Одеситка Тетяна після початку повномасштабної війни переїхала у село Богнатове на Одещині, де нині постійно живуть лише дві людини. Жінка будує будинок, тримає курей, працює онлайн та каже, що саме тут змогла знайти тишу і спокій.
"Тут можна виспатися і спокійно працювати"
Тетяна все життя прожила в Одесі. Виросла на Княжій вулиці, а до села переїхала вже після початку повномасштабного вторгнення. Разом із нею сюди перебралися чоловік і син.
Жінка розповідає: спочатку сприймала це місце як дачу, однак війна змінила плани. За її словами, у Богнатовому вона відчула спокій, якого не вистачало у місті під час постійних тривог та обстрілів.
"Я жила в Одесі, а з початку війни ми сюди переїхали з чоловіком та сином. Він навчається в університеті, а чоловіка 24 лютого забрали у 425 полк “Скеля”. З початку війни я тільки переїхала сюди. Тому що тут спокійно, можна виспатися і спокійно працювати".

Зараз Богнатове майже порожнє. Навколо — покинуті хати та дачі. Постійно у селі живуть лише дві людини.
Тетяна каже, що тут фактично одна коротка вулиця. Поруч розташований лише кінний клуб, а найближча інфраструктура — в інших населених пунктах.
"Тут дві людини тільки живуть. І кінний клуб “Богнатове” розміщується. Одна дорога — 200 метрів, от і все село"
Два роки жили у сараї без зручностей
Ділянку у Богнатовому Тетяна придбала ще приблизно 15 років тому. На території стояв старий будинок, який був непридатний для життя. Згодом родина вирішила будувати нову оселю.

Фундамент залили ще до повномасштабної війни. Після переїзду сім’я жила у невеликій господарській будівлі без елементарних побутових умов.
"Тут був будинок такий, який треба було перебудовувати: руйнувати і будувати новий будинок. Ми фундамент залили восени. Потім два роки ми в цьому сараї прожили. При тому, це без всяких умов, без зручностей. Це було жорстоко, звичайно. І ми раз на тиждень їздили в місто, щоб купатись. Страшно було".
Зараз подвір’я більше нагадує будівельний майданчик. Тетяна продовжує ремонт, поступово облаштовує територію та господарство.
Каже, що роботи ще багато, а допомагають їй у побуті собаки Меджик і Містик, які постійно бігають двором і "контролюють" будівництво.

Сонячні панелі, Starlink і кури
Через перебої зі світлом Тетяна зробила будинок частково автономним. У селі електроенергія зникає часто, тому жінка встановила сонячні панелі, акумулятори та електростанцію.
Воду беруть зі свердловини. А для роботи та зв’язку використовують Starlink.
"Електрика тут була. Вода — у нас свердловина і я поставила сонячні панелі з батареєю. Електроенергія тут не постійно буває, часто вимикають. Starlink є, є електростанція. У мене є все, що мені треба тут".
Працює Тетяна дистанційно. Вона надає бухгалтерські послуги онлайн, тому може жити далеко від міста.

Паралельно жінка займається невеликим господарством — тримає курей та півня. Каже, яйця мають майже щодня.
"У мене тут 10 курочок, приблизно. Один півник. Десь приблизно 5 яєць на день вони приносять".

"Тут були справжні поселення"
Тетяна каже, що місцевість навколо Богнатового дуже мальовнича. За кількасот метрів від будинку — пляж лиману, а поруч залишилося старе німецьке кладовище.
Втім, жінка додає: зараз важко уявити, що колись тут було повноцінне село із великою кількістю людей.
"500 метрів — і пляж лиману. Тут гарна місцевість. У балці німецьке кладовище. Тобто тут були дійсно поселення, але я, наприклад, їх не застала, жодного… Вони вже навіть на рівні землі, так, що їх не бачиш".
Сусідка Тетяни Наталія розповідає: про минуле Богнатового їй часто говорив дідусь. За його словами, колись у селі були школа, кінотеатр та кілька вулиць. Згодом люди почали переїжджати ближче до траси та транспортного сполучення — у більш населені села.
"Тут була не одна ця вулиця. Це було старе село. А потім почала будуватись Бурдівка. Люди з цього села почали перебиратися більше на Бурдівку. Там цивілізація пішла, тому що транспортна розв'язка, траса…".

Головна проблема — дорога
Попри спокій і віддаленість від міського шуму, жити у Богнатовому непросто. Найбільша проблема для місцевих — дорога, яка після дощів стає майже непроїзною.
Тетяна каже, що навесні та восени сюди складно дістатися легковим автомобілем. Через це виникають проблеми і з транспортом, і з доставкою необхідних речей.
"Дуже потрібен хороший шлях. Хороша дорога. Тому що навесні, коли дощить, восени, то дороги нема і тут не проїдеш".
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.