Після служби в ЗСУ ветеран Микола Троцький разом із родиною та побратимами заклав перше кавунове поле на Одещині. Попри заморозки, ураган, зливи та хвороби рослин, господарі вже зібрали перший урожай і готуються розширювати господарство. Про шлях від ризикованої ідеї до перших продажів дізнавалися кореспонденти Суспільного.
«Труднощів було дуже багато»
Першу розсаду Микола висадив у відкритий ґрунт 14 квітня. За його словами, поля засаджували поступово: спочатку один гектар, потім другий і третій. Загалом під кавуни відвели близько восьми гектарівПриблизно 11 стандартних футбольних полів, якщо брати поле розміром близько 7 140 м². Частину рослин вирощують за технологією «термос»Метод подвійного укриття з використанням мульчувальної плівки, дуг та верхнього шару плівки чи агроволокна. Ключові елементи методу: подвійний захист, прискорення дозрівання на 20–30 днів, крапельний полив., ще три гектари — на мульчувальній плівці з крапельним зрошенням, що допомагає утримувати вологу. Однак перший сезон виявився складнішим, ніж очікували.
«Труднощів було дуже багато. Кавун любить тепло, а тепла немає. Ночі холодні, дощі йдуть. Ми висадили кавун, а потім були морози. П'ять градусів він пережив. Потім пронісся ураган, порвав нам усі плівки. Але ми справилися», — розповідає фермер.
Після злив рослини почали хворіти. За словами Миколи, довелося боротися з фузаріозом — грибковим захворюванням, яке вражає кореневу систему, — а також з антракнозомНебезпечне грибкове захворювання рослин, яке уражує листя, стебла, плоди та пагони, викликаючи появу темних плям, тріщин і гниття. Збудниками хвороби є мікроскопічні гриби (зокрема роду Colletotrichum та Gloeosporium), які стрімко поширюються у вологому та теплому середовищі.. Додаткових втрат завдають ворони: щоб відлякати птахів, над полями натягують білі мотузки.
Наразі на полі ростуть кілька сортів кавунів. Частина врожаю вже достигає, інші сорти планують збирати пізніше.
«Ми не хочемо нікого надурити»
Перші продажі теж стали своєрідним експериментом. Перед тим як везти кавуни на ринок, родина розрізала по кілька плодів різного розміру, щоб переконатися, що вони достигли.
«Перший кавун був солодкий, але рожевий. Потім ми брали по п'ять-десять кавунів, різали їх і дивилися, чи вже достигли. На першому базарі траплялися рожеві кавуни, тому ми зробили паузу на кілька днів», — каже Микола.
Якщо покупцям трапляється недостиглий кавун, фермери пропонують обміняти його безкоштовно.
«Ми говоримо: якщо комусь трапиться рожевий кавун — принесіть його. Ми дамо ще більший. Ми не хочемо нікого надурити, ми самі перший рік вчимося» — поділився він.
Продають урожай переважно у Роздільній. Допомагають і соціальні мережі: про поля та кавуни люди дізнаються через TikTok.
«Багато хто приїжджає і каже: "Ми вас бачили". Спочатку люди не вірили, що тут можуть вирости місцеві кавуни. А тепер знають, де наші поля», — говорить Микола.
«Або пан, або пропав»
Попри відсутність досвіду, господар не пошкодував, що одразу засадив вісім гектарів.
«Для першого року, я думаю, нормально. Нам казали: "Навіщо так багато? Спробував би один гектар". Але ми вирішили: або пан, або пропав» — згадує чоловік.
На цьому фермери зупинятися не збираються. Наступного року хочуть розширити господарство, побудувати професійні теплиці та вирощувати не лише кавуни.
«Ми хочемо не просто заробити кошти. Ми хочемо розвиватися. Плануємо вирощувати помідори, перець, баклажани, солодку кукурудзу, диню. Кавун теж буде — просто різний. Хочемо спробувати безнасіннєвий, жовтий, чорний, різних сортів», — ділиться планами Микола.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
