Після заяви Ірану про нібито атаку Україною його комерційного судна вранці 25 липня в інформаційному просторі почали поширюватися офіційно непідтвержені повідомлення про можливий ракетний удар по Україні. З огляду на те, що Росія систематично завдає ударів по портовій інфраструктурі Одещини, Суспільне вирішило з'ясувати, чи здатен Іран завдати прямого удару по Україні та наскільки реалістичним є такий сценарій.
ОНОВЛЕНО. 20:20. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що вперше провів телефонну розмову зі своїм іранським колегою Аббасом Аракчі на тлі заяв Ірану щодо загибелі його громадянина та інциденту з комерційним судном у Каспійському морі.
За словами Сибіги, він наголосив, що всі дії України спрямовані виключно на захист від російської агресії та ніколи не були спрямовані проти цивільних суден чи людей.
У відповідь глава МЗС Ірану заявив, що Тегеран не прагне ескалації, однак вважає будь-які напади на своїх громадян або інтереси неприйнятними та наполягає на відшкодуванні завданих збитків.
27 липня в Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, нібито Україна 25 липня атакувала іранське комерційне судно в Каспійському морі. За твердженням іранської сторони, внаслідок цього загинув один моряк, ще один зазнав поранень.
Зранку 28 липня видання Breaking News із посиланням на «моніторів» повідомило про нібито підготовку Іраном запуску трьох балістичних ракет середньої дальності по території України з району міста Тебріз. Згодом цю інформацію без офіційного підтвердження поширили українські телеграм-канали, після чого її підхопили інші ресурси.
Після появи цих повідомлень керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що офіційно підтвердженої інформації про намір Ірану завдати ракетного удару по Україні немає. Згодом він уточнив, що його слова стосувалися саме відсутності підтверджених даних про підготовку такого удару, хоча Іран потенційно має озброєння, яке може бути використане для таких дій.
Чи можуть іранські ракети долетіти до України
У коментарі Суспільному директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський розповів, що дальність більшості іранських балістичних ракет становить від кількох сотень до приблизно 1600 кілометрів. Водночас Іран має окремі ракети середньої дальності, здатні долати близько 2000 кілометрів.
«Якщо говорити про технічні характеристики, то окремі іранські ракети середньої дальності можуть досягати території України у разі запуску із західних районів Ірану», — пояснив Храпчинський.
Однак експерт наголосив, що застосування таких ракет безпосередньо з території Ірану означало б пряме залучення країни до війни проти України.
«Технічна дальність окремих іранських ракет дозволяє застосувати їх із цього регіону по території України. Але це створює дуже серйозні ризики безпосередньо для Ірану», — пояснив Храпчинський.
На його думку, імовірнішим є сценарій, за якого Іран передасть Росії ракети та пускові установки або дозволить використати вже передане озброєння.
«Більш реальний сценарій — передавання ракет Російській Федерації для застосування по території України. Це дало б Росії додатковий ресурс і можливість одночасно запускати більше балістичних ракет», — зазначив експерт.
Які системи ППО можуть перехоплювати такі ракети
Храпчинський повідомив, що балістичні ракети середньої дальності можуть перехоплювати зенітні ракетні комплекси PatriotЗенітний ракетний комплекс, основний ЗРК Армії США, який виробляє американський оборонний підрядник RTX Corporation. Серцевиною системи є радар AN/MPQ-53 Patriot, за назвою якого отримав свою назву сам комплекс. та SAMP/TФранко-італійський наземний зенітний ракетний комплекс середньої дальності, який використовує ракети родини Aster та призначений для захисту від літаків, крилатих і балістичних ракет. Систему розробив європейський консорціум Eurosam.. Водночас можливості протиракетної оборони залежать не лише від характеристик цих систем, а й від кількості пускових установок і запасу ракет-перехоплювачів.
Експерт пояснив, що масований одночасний запуск балістичних ракет може суттєво ускладнити роботу української ППО.
«Проблема не лише в характеристиках ракет, а й у їхній кількості. Якщо одночасно запускати багато балістичних цілей по одному району, для їхнього перехоплення потрібен значний запас ракет Patriot і SAMP/T», — зазначив Храпчинський.
Водночас він наголосив, що повідомлення про можливу загрозу не варто ігнорувати, навіть якщо вони не підтверджені офіційно.
«У разі загрози балістичного удару необхідно реагувати на сигнали повітряної тривоги та прямувати до укриття. Найбезпечнішими залишаються станції метро, підземні споруди й спеціально обладнані сховища. Звичайні укриття можуть захистити від уламків і вибухової хвилі, але не гарантують безпеки у разі прямого влучання», — сказав експерт.
Чи передавав Іран балістичні ракети Росії
Храпчинський зазначив, що наразі немає підтверджених даних про те, що Росія отримала від Ірану балістичні ракети, готові до бойового застосування. Водночас він не виключає, що окремі зразки могли передати для вивчення або випробувань.
«Я не виключаю, що певні зразки могли потрапити до Росії для дослідження чи тестування. Але говорити про масове постачання або наявність готових до застосування іранських балістичних ракет у РФ підстав немає», — сказав експерт.
За словами Храпчинського, Росія та Іран продовжують військово-технічну співпрацю, яка може передбачати обмін інформацією про результати випробувань озброєння, способи подолання систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також досвід бойового застосування ракет.
Він також нагадав, що раніше Росія вже застосовувала балістичні ракети північнокорейського виробництва. За його словами, до такого кроку РФ вдалася тоді, коли виникла потреба поповнити запаси власного ракетного озброєння.
Непідтверджені повідомлення як інструмент психологічного тиску
Храпчинський вважає, що до появи офіційних підтверджень повідомлення про нібито підготовку удару варто розглядати передусім як можливий елемент інформаційно-психологічного тиску.
Він зауважив, що у відкритих джерелах не було офіційних заяв Ірану про намір завдати ракетного удару по Україні.
«В інформаційному просторі є багато повідомлень, які психологічно впливають на суспільство та змушують людей боятися чергової загрози. Тому без підтвердження такі дані варто сприймати обережно», — підсумував Храпчинський.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
