У другій половині березня стало відомо про загибель 23 військових з Одещини. Загалом за місяць громади повідомили про 40 полеглих. Частина з них загинула у 2023–2025 роках, однак попрощалися з ними лише тепер. Решта — загинули у березні. Список не є вичерпним.
Микола Бургоч
Микола Бургоч загинув 19 червня 2025 року поблизу населеного пункту Новомихайлівка Краматорського району Донецької області. Із захисником попрощалися 26 березня в Ренійській громаді.
Руслан Кучеренко
Руслан Кучеренко народився 10 серпня 1977 року. З 29 березня 2023 року вважався зниклим безвісти, повідомив голова Лиманської територіальної громади Василь Резніченко.
25 березня 2026 року стало відомо про його загибель під час виконання бойового завдання поблизу села Богданівка Бахмутського району Донецької області.
Роман Ілюхін
Роман Ілюхін народився 26 лютого 1984 року в селищі Сарата. Працював в "Укртелекомі" та Westelecom. До Сил оборони долучився 21 лютого 2025 року. Загинув 16 березня 2026 року. Із захисником попрощалися 28 березня.
Руслан Тихонов
Руслан Тихонов народився 15 квітня 1982 року. Загинув 13 квітня 2024 року під час стрілецького бою поблизу населеного пункту Георгіївка Донецької області. Із захисником Білгород-Дністровська громада попрощалася 23 березня 2026 року.
Катерина Голота
Катерина Голота народилася в селі Олександрівка на Одещині. Після закінчення дев’яти класів продовжила навчання в Миколаєві, де згодом жила і працювала.
У 2025 році вона долучилася до війська. 8 лютого 2026 року загинула під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. Вона служила операторкою безпілотних систем у 28-й окремій механізованій бригаді. Їй було 22 роки.
Прощання із захисницею відбулося 20 березня.
Ігор Бакал
Солдат Ігор Бакал народився 9 серпня 1979 року. Загинув 13 березня 2026 року у селі Карпівка Донецької області. Про це повідомили у Маразліївській громаді.
Ян Павлов
Ян Павлов народився 25 лютого 1999 року в Запоріжжі. Працював машиністом крана на комбінаті "Запоріжсталь". У 2021 році був призваний на строкову службу до Державної прикордонної служби України, а з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році підписав контракт.
Військовий загинув 29 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Любимівка Курської області. Із захисником попрощалися 19 березня у Подільській громаді.
Іван Котік
Іван Котік — житель Миколаївської селищної ради Березівського району. Він служив оператором-електриком навчального тактичного поля полігону військової частини А2407.
Його мобілізували до лав ЗСУ 11 жовтня 2025 року Березівським РТЦК та СПРайонний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Загинув 8 березня 2026 року у віці 50 років.
Сергій Ніколаєнко
Солдат Сергій Ніколаєнко помер 16 березня під час лікування у відділенні анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії Кіровоградської обласної лікарні. Він був родом із села Шабо Білгород-Дністровського району. Прощання з військовим відбулося 28 березня.
Даниїл Овчинников
Даниїл Овчинников був жителем села Саф’яни. Він загинув 17 березня внаслідок отриманих поранень. В Ізмаїлі 28 березня зустріли полеглого захисника.
Артем Краснослободцев
Артем Краснослободцев — житель села Новомиколаївка Курісівської сільської ради. Він помер 25 березня під час лікування від поранень, яких зазнав, виконуючи бойові завдання.
Олександр Будулатій
Олександр Будулатій був жителем Кілійської громади, лікарем-психіатром вищої категорії. Обіймав посаду начальника медичного пункту танкового батальйону.
26 березня 2026 року Олександр загинув поблизу населеного пункту Нечволодівка на Харківщині під час евакуації поранених бійців.
Віталій Стеценко
Віталій Стеценко народився у 1994 році в Ізмаїлі. Навчався у місцевій школі, здобув фах матроса-моториста та працював у будівельній сфері зварювальником, каменярем, штукатуром.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну разом із молодшим братом приєднався до Сил оборони. Служив стрільцем-номером обслуги аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти третього аеромобільного батальйону. Мав звання солдата.
Восени 2024 року військовий зник безвісти. У березні 2026 року родині підтвердили його загибель. Віталій загинув під час штурмових дій поблизу населеного пункту Берестове Куп’янського району Харківської області.
Кирило Михайленко
Кирило Михайленко — житель села Біленьке Шабівської громади. 26-річний солдат загинув 5 листопада 2024 року поблизу села Антонівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Із військовим попрощалися 30 березня.
Олександр Стоян
Молодший сержант Олександр Стоян — житель села Кислиця, 1996 року народження. Служив молодшим інспектором прикордонної служби другої категорії — кухарем відділення забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування 17 прикордонного загону ДПСУ.
Військовий загинув 23 березня внаслідок удару безпілотника поблизу населеного пункту Смяч Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Іван Короневський
Солдат Іван Короневський служив оператором безпілотних літальних апаратів. Народився 22 листопада 1981 року в Ізмаїлі. Навчався у місцевій школі, спершу здобув професію кухаря, а згодом — вищу освіту, став учителем малювання та початкових класів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до Сил оборони. 28 березня 2026 року він помер. Поховають військовослужбовця на Алеї Слави Героїв в Ізмаїлі.
Андрій Самбай
Солдат Андрій Самбай служив навідником першого гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки другого батальйону Територіальної оборони військової частини А7051. Загинув 27 березня 2026 року під час виконання бойового завдання в Сумському районі Сумської області внаслідок атаки російського безпілотника.
Андрій народився і виріс в Ізмаїлі. Із початку повномасштабного вторгнення долучився до Сил оборони добровольцем. Із 2022 року у складі 122-ї бригади Територіальної оборони воював у Миколаєві, Очакові, на Донеччині, зокрема на Покровському напрямку, а також на Сумщині.
23 січня 2025 року військовий зазнав поранення, пройшов реабілітацію та отримав статус обмежено придатного"Обмежено придатний до військової служби" — це колишній висновок військово-лікарської комісії, який означав, що людина може служити, але з обмеженнями, зокрема не в бойових підрозділах. У 2024 році цей статус скасували й замінили конкретнішими категоріями придатності, які визначають місце служби.. Втім, повернувся до служби. Був учасником бойових дій, мав відзнаки, після поранення нагороджений медаллю "За поранення".Відомча відзнака Міністерства оборони України, встановлена у 2019 році для нагородження військовослужбовців ЗСУ, які отримали легкі або тяжкі поранення/контузії/каліцтва під час захисту територіальної цілісності та державного суверенітету України. Вона є символом мужності та жертовності захисників
У нього залишилися донька та син. Полеглого військового поховають на Алеї Слави Нового цвинтаря.
Ігор Тарівердієв
Ігор Тарівердієв народився 17 травня 1996 року в селі Ярове Бессарабської громади Болградського району. Солдат загинув 26 березня 2026 року під час виконання бойового завдання.
Максим Пташник
Молодший сержант Максим Пташник, 1992 року народження, служив трактористом-машиністом екскаватора першого відділення інженерно-технічного взводу інженерно-саперної роти військової частини А2582. Загинув 16 березня 2026 року поблизу населеного пункту Новоолександрівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Із захисником попрощалися 27 березня у Південному біля пам’ятника Захисникам Вітчизни на площі Перемоги.
Михайло Бошков
Михайло Бошков народився 5 листопада 1991 року в селі Кубей Болградського району. Помер 28 березня 2026 року під час лікування після поранень та реабілітації. У нього залишилися мати, батько та двоє дітей.
Олександр Караман
Солдат Олександр Караман народився 17 березня 1971 року. Помер 27 березня 2026 року під час щорічної основної відпустки. Із військовим попрощалися 31 березня у селі Маразліївка Маразліївської громади.
Сергій Дорохін
Сергій Дорохін народився 18 червня 1973 року в Херсоні. У 1991 році був призваний до лав Збройних сил України, проходив службу в одній з військових частин в Одесі. Після демобілізації залишився жити на Одещині.
З початком повномасштабної війни повернувся до армії. Служив сержантом, кулеметником механізованого батальйону військової частини А4962.
Загинув 24 жовтня 2024 року. Із захисником попрощалися 31 березня 2026 року в Авангардівській громаді.
Олександр Довгань
Олександр Довгань народився 14 лютого 1968 року в місті Подільськ. Після закінчення школи був призваний на строкову військову службу. Після служби повернувся до рідного міста, де працював на підприємствах громади.
У жовтні 2025 року долучився до Сил оборони, а з січня 2026 року брав участь у бойових діях у Запорізькій області. Загинув 10 березня поблизу населеного пункту Новоданилівка під час виконання бойового завдання. Із захисником попрощалися 3 квітня.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
