховної ради з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою. Він пропонує бронювання працівників за гроші, а саме при сплаті роботодавцем підвищеного військового збору у 20 400 грн на місяць. Ідея полягає в тому, щоб дати можливість підприємствам самостійно визначати, яких саме співробітників вони хочуть залишити на місцях.
"У середньому, на кожному підприємстві мобілізований кожен десятий співробітник. Це критична межа, за якої більшість бізнесів суттєво втрачають прибуток. Від мобілізації ми не можемо відмовитись, бо мобілізація — це про збереження життя країни. Але ми можемо зробити так, щоб зберегти критичних для бізнесу спеціалістів, без яких підприємства зупиняться… Відсутність податків — це відсутність фінансування Сил оборони. Відсутність фінансів для боротьби дорівнює капітуляції", — розповів Дмитро Наталуха.
Трохи пізніше з’явилися ще два законопроєкти, які передбачають інші моделі бронювання. І про них також варто згадати. В одному — критерієм броні є розмір зарплати. Вона має бути понад 36 тисяч гривень на місця. Ще один законопроєкт поєднує в собі можливості бронювання як за критерієм зарплати, так і через підвищений військовий збір у понад 20 тисяч гривень, які можуть сплачувати ФОПи. Своєю чергою, голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в коментарі Суспільному назвав економічне бронювання – легалізацією "відкупу" від мобілізації:
"Серед військових є такий жарт, коли військові кажуть, що свої 100 тисяч готові пожертвувати на податок п'ятьом оцим «друзям», а вони нехай стануть замість мене в окопі. І це досить непоганий такий гешефт, за зарплату одного з «нуля» поставити п’ять інших. Я говорю про те, як сприймають військові цю несправедливість. Правила гри й умови мають бути єдині для всіх і вони мали б працювати вже з початку мобілізації".
Що ж від "економічного бронювання" має отримати держава? За розрахунками Наталухи, автора усіх трьох законопроєктів, нововведення може принести в бюджет від 200 до 320 млрд грн, які можуть піти на фінансування оборони України. Але чи не є бронювання через підвищений військовий збір, або за критерієм зарплати у понад 36 тисяч — дискримінацією за рівнем доходів щодо інших працівників.
"Коли ми говоримо тільки про гроші — це одразу мені дуже нагадує, якщо ми трошки копнемо історію — це просто в класичному вигляді той майновий ценз, який існував там у 19-18 століттях, коли, по суті, багаті люди мали все. Якщо в тебе немає грошей, то ти просто ніхто. Ну і в цій ситуації це може породити, і точно породить, дуже великі претензії в суспільстві, розкол між з шарами суспільства і все решта. Не можна робити просто принцип "Я відкуплюсь від армії, хай там якісь ідіоти замість мене воюють". Ні. Якщо ти дійсно відкупляєшся, то це має мати цінність для економіки не тільки в грошах, в податках мається на увазі, які ти там сплатив. Та, це важливо і, можливо, цей інструмент наповнює бюджет, і я з одного боку розумію їхню ідею, вивести ці гроші, які просто плавають по кишенях, як неврахований капітал. Вивести його і легалізувати, щоб це все відбувалось легально. Але, на мій погляд, недостатньо грошей, недостатньо ідеї вивести ці гроші з тіні. Яка кінцева мета? Кінцева тема — зберегти економіку", — зазначила адвокатка Інга Кординовська.
Моделі "економічного бронювання" для захисту бізнесу обговорюється вже тривалий час. Українські підприємства та компанії відчувають серйозний брак кадрів через мобілізацію та виїзд працівників за кордон. Так, наприклад, "Європейська бізнес асоціація" навіть виступила із заявою, в якій просить президента "дозволити запровадити економічне бронювання в країні".
Адвокат Євгеній Іванченко в коментарі Суспільному твердить, він "за" економічне бронювання. Але додає – якщо все запрацює, то головний тягар впаде на плечі саме роботодавців:
"Я схиляюсь до того, що таки стане законом цей законопроєкт. Можливо, він у якомусь трошечки іншому вигляді, але він буде. І стосовно основного вантажу, його буде тягти підприємець, ФОП, або якесь товариство з обмеженою відповідальністю чи приватне підприємство. Абсолютно точно все буде лягати на керівництво, на саме підприємство. Тому що саме підприємство має виступати адмініструючим посередником між, фактично, державою і своїми співробітниками. Тобто саме підприємство буде подавати ці заявки, саме підприємство буде доводити свою чистість, прозорість і доводити фактично необхідність певного співробітника, його корисність як для компанії, так і для держави".
Перш ніж стати законом ініціатива про "економічне бронювання" має пройти усі стадії розгляду та затвердження у Верховній Раді. В документі на цьому етапі можуть з’явитися правки.
"На мій погляд, щоб не було ось цих «схематозів», новостворених ТОВок, які насправді нічого не виробляють і просто існують та платять гроші. Можливо додавати критерії, які вже зараз існують по економічному бронюванні, для підприємств. Вони повинні показати, що вони реально діючі підприємства, реально надходить велика кількість податків для країни в бюджет, що вони створили певну кількість робочих місць і вже так функціонують не один рік. Показати свої обороти, можемо показати, яку продукцію виробляють, чи це дійсно щось важливе для ринку, для країни, для ЗСУ. І ось ці критерії, вони розширяють можливості для того, щоб це була реальна користь для економіки, а не купа новостворених ТОВок, які вчора зареєстрували, де ти будеш в них числитись і не попадеш на фронт", — додала адвокатка Інга Кординовська.
Всі названі альтернативні моделі наразі ще не працюють. Але зміни щодо бронювання в цілому є. Так, з 18 червня уряд зняв обмеження на бронь фахівців з розмінування в Україні. Також для деяких критично важливих підприємств в енергетиці та будівництві дозволи бронювати до 100 відсотків працівників не на пів року, а на рік.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області